На Донеччині під урожай наступного року озиминою запланували засіяти 122 тисячі гектарів, повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку Донецької ОВА Олена Рибакова. Осінній збір врожаю аграрії області, додала вона, вже майже закінчили: обробили 364 тисячі гектарів, які змогли засіяти. Більшість полів у регіони обробляти нині неможливо: це або зона бойових дій, або територія, що не розмінована. Який врожай зібрали цьогоріч, скільки коштує пшениця та коли сапери почнуть обстежувати агроземлі в регіоні — у матеріалі.
Цього року деякі зернові вродили рекордно, розповідає заступниця директора обласного департаменту агропромислового розвитку.
"Рекордна врожайність й по пшениці й по кукурудзі була на деяких ділянка. Можна сказати, що не дивлячись на війну погодні умови, своїм чередом йдуть й врожайність цього року непогана. Коли зберуть кукурудзу й соняшник, на частині цих площ посадять озимі культури, ті, що не досадили і ярові, це вже буде весною наступного року", — розповіла заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку Донецької обладміністрації Олена Рибакова.
До повномасштабного вторгнення, нагадує Рибакова, Донеччина збирала понад два мільйони тонн зернових на рік. Врожай за останні три роки, додає, змінювався так:
- 2,2 мільйона тонн зернових у 2021 році,
- 692 тисячі тонн у 2022 році,
- 546 тисячі тонн у 2023 році.
Соняшника цього року зібрали більше ніж минулого, та все одно втричі менше "довоєнних показників":
- 778 тисяч тонн у 2021 році,
- 177 тисяч тонн у 2022 році,
- 226 тисяч тонн у 2023 році.
Олена Рибакова каже, проблема реалізації врожаю лишається для Донеччини найбільш болючою.
"Донецька область найбільш віддалена область від шляхів реалізації зерна на експорт. Для наших аграріїв були знищені, напрацьовані роками логістичні ланцюги, шляхи реалізації зернових та олійних культур, ця проблема реалізації сільгосппродукції всеукраїнська у зв'язку з тим, що "зерновий коридор" у нас не працює й дуже малу частку сільськогосподарську продукцію можна вивезти морем, але потроху також працюють автомобільний та залізничний транспорт", — пояснює вона.
Крім того, додає, ціни впали. Пропонує порівняти вартість українського зерна у 2023 і до повномасштабного російського вторгнення:
Збирали врожай аграрії області з 364 тисяч гектарів, які змогли засіяти. До прикладу, у 2021 році посіви займали 1 мільйон 41 тисячу гектарів фермерських угідь, каже Олена Рибакова.
Під урожай наступного року в цьому році запланували засіяти 122 тисячі гектарів, три чверті вже посіяли, наводить вона дані.
Працюють вдвох, аби побачити снаряд у полі
На полях поряд з містом Покровськ фермери після збирання врожаю соняшника планують сіяти озимину.
"По термінах начебто вже й пізно, але подивимось, може, посіємо озиму", — каже комбайнер Олександр Клімов.
На питання про міни та боєприпаси чоловік відповідає: ці території вважають більш-менш безпечними, та комбайнери разом з тим працюють удвох, в чотири ока легше помітити боєприпас у полі.
"Ми по весні готували озиму, понад нами пролетіло дві ракети, якось страшно було. Й тоді в полі знаходимо ракети. Сіяли нещодавно — також осколок стирчав, ледве сівалкою колесом не наїхали. Їздимо у двох, напарник дивиться і я дивлюсь", — розповідає Олександр.
Коли на Донеччині планують розміновувати поля
Донеччина досі не входить в план агророзмінування, тож всі землі, де йшли бої, була окупація або наближені до лінії фронту — небезпечні.
У наступному році, за планом уряду, на Донеччині має запрацювати програма компенсації аграріям витрат за розмінування сільськогосподарських земель, розповідає Рибакова.
"Поки що нас не розміновуються сільськогосподарські угіддя того, що перевага йде до забудованих територій та промислових. Наступного року, коли будуть міжнародні партнери або ліцензовані оператори протимінної діяльності, якщо вони будуть працювати в Донецькій області, передбачається програма, яка відшкодує фермерам їх витрати на обстеження й розмінування сільгоспугідь. Адже на розмінування й обстеження сільгоспугідь саме в Донецькій області у наших місцевих ДСНС мало ресурсі", — пояснює заступниця директора агродепартаменту.
Загалом, площа полів, які потрібно обстежити саперам, складає 61,5 тисячі гектарів сільгоспземель: це деокуповані території (Лиманська та Святогірська громади), а також райони, де йдуть бойові дії території. Проте наразі, поки не закінчиться активна фаза бойових дій, обласна влада визначила під першочергове розмінування, за даними Рибакової, 21 тисячу гектарів.
"Донецька ОВА, визначили ділянки, які віддалені від бойових дій, які вже не за 20 кілометрів, а й більше від лінії зіткнення й які можна обстежити й розмінувати. І площа таких земель, які навіть під час війни можна розміновувати й повертати до сільськогосподарських робіт, складає 21 тисяча гектар. Це перша черга", — пояснює Рибакова.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
