В'ячеслав на псевдо "Барбер" — військовослужбовець Луганського прикордонного загону — бригади "Помста". У мирному житті — він перукар, дизайнер зачісок. Мав власний бізнес у б'юті-сфері. Зараз, у війську, він також не відмовляється стригти, наводить лад з волоссям та бородами побратимів. Чоловік розказує: повістку отримав на вулиці, на виході з метро, був мобілізований, служить більш як рік.
Про свою військову спеціальність та фах архітектора зачісок, про те, які стрижки наразі наймодніші серед бійців та як підстригав побратимів на навчаннях у Великій Британії — В'ячеслав "Барбер" розповів Суспільне Донбас.
Військовослужбовець Луганського прикордонного загону В'ячеслав розповідає, зачіски — справа його життя. Чоловік понад десять років працює перукарем.
"Взагалі я — не барберспеціалізується на чоловічих стрижках та догляді за бородою та вусами, а стиліст. Художник-стиліст, я закінчував кафедру дизайну, моди й стилю. Я — майстер широкого профілю. Працюю як з жінками, так і з чоловіками, фарбую волосся", — розповідає В'ячеслав.
"У мене мама — вона все життя працює косметологом в салонах краси. Мама вирішила, що це — найкраща спеціальність, ремесло, яке завжди нагодує. І як вона казала, що у будь-який час, неважливо, що це буде — чи епідемія, чи війна — ти завжди заробиш собі на їжу", — говорить чоловік.
В'ячеслав каже, йому найбільше подобається робити саме стрижку.
"Найбільше — це будування геометричної форми. Там творчого — 95 відсотків. Для розуміння: при навчанні основні дисципліни — живопис, малювання, історія зачісок, костюмів, архітектура і так далі. Це — максимально творча справа. Звісно, більше я любив працювати з жінками, але так вийшло, що тепер стрижу тільки хлопців", — ділиться військовий.
Державна прикордонна служба
В'ячеслав був у Києві, коли почалось повномасштабне вторгнення, говорить: тоді із дружиною вирішили не виїжджати: "Пережили напад на Київ, після того, як росіяни відійшли, ми повернулися до повсякденних буднів, почали працювати".
"Я прийняв для себе рішення, не ховатися, не тікати, не змінювати місце проживання. Сказав дружині: якщо державі потрібно — якщо вже доля так розпорядилася, що в мене в руках цей заповітний папірець (повістка — ред.), то значить, я йду у військкомат", — каже чоловік.
За словами військовослужбовця, у військоматі була можливість вибрати підрозділ, там обрав Державну прикордонну службу. Проходив навчання у Великій Британії.
"Коли ми закінчували навчання, перед випуском я всіх хлопців приводив до ладу, а сам залишився без зачіски. І наш куратор з Великої Британії питав: "як так, всі підстрижені, а ти — ні?". Я кажу: у нас є така штука — швець без чобіт, кажуть. На це він дуже здивувався, бо, за їхнім менталітетом, спочатку ти повинен зробити щось для себе, а потім — для всіх інших, а не навпаки", — згадує В'ячеслав.
Зв'язківець та перукар у війську
Військовослужбовець говорить, його основна робота на службі — налагодження зв'язку.
"Мені дуже пощастило з хлопцями, з якими я служу, вони мене дуже швидко навчили основним речам, які треба знати. Я не думаю, що сама робота дуже складна. Морально важко буває, як і всім. Війна вже дуже довго, від цього трошки тяжко. Але гріх жалітися. У мене цікава робота, вона інколи буває нестандартна, коли треба лазити по дахах, встановлювати антени, розгортати Starlink, проводити кабелі — є чим зайнятися постійно", — говорить військовослужбовець.
З другого дня на службі — вже почав стригти, згадує він: "Навколо зібралося купа народу. Це виглядало, як ніби хлопці приходили подивитися серіал, спілкувалися, один за одним створювалася така дуже цікава атмосфера.
"Нам давали папірець, на якому було написано, що треба взяти з собою. Першої потреби речі. З усього цього я взяв з собою лише ложку й чашку. А все інше — мій рюкзак був повністю набитий перукарським інструментом, бо я знав, що це прийдеться робити. По-перше, я це вмію. По-друге, я це хочу робити", — каже чоловік.
В'ячеслав говорить, популярна стрижка у військових — максимально коротка.
"Максимально коротка стрижка — тому що це практично. Просто "зняти негатив" з волосся, зрізати. Стосовно бороди — це просто охайна борода, щоб вона не заважала, особливо в зимовий час, незручно з великою бородою, бо треба застібатися під горло", — говорить В'ячеслав.
Барберінг та сімейний бізнес
Вдома чоловіка чекає дружина, вона — майстер нігтьового сервісу. Після війни каже В'ячеслав, планує займатися саме барберінгомстрижка та гоління волосся, вусів та бороди, моделювання, фарбування, укладання та фіксація зачіски.
"Ми якийсь час працювали разом, такий маленький сімейний бізнес, тому сподіваюся, що зможу повернутися саме до цього. Та я розвиваю свої навички тут у війську", — посміхається чоловік.
"В найпершу відпустку я зміг порівняти цивільне життя й нецивільне. До цивільних, які на собі цього не відчували, погано ставитися я не можу, бо в кожного з нас — різний досвід. Вони живуть звичайне життя і думають, що війна — вона десь там… Єдине питання, яке мені не подобається: "коли закінчиться війна?". Вона закінчиться тоді, коли всі долучаться до неї".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
