Проєкт «Шлях, позначений сіллю» планують оновити. Громадська організація «Крила» збиратиме спогади про Донеччину та Луганщину, створюватиме аудіоекскурсії та цифровий архів пам'яті. Шестирічна маріуполька Мирослава Черняк посіла друге місце на міжнародному конкурсі дитячого малюнка, що відбувся у Відні. Роботу Мирослави та інших конкурсантів наразі можна побачити на виставці в Києві. Вісім митців із Донеччини створять художні роботи про рідні громади в межах проєкту «Культура без адреси: голоси Сходу». Їх об'єднають в інсталяцію «8 сторінок захалявної книги Донеччини». У Дніпрі відбудеться дискусія про збереження культурної спадщини Донеччини, де відкриють виставку мистецьких проєктів «Сіль моєї землі» та «Віддзеркалення». Деталі читайте в культурній добірці, яку підготувало Суспільне Донбас.
«Шлях, позначений сіллю« переформатують
Громадська організація «Центр підтримки громадської активності «Крила»« оголосила про новий етап роботи проєкту «Шлях, позначений сіллю». Відтепер туристичний маршрут переосмислюють як простір пам'яті, а однойменний сайт оновлять і перетворять на платформу для збереження історій, спогадів та культурної спадщини Донеччини й Луганщини. Про це повідомили на сайті організації.
Новий проєкт отримав назву «Шлях, позначений сіллю. Ідентичність і пам'ять».
У ГО «Крилах» зазначили, що команда протягом десяти років займалася дослідженням історії регіону, збирала краєзнавчі матеріали та працювала з громадами. Тепер ці напрацювання стануть основою оновленої цифрової платформи.
«Ми переосмислюємо туристичний маршрут. Відтепер це не лише географічний шлях — це маршрут пам'яті, а сайт — цифровий простір, де наша історія буде збережена», — йдеться у повідомленні.
Організатори планують доповнити історії кожного населеного пункту, що входить до маршруту «Шлях, позначений сіллю», та представити їх у форматі аудіоекскурсій. За їхнім задумом, користувачі зможуть дізнатися про міста, села, соляні шахти, озера, визначні місця та людей, пов'язаних із регіоном, навіть якщо нині відвідати їх неможливо через війну.
Окремим напрямом стане збір і систематизація спогадів жителів Донеччини та Луганщини. На платформі планують зібрати історії про родини, традиції, рецепти, улюблені місця, визначних земляків, локальні особливості та повсякденне життя громад.
Для наповнення платформи команда проводить зустрічі з партнерами, краєзнавцями та жителями громад, щоб визначити, які історії та теми насамперед варто зберегти.
Також у межах проєкту запланували чотири відкриті вебінари. Вони присвячені тому, як говорити з дітьми про вимушене переселення, працювати з родинними архівами та фотографіями, а також підтримувати власний емоційний стан.
У громадській організації зазначили, що прагнуть зробити платформу місцем, де зберігатиметься пам'ять про Донеччину та Луганщину і куди зможуть звертатися всі, хто хоче краще зрозуміти історію свого регіону, громади та власної родини.
6-річна маріуполька призерка міжнародного конкурсу у Відні
Шестирічна маріуполька Мирослава Черняк виборола друге місце на Міжнародному конкурсі дитячої творчості «Шляхами Івана Марчука«, який відбувся у Відні. Про це повідомили у Facebook Маріупольської міської ради.
Там зазначили, у конкурсі взяли участь понад 500 дітей з України та інших країн світу. Головою журі став український художник Іван Марчук. Разом із ним роботи оцінювали українські та австрійські митці, академіки та діячі культури.
Мирослава народилася в Маріуполь, після початку повномасштабного російського вторгнення її родина виїхала в Київ.
На конкурс дівчина представила роботу «Мої Карпати«, яка й принесла їй призове місце.
