Від Слов’янська у 2014 до осади Маріуполя та полону: десять років війни харків’янина Андрія "Мисливця" з 56-ї бригади

Від Слов’янська у 2014 до осади Маріуполя та полону: десять років війни харків’янина Андрія "Мисливця" з 56-ї бригади

Ексклюзивно

Андрію 44 роки, до війни він мав бізнес, та покинув його, коли Росія напала на Україну у 2014 році. Чоловік добре пам'ятає перші місяці Антитерористичної операції, коли був у складі добровольчого формування.

Андрій має псевдо "Мисливець", він починав зі Слов'янська, брав участь у різних операціях. Мар'їнка, Красногорівка, Піски. Під Карпівкою дістав поранення, довго лікувався, намагався повернутися у цивільне життя, та у 2019 році став до лав ЗСУ у складі 56-ї Маріупольської бригади.

Як потрапив у Слов'янськ у 2014, якою була армія на початку війни з РФ, про нестачу БК та їжі, міські бої часів АТО та полон у Маріуполі — військовослужбовець 56 ОМБр розказав Суспільному Донбас.

Початок АТО у 2014 році: не Крим, так Слов'янськ

Військовослужбовець Андрій на псевдо "Мисливець" у 2014 році відразу прийняв рішення захищати Батьківщину. Колись, наприкінці 90-х, проходив строкову службу у Криму.

"З хлопцями вже почали зідзвонюватися, говорити, щоб поїхати у Крим. Йде захоплення. А там військова частина, в якій я служив раніше. Так у душі аж боляче стало. Бачили, як нашу частину захоплювали. Але так сталося, що не поїхали ми туди. І воно ж потрошку-потрошку вже пішло і дійшло якраз до Донбасу. І 2014 рік розпочався вже у Слов'янську", — розповідає військовослужбовець.

Фото: Суспільне Донбас
"Мирне життя, не воював, прийдеться стріляти, вбивати. Але не було жодного сумніву, що треба покинути зону комфорту і боронити країну. Важко спочатку, але розумієш, навіщо: щоб ворог не пішов далі, щоб зупинити його. Це наша земля, і вона священна"
Андрій "Мисливець"військовослужбовець 56 ОМБр

Харків'янин пригадує, що не так легко було потрапити на війну, згадує чоловік: у військкоматах отримав відповідь: людей вистачає. Тоді з товаришами вирушив до Ізюма, де оформили добровольчу групу. Першим містом став Слов'янськ, де, згадує Андрій, у 2014 році зустрілись із російськими військами.

"У 2014 році вже навіть російські війська тут були. Пам'ятаю, перед Слов'янськом привезли тоді, мабуть, два міномети. І вони були знищені. Ми приїхали туди, а документи там були саме громадян Росії", — згадує військовослужбовець.

Військовослужбовець 56 ОМБр Андрій на псевдо "Мисливець" ЗСУ АТО полон Донецька область
Слов'янськ, Донецька область, 2014 рік. Слов'янськ. Фото: УНІАН

Потому були Мар'їнка, Красногорівка, Авдіївка, Піски, Опитне, різні бої в умовах нестачі досвіду, навичок, їжі, зброї, боєприпасів.

"Будь-який бій важкий. Тим паче це міський бій, який вважається одним із найтяжчих. В одній хаті сидить ворог, в іншій хаті — наші хлопці. Комунікації не було ніякої, тому перегукувались. От в одному домі сидять хлопці, але ти не розумієш — хто. Кричиш: "Слава Україні!". Хоп, чуєш відповідь: "Героям слава!". І от чуєш акцент наш український дають. Добре. А те саме з Донбасу, ніби й той акцент, але трошечки не той. Відчуваєш, розумієш, що там — противник. А от коли хтось там починає казати: "Все, хохли, вам кінець!" О, годиться, оце вже не наші", — ділиться спогадами чоловік.

