Без світла, газу та зв'язку за приблизно два кілометри від лінії фронту живуть люди у місті Мирноград. За даними заступниці керівника Мирноградської міської військової адміністрації Тетяни Ситник, у місті залишаються менше як 3,5 тисячі людей, дітей немає — вивезли. Гуманітарну допомогу не доправляють. Тут ще працюють деякі продуктові крамниці. Мешканці багатоповерхівок готують на цегляних пічках на вулиці.
Як виживають ті, хто лишився у місті, та чи збираються виїздити з Мирнограда — у репортажі Суспільне Донбас.
Жителька Мирнограда Олена їжу готує на цеглинах у дворі. У мікрорайоні Східний від літа, каже, немає централізованого постачання води, газу й електроенергії. Воду беруть зі свердловини, є генератор. У під'їзді її п'ятиповерхівки мешкають три родини.
"Поки сидимо тут. Все-таки не хочеться, щоб обікрали. Ходимо й чужі квартири перевіряємо. Якщо що — до своїх їхати, до родичів, до доньки", — каже жителька Мирнограда Олена.
Олена також опікується покинутими тваринами: 15 котів і собака. "Приблудні, бездомні, покинуті. Виживають, годуємо. Багато — гинуть", — говорить Олена.
Антон живе у середмісті Мирнограда, з сусідами також готують на вулиці, хмиз для багаття збирає поруч з домівкою, каже, далеко не ходить.
"Води, електрики, газу — немає. На багаттях їсти готуємо. По вулиці палки валяються. Бахкають біля мене, поруч будинок — он — зруйнований теж", — каже житель Мирнограда.
Невеликий продуктовий магазин у центрі працює чотири години на добу, коли немає комендантської, розказує його власниця Анжела. Електрика — від генератора. На товари, які зберігаються в холодильниках — націнка. Хліб привозять щодня, молочні продукти — раз на тиждень.
"Якийсь товар, наприклад, заморожені продукти, самі привозимо, тому що хлопці бояться до нас їхати. Заряджаємо людей, зарядні пристрої, бабусь-дідусів наших, хто лишився, які не можуть виїхати", — розповідає власниця магазину.
"Ми виїздили, пробували, а фінансово ми не витягуємо. Виїздили пів року тому, на три місяці нас вистачило. Коштувала — 12 тисяч однокімнатна квартира", — каже Анжела.
Житель Мирнограда Сергій працює комунальником.
"Скільки можемо, стільки й працюємо. От везу додому — зарядив акумулятор через павербанк, щоб дружина могла трошки телевізор подивитися, новини. Їду на "5/6" (назва шахти і району міста — ред.)", — говорить житель Мирнограда Сергій.
Чоловік каже: живе в приватному будинку, для опалення з минулого року має запаси твердого палива.
Містянка Тетяна говорить має вдома пічку та вугілля: "Раніше вугілля давали в соцзахисті, як учасникам бойових дій, у мішках. Ось так і живемо. Хотілось би краще, але маємо — що маємо".
Розповідає готується на евакуації разом із чоловіком: "Сумки куплю і будемо потихеньку виїздити. У мене ще чоловік має інвалідність, йому треба або перший поверх, або будинок".
За даними заступниці керівника Мирноградської міської військової адміністрації Тетяни Ситник, у місті залишаються 3,5 тисячі людей, дітей вивезли у межах примусової евакуації.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