Наразі вона експонується в Музеї історії міста Києва разом з іншими роботами міжнародної виставки. Побачити її можна до 19 липня, зазначається на сторінці у Facebook закладу.
«Культура без адреси: голоси Сходу» — проєкт про пам'ять
Громадська організація «Креативне об'єднання Донеччини« оголосила про старт культурно-мистецького проєкту «Культура без адреси: голоси Сходу«. У його межах вісім митців із восьми районів Донеччини створять роботи, присвячені рідним громадам, особистому досвіду війни, втрат і незламності. Про це на сторінці у Facebook повідомили у Центрі підтримки ВПОвнутрішньо переміщені особи, переселенці Краматорського району «МиРазом», які є співавторами ініціативи.
Як повідомили організатори, проєкт покликаний зберегти пам'ять про Донеччину та показати, що культура існує не лише в будівлях чи містах, а насамперед у людях, які були змушені покинути свої домівки.
«Культура не залишається у містах чи будівлях. Вона переїжджає разом із людьми, живе у спогадах, творчості та бажанні зберегти свою ідентичність», — йдеться у дописі.
За задумом організаторів, кожен учасник створить мистецьку роботу, яка розповість історію окремого району Донеччини, його громади та людей. Згодом усі твори об'єднають в інсталяцію «8 сторінок захалявної книги Донеччини«, яку автори називають символічним культурним архівом пам'яті.
«Концептуальний символ "8" — має багаторівневе значення. Передусім — це знак безкінечності як образ безперервності культурного процесу попри війну, втрати й переміщення. Водночас "8" — структурна мапа восьми районів Донецької області: Краматорський, Бахмутський, Маріупольський, Волноваський, Покровський, Донецький, Горлівський, Кальміуський», — зазначили автори ініціативи.
Дискусія про збереження культурної спадщини Донеччини
та презентація мистецьких проєктів
4 липня у Центрі сучасної культури в Дніпрі фонд «Ізоляція« разом із резидентами та партнерами проєкту «Спадщина. Практична робота« проведе відкриту дискусію про збереження культурної спадщини Донеччини.
Після відкриють виставки мистецьких проєктів, створених у межах резиденції. Про це організатори повідомили у Facebook.
Дискусія розпочнеться о 16:00. Її учасники говоритимуть про те, як митці працюють із громадами, документують спогади, досліджують нематеріальну спадщину.
«На дискусії митці та представники Соледарської громади та Краматорського району розкажуть про те, що залишається за лаштунками: методології роботи з громадами, досвід співпраці та цінність партисипативнихПартисипація — це активна участь людей у процесі прийняття рішень, створенні проєктів або спільній діяльності. Простими словами — не коли люди лише спостерігають, а коли вони є співтворцями. Слово походить від англійського participation — «участь». практик у збереженні культурної спадщини«, — йдеться у дописі.
У межах резиденції «Спадщина. Практична робота« створили чотири мистецькі проєкти, присвячені пам'яті та історії Донеччини. 4 липня о 18:00 відкриють виставку двох із них.
Фотографічний проєкт «Сіль моєї землі« мисткині Олександри Клод, що розповідає про досвід вимушеного переселення жителів Соледарської громади. Під час воркшопів учасниці фотографували людей, речі та місця, які нагадують їм про дім. Частина цих світлин стала способом відновити втрачені сімейні фотоархіви.
Як зазначили організатори, під час відкриття відбудеться презентація книги та авторська екскурсія.
Ще один проєкт — «Віддзеркалення« Роксолани Дудки — це VR-інсталяція, присвячена Соледару. Як повідомляють в фонді «Ізоляція», вона відтворює цифровий простір, натхненний соляними шахтами міста, де поєднані архівні відео, голосові спогади переселенців та оцифровані об'єкти, створені учасниками творчих воркшопів.
Усі заходи відбудуться у Центрі сучасної культури у Дніпрі (Крутогірний узвіз, 21А). Вхід для відвідувачів — вільний.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