На питання про забезпечення оборонців, Андрій посміхається: "2014 — це було дуже весело".

"Хто в чому міг в тому й ходив. Наприклад, футболка, зверху куртка військова, "дубочки" Жаргонна назва радянського однострою.ще були тоді. Дубочки-штани, кросівки — це було нормально. Хтось мисливський одяг мав. Про які "броніки" мова? Або гранатомети — не було їх взагалі", — каже чоловік.

Спочатку, повністю ріжок вистрілювали за один момент. А потім, зрозуміли, що треба трохи зупинитися. Починали "двієчками" працювати, "трієчками" працювати, таким чином. Боєкомплект вже в бою добували. Закінчилось БК — з "200"загиблі — військовий жаргон збирали. Ми збирали тільки БК. Все необхідне для того, щоб вижити та працювати.

"Нічого, прорвемось — все, що встиг сказати". Поранення під Карпівкою

У боях під Карпівкою, що ближче до кордону Донецької та Харківської областей, "Мисливець" дістав поранення. Тоді їхній підрозділ розбили, з тридцяти десять вижили, рятували його та везли до шпиталю бійці 93 бригади.

"Ми чекали піхоту, але нас почали накривати артилерією. Потужно і декілька годин нас так накривали. Ми там в ямки якісь поховались. Хто де міг сховатися, посадка була невелика. Майже всієї групи нашої вже не було. І я чую: десь поруч лягають снаряди. Згадую слова, які не встиг сказати сину, дружині. Думаю, якщо загину, то хоч би ідентифікували і тоді я позначився, хто ми. Пам'ятаю сказав: нічого, прорвемося — і все, прийшов до тями в госпіталі", — розповів військовослужбовець "Мисливець".
Фото: Суспільне Донбас
"Найважчий — початок. Важко зробити перший постріл, важко орієнтуватися, де ворог, де свій. Дуже важко було. І далі, вже 2016, 2017 рік — це вже позиційна війна, окопна, як ми її називаємо. І вже набагато легше".
Андрій "Мисливець"військовослужбовець 56 ОМБр

Цивільне життя та повернення на фронт

Після поранення була тривала реабілітація, згадує Андрій. Каже, важко було ходити, але ще важче було прийняти смерть побратимів. Зрештою почав працювати і звикати до цивільного життя.

"Коли повертаєшся до мирного життя — тобі здається, що тебе ніхто не розуміє і не зрозуміє.Війна, жах, пекло, а повертаєшся — все нормально: люди живуть своїм життям, вони навіть не розуміють, що там війна, там гинуть люди. Вони того не розуміють, їм взагалі все одно. І ти не розумієш цих людей", — зауважив військовослужбовець.

"Ти повертаєшся додому — все класно, мирне життя. А твої хлопці там. А ти ж нібито з руками, з ногами ще можеш працювати далі. Повернувся, нібито сил набрався, ніби досить війни. А потім знову: там же хлопці, треба повертатися".

Саме ці думки, визнає Андрій, привели його у 2019-й рік, коли він уклав контракт із ЗСУ й пройшов в 56-ту окрему мотопіхотну Маріупольську бригаду.

Повномасштабне вторгнення, оборона Маріуполя, полон

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення "Мисливець" разом побратимами 45 днів обороняв Маріуполь, поки не потрапив у полон, де пробув рік і два місяці, поки його не обміняли.

"У нас вже і БК закінчилося, у нас вже нічого не було. Нас просто взяли вже в полон. Що таке полон? Це повна ізоляція. А ще... Я не знаю, як це словами все сказати. Але це така добра перевірка, хто ти є. Скажу так: зламати не зламали, а зробили сильнішим. Здоров'я, так, добре зіпсували. Але морально і духом не зламали, а зробили ще злішим".
Військовослужбовець 56 ОМБр Андрій на псевдо "Мисливець" ЗСУ АТО полон Донецька область
Маріуполь, весна, 2022 рік. AP

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок