Звільнена Андріївка, що за десять кілометрів на південь від Бахмута, "дуже маленьке" село: ані інфраструктури, ані відділення пошти, 77 жителів до повномасштабного вторгнення. Село відбили військові 3-ї окремої штурмової бригади, вже закріпились — тримають оборону. Як повертали Андріївку, якою вона була та стала, а ще: наскільки цінний цей населений пункт для подальшого наступу Сил оборони на Бахмутському напрямку — у матеріалі Суспільного.
Як звільнили Андріївку
Штурми Андріївки тривали декілька днів, та загалом — це частина великої наступальної операції, розказав Суспільному Донбас речник 3-ї окремої штурмової бригади Олександр Бородін. За його словами, українські військові вже встигли закріпитись у населеному пункті.
"Наразі вона (Андріївка — ред.) знаходиться під нашим контролем. Власне вона звільнена, те, що залишилось від Андріївки. Зараз ми закріпились, утримуємо, в оборонних діях. Коли ми щось звільняли, вони (російськи війська — ред.) вели контрнаступальні дії, великі масовані обстріли із залученням різних видів озброєння. Це не тільки у випадку Андріївкуи, це стандартна рактика. Тому закріплення — це для нас не менш важливо, ніж штурми".
З боку армії РФ на цьому напрямку була задіяна 72-га механізована бригада ЗС РФ, яка зазнала великих втрат, розповіли у бригаді.
"Зараз можна констатувати, що вона розбита. Загиблих та поранених серед піхоти більшість — левова більшість. І також велика кількість офіцерського складу, з них три комбати і один начальник розвідки бригади. Це важливий кадровий склад, їх не так багато у росіян", — підсумував Бородін.
Попри втрати російські війська не припинили атаки і намагаються відбити позиції, застосовують всі види зброї.
"Продовжуються обстріли, продовжують застосування великої кількості БпЛА, продовжують спроби намагання вибити. Це складно, але можливо утримати, тобто це не є чимось таким, з чим ми не мали справу. Проте засобів ураження дуже багато, і вони їх не надто економлять", — розповів пресофіцер.
Яким було та що лишилось від села Андріївка в районі Бахмута
Всі будинки тут — вщент: російські війська руйнували село і восени, і взимку 2022 року, коли вели наступальну операцію на Бахмутському напрямку. Українські бійці ледь знайшли місце, де встановити прапор, розповів офіцер у 3-ї штурмової бригади.
Андріївка входить до Іванівського старостинського округу, який охоплює Іванівське, Андріївку, Кліщіївку, Берхівку та Хромове. Село зовсім невелике, розповіла Суспільному староста Іванівського Старостинського округу Олена Данько, ніякої інфраструктури, жителі — здебільшого літні люди.
"Село Андріївка знаходиться за 3 кілометри від села Кліщіївка. Село було дуже маленьке. На 1 січня 2022 року було зареєстровано 77 жителів", — розповіла Олена Данько.
Пенсії людям привозила Укрпошта або вони самі їздили у сусідню Кліщіївку: свого відділення в Андріївці не було.
За словами Олени Данько, бойові дії у селі почалися з вересня 2022 року. В Андріївці, за її даними, пошкоджені всі будинки, місцеві евакуювалися в більш безпечні регіони України. На момент окупації людей в селі не було.
Вигляд Андріївки з дрону, зйомку від 6 вересня, Associated Press опублікувало у день офіційного звільнення:
Бахмутський фронт: чим допоможе звільнення Андріївки
"Треба констатувати, що Андріївка, ще коли росіяни наступали, була знищена. І її цінність як населеного пункту на даний момент майже нульова", — підсумовував штурмову операцію Андрій Бородін. Та з військової точки зору, за словами заступника командира 3-ї штурмової бригади Максима Жоріна, ця спустошена українська земля — "опорна лінія для подальшого наступу".
"В першу чергу Андріївка — це повний контроль над залізною дорогою. Вона є необхідним плацдармом для просування далі, адже задача українських сил на цьому напрямку — оточення Бахмута, і без Андріївки досягти цього неможливо. Бої за цей населений пункт були дуже складними. Ворог постійно перекидав резерви, бо для них навіть думка про втрату Бахмута — це кошмар. Вони вбили тут таку кількість свого особового складу, що пояснити це логічно неможливо", — написав він.
Ця звільнена ділянка Бахмутського фронту дозволить ще краще контролювати висоти поблизу Бахмута, додав військовий аналітик Михайло Жирохов:
"Боротьба за Андріївку, Кліщіївку — це не більше, ніж тактичні успіхи. Вона більше стримувала росіян стримувала їх резерви. Це звісно необхідно в тому сенсі, щоб тримати оці "кліщіївські висоти", щоб звідти ствольна артилерія росіян не накривала, скажімо, Костянтинівку. Але, на жаль за цей час, поки росіяни трималися в цих населених пунктах, вони зробили величезні фортифікаційні роботи. Тому далі просування буде теж непросте".
Андріївка, за словами військового оглядача групи "Інформаційний спротив" Володимира Коваленка, відігравала важливу роль у забезпеченні російських окупантів. Зі звільненням українські військові просунулись, не лише до залізничної колії, а і до важливої дороги, яка поєднує Бахмут та Горлівку.
"Це дуже важливий об’єкт для продовження просування, така собі південна від Бахмуту логістична артерія", — зауважує Володимир Коваленко.
"Є ще один населений пункт, який також відіграє важливу роль. Це Курдюмівка — невеличке село, яке розташоване південніше Андріївки та Кліщіївки. Воно дозволяє мати також прямий вихід на трасу 0513. Звільнення Курдюмівки — це було б вже просування за залізницю. Залізнична колія відіграє роль ерзацу лінії оборони для російських окупантів", — продовжує він.
Що відомо про деокупацію Андріївки на Донеччині
- 14 вересня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що Сили оборони взяли під контроль Андріївку у Донецькій області. Водночас Третя штурмова бригада спростувала інформацію про взяття села. Пізніше Маляр виправила своє повідомлення і пояснила передчасну інформацію про звільнення села на Бахмутському напрямку "комунікаційним збоєм".
- Наступного дня, 15 вересня Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив про деокупацію Андріївки. Згодом Третя штурмова бригада повідомила деталі операції з деокупації Андріївки.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
