Їжа, одяг, місце для ночівлі, допомога з документами, квитками, розселенням — це неповний перелік послуг, який надає транзитний центр для евакуйованих з Донеччини, що діє в Павлограді на Дніпропетровщині. Тут працюють представники 13 доброчинних організацій, а також волонтери. Від початку роботи, з кінця серпня, через "транзит" пройшло понад 2,6 тисячі людей, розповів Суспільному Донбас координатор від волонтерських організацій Ілля Новіков.
Як працює центр, куди потрапляють люди з гарячих точок, яку саме допомогу тут можна отримати, а також що за люди тут опиняються — у репортажі Суспільного Донбас.
Евакуаційний автобус з людьми прибуває до транзитного центру. Співробітник організації "Схід SOS" Роман Бугайов цього разу вивіз чотирьох жінок з Покровського напрямку — з Костянтинівки, Покровська, Білицького та Котлиного.
"Сьогодні ще більш-менш тихо. Але — щось горить, щось димить, щось — вночі прилітало", — на ходу говорить Роман, допомагаючи жінкам.

83-річна Ганна Юденко — з Покровська. Жити під обстрілами, каже, вже нестерпно.
"Вікна вибило, шифер — по вулиці. І кожен день вибухи чуєш. Чоловік був викладачем технікуму, 50 років з ним прожили, помер… А тепер я самотня… В будинок для літніх людей їду, в Київську область", — зі сльозами говорить жінка.

Евакуаційники допомагають людям вийти з автобуса, розвантажують речі. Кожен рейс тут чекають: кожному прибулому — гарячий суп. Напоготові — всі консультанти.
У центрі є три локації, де надають допомогу тим, хто приїхав. Координатор благодійного фонду "Схід SOS" Ігор Чельтер показує "транзит", як його поміж собою називають евакуаційники.
Реєстрація, пошук рідних, розселення
Перший намет — реєстрація та логістика. Тут, каже Ігор, записують особисті дані людей, пропонують варіанти переїзду до інших регіонів та житло.
Координатор транзитного центру з боку волонтерських організацій Ілля Новіков розповідає: переважна більшість людей зараз — з Покровського напрямку і знають, куди їхати. Зазвичай — до родичів у тилові регіони. За його словами, їхати нікуди 10-15% евакуйованих.

Їм пропонують державне розселення в інших регіонах країни. Безкоштовний евакуаційний потяг курсує кожні чотири дні з Павлограда, пояснює він. Їздив до Чернівців, з 6 жовтня — везе на Черкащину.
"Там зустрічає соцзахист і працівники, які вже мають ці списки людей і знають куди кого будуть розселяти, в які місця тимчасового проживання… Це здебільшого гуртожитки, які вільні, там вони поселяються. У тому числі там працюють благодійні організації, які також супроводжують ВПО і надають гуманітарну допомогу", — зазначає Ілля Новіков.

Питаннями логістики займається представниця "Схід SOS" Валерія Волошина. Говорить: продумує, як людині чи родині дістатися до місця призначення, купує квитки на потяг, відправляє багаж поштою чи перевізниками. Але це — найпростіші завдання.
"Другий варіант — коли, наприклад, у людини згоріло все і немає контактів рідних. Або рідні є, а вона не знає як з ними зв'язатися, бо давно не спілкувалася. І людина говорить: "А мені нікуди їхати". Ми починаємо спілкуватися і з'ясовуємо, що все ж таки є куди. Починаємо шукати контакти, це ціла детективна історія", — говорить Валерія.

