У Слов’янську сьогодні, 4 червня, поховали журналістку Анастасію Волкову, яка загинула в ДТП ввечері 30 травня. Анастасії був 31 рік, вона працювала на Донеччині кореспонденткою телеканалу "Freeдом". До 2018 року працювала журналісткою на Суспільне Донбас. Рідні та близькі Анастасії поділились своїми спогадами про неї.
Люди несли живі квіти до храму у Слов'янську, де прощалися із воєнною журналісткою Анастасією Волковою.
Анастасії був 31 рік, вона працювала воєнною кореспонденткою у Луганській та Донецькій областях і мріяла першою зробити репортаж зі звільненого Луганська.
"Настя вона дуже багато років, завжди, з 2014 року працювала саме ось на лінії зіткнення розмежування, показувала все, що відбувається саме на Луганщині, потім на Донеччині. Це була найсміливіша кореспондентка, яку я знала, і ми всі вірили в те, що вона буде знімати на Луганщині своїй більше, у своєму як Сєвєродонецьку, в рідному Луганську. Дійсно була віра, що найкращий репортаж звідти після звільнення територій зніме Настя", — згадує колега Анастасії Волкової Дар'я Літовченко.
Військовослужбовиця Валерія згадує, неодноразово працювали разом з Анастасією.
"Працювали з нею неодноразово, вона працювала з моїми хлопцями ще коли вони тримали оборону Сєвєродонецька. Напрочуд смілива дівчина. Тому що не всі хлопці нашої країни бували там, де працювала Настя, я завжди дивувалась її сміливості, вона завжди намагалася висвітлити ті події, показати нашим людям те, що відбувається насправді", — згадує військовослужбовиця Валерія.
Анастасія народилася у місті Щастя на Луганщині, закінчила факультет журналістики Східноукраїнського національного університету імені Даля. Подруга Анастасії Волкової Марина Терещенко розповідає, познайомились вони під час студентських років, потім разом працювали у Сєвєродонецьку.
"Наша дружба почалася в коридорі Суспільного вже переміщеного в Сєвєродонецьк. І з того часу ми подруги. Коли Настя загинула ми з нею зідзвонювались. Вони планували з Артемом відпустку, вона розповідала про свою кішку Дорі та рвалася вже працювати — в палаті, бо на той момент лежала в лікарні. А потім я приїхала додому, дивлюся: на телефон купа пропущених — мені дзвонять колеги з різних ЗМІ та просять коментар. А я не розумію: чого, який коментар. В сенсі? Ми ж Настею тільки говорили, вона додому пішла", — згадує подруга Анастасії Волкової Марина Терещенко.
"Я досі не можу повірити. Не може бути, щоб дівчина, яка вижила при бомбардуваннях Рубіжного, Сєвєродонецька. Яка вижила під обстрілами в різних населених пунктах України. З якою ми переходили через заміноване кладовище, от просто взяла отак і померла. Для нас усіх це шок і біль", — говорить Марина Терещенко.
Коханий Анастасії Артем Воронін працював разом із нею оператором телеканалу.
"Ми з нею працювали з самого початку — з Сєвєродонецька, далі Лисичанськ. Були в таких умовах, як кажуть російською — колотнечі… Це для мене дуже важка втрата, тому що ця людина була для мене взірцем, прикладом, як треба себе поводити в медіа, як треба працювати", — зазначив коханий Анастасії Волкової Артем Воронін.
Артем розповідає, планували з Настею на найближчий час спільну відпустку у Карпатах. А 30 травня, повертаючись ввечері додому, Анастасія загинула внаслідок ДТП. Розслідуванням обставин смертельної аварії займається ДБР.
Поховали Анастасію на "Алеї Слави" у Слов'янську.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
