Родинні рецепти, спогади про близьких, історії про міста й села Донеччини та Луганщини збирають на онлайн-платформі «Меморідім». Проєкт розвиває громадська організація «Центр підтримки громадської активності "Крила"». Команда вже перетворила 14 очних екскурсій на аудіоформат і продовжує наповнювати платформу новими матеріалами. Тепер люди можуть самостійно додавати власні історії. Як це зробити Суспільне Донбас розповіла очільниця ГО «Крила» Яна Синиця.
Особисті історії як спільна пам'ять
Як розповіла Яна Синиця, платформа «Меморідім» створена для збереження пам'яті про міста та села, які свого часу увійшли до туристичного маршруту «Шлях, позначений сіллю» та дотичні до солоної спадщини Донеччини та Луганщини.
За словами голови ГО «Крила», ідея зібрати спогади в одному місці існувала від початку проєкту. Команда прагнула створити простір, у якому історії окремих людей формуватимуть спільну пам'ять про регіон.
«Кожен спогад важливий, і для того ми їх публікуємо, щоби люди це бачили й розуміли, що це історія про всіх нас», — зазначила Яна Синиця.
Це не обов'язково мають бути розповіді про відомих людей або визначні події, зауважує вона. Історія бабусі, родинний рецепт або спогад про певне місце також можуть мати значення для інших.
«Це може бути історія про бабусю, яка мала велике значення для конкретної людини. Їх ми складаємо у розділ "Сільничка" — це спогади мешканців Донецької та Луганської областей про рідний дім. Там про речі, події, традиції, навіть про звуки та запахи, які складають цілий світ для однієї людини, так само можуть бути зрозумілими та дотичними і для інших», — розповіла голова ГО «Крила».
Вона додала, що особисті спогади нерідко допомагають людям відчути спільність навіть тоді, коли вони перебувають далеко одне від одного.
Як додати власний спогад
Нині команда продовжує опрацьовувати зібрані матеріали та запрошує людей долучатися до наповнення платформи. Для цього на сайті є кнопка «Додати свій спогад».
Як пояснила Яна Синиця, можна самостійно заповнити форму, додати фото та контактні дані або записатися на інтерв'ю.
«Запрошуємо людей додавати власні спогади. Ми самі іноді не усвідомлюємо, наскільки те, що в нас у пам'яті, важливо для спільної історії, бо все спільне і колективне воно ж не складається одразу з такого чогось загального. Спогад до спогаду — це і є пам'ять громади», — зазначила вона.
Організатори просять присвячувати окрему розповідь одній темі. Якщо людина хоче розповісти про кілька родинних традицій, подій чи близьких, для кожної історії потрібно заповнити окрему форму.
«У мене нещодавно з'явилася така асоціація щодо нашої "Сільниці" — це ніби, підглядати у віконечко за тим, що відбувається у квартирах багатоповерхівки. І в кожному тому віконечку — ціле життя», — зауважила Синиця.
14 аудіоекскурсій і нові матеріали
За словами очільниці ГО «Крила», одним з основних результатів роботи їхньої команди стало перетворення соляних маршрутів на аудіоекскурсії. Нині їх на платформі чотирнадцять.
«На платформі ми дали можливість екскурсії послухати, познайомитися з тими місцями, зупинками, якими свого часу водили екскурсії. Через російську окупацію вони недоступні зараз. Тепер шляхом, що позначений сіллю, можна пройти лише віртуально», — розповіла Яна.
Вона також запевнила, що команда планує розробляти нові екскурсії.
На платформі також є розділи «Комора» та «Кухня». Якщо «Сільниця» зосереджена переважно на особистих і родинних історіях, то в інших розділах збирають матеріали, які мають значення для громади загалом.
«У розділі "Кухня", наприклад, є про криволуцькі пиріжки, тому що вони були свідками подій, заходів, зустрічей, які багато хто пам'ятає. У "Коморі" згадали про нашу колекцію сільничок, яка, на жаль, залишилася на Лиманщині», — розповіла Синиця.
Колекція зі 100 сільничок, яку довелося залишити
Як розповіла Яна Синиця, до повномасштабного вторгнення вона збирала сільнички в Кривій Луці на Донеччині. Колекція налічувала понад 100 екземплярів.
За її словами, їх дарували знайомі, колеги та туристи: «Сільнички — це символ гостинності, любові та поваги до іншої людини. Символ спільного за столом обговорення», — розповіла Синиця.
Після початку повномасштабного вторгнення вона забрала колекцію з клубу додому. Однак будинок згодом зруйнувала армія РФ, і тепер доля зібрання невідома.
Саме тому команда організувала акцію обміну сільничками. Учасники заходів у межах проєкту «Меморідім» ділилися власними, а натомість отримували від організаторів нові фірмові. Наразі вдалося зібрати приблизно половину від тієї колекції, яка лишилася на Донеччині.