"Була жінка, в неї немає жодного контакту, вона знає прізвища та імена рідних — це син, невістка й онук. Ми шукали всім колективом, намагалися через сільраду вийти. І ми знайшли онука, знайшли через Facebook — і онук цю жінку забрав", — наводить приклад вона.
"Гуманітарка", юристи, психологи

Друга локація "транзиту" — гуманітарна, юридична та психологічна допомога. Олександр очікує на пакунок з "гуманітаркою". Цього дня евакуаційники вивезли його з дружиною з Родинського. У місті, розказує, немає води й світла, вікна квартири — побило.
Прямують, каже, у Дніпро, до сина.
"Нам є куди їхати. Житло — є, роботу — найдемо. Я шахтар, мені в травні буде 60 років — ще пороблю… Там уже стало нестерпно, ракети літають кожен день, світла нема, зв'язку нема, води нема. А попереду зима", — ділиться він.

Гуманітарна допомога при евакуації: які продукти та речі надають людям
Кожна людина, яка прибуває в "транзит", говорить Ігор Чельтер, може розраховувати на два пакети "гуманітарки" — з засобами гігієни і з харчами.
"У цьому наборі у нас присутні базові речі — набір, який необхідний людині на перший час. Це видається на кожну людину", — Ігор проводить "розпаковку" першого набору у ньому:
- рушник, шкарпетки, одноразові капці,
- жіночі засоби гігієни,
- станки для гоління,
- рідке мило, шампунь,
- серветки, антисептики.


"Продуктовий набір розрахований як добовий. Також — кожній людині", — Ігор показує другий набір:
- сухофрукти, готові каші,
- горішки, печиво,
- солодощі, шоколад,
- паштет, вода.

У наметі — до десятка столиків, де надають допомогу різні організації. Юристка ГО "Право на захист" Оксана Ромашкіна допомагає з відновленням документів, а також консультує — як зареєструвати нерухоме майно, що лишилося вдома, як податися на єВідновлення, як перетнути кордон з дітьми тощо.
"Щодня надаємо консультацію двадцятьом і більше людям. Найпоширеніше питання — чи зможуть отримувати виплати ВПО на проживання, як зафіксувати зруйноване житло, бо люди виїжджають зараз, а житло вже зруйноване або пошкоджене, і також — відновлення документів", — розказує юристка.

Схожі послуги пропонує й гуманітарна місія "Проліска".
"У нас є кейс-менеджмент, який займається відновленням документів, супроводжує людей. Якщо це маломобільні люди, то на автомобілі їх привозять до місця, де робляться документи. І надають їм всю допомогу. Це триває від двох-трьох днів — до тижня", — говорить, консультант з соціальних питань Гуманітарної місії "Проліска" Тимур Атрощенко.

Психологиня організації Дарія Писаренко відповідає за підтримку людей, що приїжджають у центр. Кожному, говорить, вона присвячує скільки часу, стільки потрібно, аби людина відчула покращення.
"Люди приїжджають в різному стані. У когось є тремор, у когось тривога, хтось плаче… Ми їх підтримуємо і добрим словом, і спеціальними психологічними техніками. По-перше, це — дихання, тому що при стресі в людини пришвидшене дихання і ми вчимо — стабілізувати. Також — це м'язова релаксація, кому потрібна. Наприклад, учора була дівчинка — від страху в неї німіли ноги. Ми були з нею близько пів години, робили вправи, коли вона відчула покращення — ми змогли її відпустити", — ділиться психологиня.

З тваринами — можна
Артур із псом Умкою виїхав з селища з-під Покровська евакуаційним автобусом. Працював у сільраді, до останнього в селищі, каже, тримала — робота. Але обстріли почастішали, вирішив виїздити. Прямує на Львівщину, де вже облаштувалася дружина.

В "транзиті" вже отримав пакунок з "гуманітаркою", розраховує побути кілька годин. З тваринами, каже — можна.
"Мій захист — Умка. Вона мене охороняла, жалко. Я її няньчив, Це член сім'ї, виходить, також. Поїду до жінки. А там вже буду шукати роботу. Там, у Львові. Там можна знайти роботу або двірником, або — у садівництві. І там у жінки, яка нам надала будинок, я питав про Умку. Бо там уже є собака. Сказала: "Так, можна, не кинете ж ви собаку вдома". Люди — чуйні", — говорить чоловік.

