Під час окупації Дробишевого Лиманської громади Донецької області Людмила Доценко залишалася в селищі. За допомогу Збройним силам України військові РФ п'ять діб тримали жінку під арештом. Під час допитів вони зламали їй щелепу та змусили пройти через детектор брехні.
Хто "здав" пенсіонерку російським окупантам та чому після тортур їй не вдалося повернутися в рідний дім — розповіла свою історію Суспільному Донбас.
"Перебита нижня щелепа, залишилися цілі лише два зуби після Донецька", — так Людмила Доценко розповідає про наслідки допитів, які їй влаштували військові армії РФ під час окупації.
Пенсіонерка згадує, українське селище російські військові захопили в травні 2022 року:
"Вони зайшли о 6:00 ранку 16 травня. У кінці мого города — двоповерховий будинок багатоквартирний, де я обладнала бомбосховище — там у мене були 12 стареньких. І там ми бомбьожку всю пересиділи. Серед окупантів були військові з Бурятії, Калмикії та більшість — з Луганської області".
Здали свої: як через односельців опинилася в катівні Донецька
Місцеві в Дробишевому знали про позицію Людмили Степанівни, бо вона її не приховувала, допомагала ЗСУ.
Тільки-но селище захопили, на жінку донесли окупантам. Зробили це місцеві, розповідає пенсіонерка: "Я здогадуюся хто це міг бути. Їх нині в селі немає. Після звільнення Лимана нашими хлопцями, вони виїхали".
Тоді через односельців жінка у катівні пробула п'ять діб. Мордували її в Донецьку, де змусили пройти детектор брехні.
"З усього села тільки одна я була на допиті в Донецьку — через те, що допомагала нашим українським військовим. Вони зробили такий обшук в оселі — повикидали все з хати, із хліва. Перевіряли, шукали зброю. Допитувалися: чи є зброя в мене, куди я дзвонила. На детектор брехні мене водили, чи коригувала я вогонь української армії по селу", — згадує Людмила Доценко.
Зрештою жінку відпустили. З Донецька в рідне село вона дісталася лише два дні потому, добиралася через Луганщину. Утім, у свою хату потрапити так і не змогла, там оселилися російські військові.
"Поки я була "в підвалі", в мене вже в хаті жили окупанти. Два тижні вони жили на нашому кутку, там п'ять будинків на краю вулиці, де вони заселилися. Я — і в мене там ще сім'я жила — нас виселили з будинків. Навідувалася лише у двір годувати собак та птицю. Електрики не було у сховищі, й мені треба було ходити додому, людям нашим місцевим варити їсти", — розповідає пенсіонерка.
Деокупація Дробишевого та волонтерство
Селище Дробишеве перебувало під російською окупацією з весни й до кінця вересня 2022 року. За цей час військові РФ зруйнували в населеному пункті майже всі будинки.
Після звільнення громади українськими військовими у селище заїхали волонтери з гуманітарною допомогою. Відтоді та по нині Людмила Степанівна допомагає роздавати "гуманітарку" людям.
"Коли я сюди приїхав узимку, тут нікого не було. Вона була одна, і ми вдвох розвантажували мою першу гуманітарку, яку я привіз. Людочка приходить і завжди допомагає, вона старша на своїй вулиці", — розповідає волонтер з Харкова Дмитро Артемов.
Як зазначає жінка, ті події вона згадує з жахом, зізнається, страшно було не просто загинути, а загинути далеко від домівки.
"Страшно було, коли в Донецьку в підвалі й наші по Донецьку. Молилася Богу, щоб не загинути. Оце було мені страшно. Думаю: вивезти — вивезли, не дай Бог щось трапиться — мене ніхто не знайде в тому Донецьку", — ділиться пенсіонерка.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
