Через наближення фронту в Мирнограді, що на Донеччині, закрили на в'їзд два мікрорайони. Крамниці тут зачинені, світла немає, зв'язок слабкий. Попри це там досі залишаються люди. У деяких багатоповерхівках зараз — один-двоє мешканців, решта — виїхали. Поліція, рятувальники, українські та іноземні волонтери вивозять людей з інвалідністю. Та є й ті, хто не хоче евакуюватися.
Про життя в "червоній зоні" Мирнограда — репортаж Суспільне Донбас.
У мікрорайоні шахти "5/6" у Мирнограді — розбиті будівлі, обгорілі автівки, багатоповерхівки, де живуть по кілька людей.
Михайло відправив в евакуацію маломобільну матір. За кілька днів збирається виїздити й сам: "Дуже переживаю. Буду слідом за нею їхати. Але вже сам, своїм ходом. У нас третій поверх. Вікна побиті. Балкон — знесло".
У мікрорайон в'їздять евакогрупи. Польський документаліст і волонтер Себастьян вивозив жителів Сєвєродонецька, Лисичанська, Бахмута, зараз — Покровської громади. Їде до подружжя, яке не хоче евакуюватися.
"Я хочу попасти до них і трошки з ними побути, і розповісти, що вже час, щоб їхати. Соледар, Бахмут я вже бачив. І я розповідаю людям, що війна — це буде м'ясорубка".
У під'їзді Володимира залишилися чотири родини. Чоловік планує виїздити в Дніпро, де вже пів року живуть його дружина з дитиною.
"А як кидати своє рідне місце? Ходиш — і аж вити хочеться, чесно кажучи. Рідні місця, виріс тут. Ну як? Сподівався, все налагодиться. Сподівався, все заспокоїться", — ділиться житель Мирнограда Володимир.
Мирноградець Сергій говорить: збирає речі, але виїздити планує не раніше, як за тиждень.
"За тиждень-півтора поїду. Машину потрібно ремонтувати — не їде машина. А так — все гаразд", — говорить житель Мирнограда Сергій Вовченко.
Зінаїда йшла додому з магазину — останнього відчиненого на районі. Каже, неподалік стався вибух. Виїздити з міста жінка не хоче.
"Оцет взяла, цукерок взяла, сардину взяла. Потрібно щось їсти. Хліб не возять. Світла немає. Без світла сидимо. Бомблять кожен день. Магазини закриті, продуктів не буде", — каже жителька Мирнограда Зінаїда.
"Нікуди не виїжджатиму, будинок не кину. Я і консервацію робила. І собачка, і котик у мене. Куди? І кому я потрібна без грошей? Люди будували, жили, розбиває — все. І дітей, і всіх гробить — ідіот. До останнього буду. Десять смертей не буває, а — одна буває", — говорить Зінаїда.
Не збирається виїздити й Тимур. Так, каже, вирішила дружина: "А куди? Будуть всюди бомбити. Будемо у своєму місті сидіти. Дружина не хоче виїздити. А без неї я не поїду".
Мирноград — за п'ять кілометрів від лінії фронту. Щодня з міста виїздять 45-55 родин, розповіла заступниця начальника міської військової адміністрації Тетяна Ситник. У місті закрили на в'їзд для цивільних два мікрорайони. З 19 серпня 20 годин на добу перебувати на вулицях — заборонено.
Станом на 23 серпня, повідомив Суспільне Донбас в.о начальника Мирноградської міської військової адміністрації ї Юрій Третяк, у місті залишалися 11 тисяч жителів, зокрема 319 дітей.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