Ліжка та розкладачки
Третя локація "транзиту" — кімнати з ліжками. Тут люди можуть поночувати й навіть пожити певний час. Є приміщення для маломобільних на сім ліжок.
"Деякі залишаються тиждень, і два тижні — були такі, що залишалися. Але середній час перебування — це дві-три доби. Виганяти ніхто нікого не збирається. Зігріємо, нагодуємо, допомогу надамо", — говорить Ігор Чельтер.

Є — і більше приміщення. Це актова зала з розкладачками.
"На добу-на дві — максимум. Особистого простору, звісно, немає, але виходимо з того, що є. Постільна білизна постійно міняється, вона переться, видається все чистеньке людині. Намагаємося дати затишок", — додає Ігор.


Зараз, каже він, темпи евакуації дещо спали, але в закладі готові до різних сценаріїв:
"Сьогодні може бути 50 людей, а завтра — 150. Наступна така хвиля може бути, якщо раптом лінія активних бойових дій наблизиться до самого Покровська, Мирнограда, Добропілля і великих міст — Краматорська, Слов'янська. Звісно, сподіваємося, що такого не буде".
Евакуація з Донеччини у транзитний центр у Павлограді. Що далі
З транзитного центру в Павлограді раз на день їздить безкоштовний автобус на вокзал. Звідти евакуаційним потягом люди можуть дістатися до тилових регіонів.


Провідник еваковагону Володимир, говорить, перевіз не одну сотню людей з Донеччини далі, на захід. Щоразу, каже, їх щонайменше десятеро.
"Їдуть всякі люди — і молоді, і старші, і діти, і тварини — песики, котики їдуть. Є багато, є повний вагон, є половина вагону, може бути — 10-15 чоловік, отак. Встають в основному в Дніпрі, але є до Львова, Вінниця, Жмеринки, Хмельницького. Зараз нам видали водичку, роздаватиму. Раніше були і гарячі обіди, і яблука", — каже він.

Яна з Артуром вже облаштувалися в плацкарті. Вони — з Покровська. Виїхала, каже — через дитину. Курс — на Хмельницький, до родичів.
"Доведеться потурбувати людей, змінити своє життя повністю, пристосовуватися. Усе починати заново. Була робота — в тепломережі. Потім нас скоротили. Під питанням — чи буде опалювальний сезон. Я — через дитину. Він грається на вулиці, я прислухаюся: чи не летить… Вікна, двері побиті… Особливо не ремонтували, бо — сенс?" — розказує Яна.

"Мені нічого не треба, мені треба лише мій дім… Я хочу жити в своєму домі й спати в своєму ліжку", — каже наостанок жінка.

Від початку роботи, з кінця серпня, через транзитний центр у Павлограді на Дніпропетровщині пройшли понад 2,6 тисячі людей, розповів Суспільному Донбас координатор від волонтерських організацій Ілля Новіков. Переважна більшість — люди, який з Покровського напрямку вивезли евакуаційники.
Офіційно
За інформацією з Донецької обласної військової адміністрації, 2 жовтня з вокзалу в Павлограді відбув евакуаційний потяг з 77-ма пасажирами. 45 людей відправились до Чернівецької області з безкоштовним розселенням, ще 5 — до Львівської з такими ж умовами. Решта — до родичів чи знайомих в інші регіони.
Загалом протягом вересня евакуаційними потягами виїхали 1 780 людей з Донеччини. Разом з людьми еваковагони перевозили котів, собак, папуг, щурів, хом'яків та інших домашніх тварин.

Наступний рейс евакуаційного потягу запланований на 10 жовтня, цього разу до Черкаської області.
Наразі для підтримки внутрішньо переміщених осіб з Донеччини в 18 більш безпечних областях України діють 84 гуманітарні штаби, центри та хаби.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна".



