«Поки є хоч сота доля відсотка, що він живий, я його не ховаю», — говорить 68-річна Ольга з Ясногірки, яка четвертий рік чекає сина. Він зник безвісти в бою на Луганщині. Після 4 травня 2023 року її Олександра ніхто не бачив ані живим, ані мертвим. Підтримують Ольгу невістка та онук. Та наразі вони в евакуації через часті російські обстріли селища на прифронтовій Донеччині. Історію жінки, що не втратила надії побачити сина, — читайте далі.
Син Ольги Олександр зник безвісти в бою під Білогорівкою у травні 2023 року, розповіла Суспільне Донбас жінка. До війська він потрапив у грудні 2022-го.
«Я його не поховала, ні. Доки я не буду впевнена на 100%, навіть якщо буде пів, навіть не пів відсотка, якась сота відсотка, що він може бути живий, я не повірю, що він мертвий», — говорить мати зниклого безвісти Ольга.
За словами жінки, син народився у Росії, зростав і навчався вже тут, в Україні, в Краматорську.
«З 4 років він тут. А коли його мобілізували, він сказав: "Відмовлятися не буду, піду воювати, щоб син мій не воював". Синові на той час було трохи більше 4 років. Коли було перше повідомлення про те, що він зник безвісти, було все, і сльози були, істерики були, все було», — розповідає вона.
Інформації про сина, каже Ольга, досі немає.
«Ми якось знайшли на якомусь російському сайті фотографію, де дуже схожий чоловік стояв. Але він стояв на колінах, трошки голова нахилена, але дуже схожий, дуже схожий на сина. Але цю фотографію ніхто не визнає, і не хочуть визнавати, тому що для преси трохи її ретушували, там штучний інтелект», — говорить мати зниклого безвісти Ольга.
Олександру 34 роки. У цивільному житті він займався ремонтами.
«Він саме збирався тут робити ремонт, зробив теплу підлогу, обрушив стіни, штукатурку, все це мало робитися до війни, але не встигло. Так воно, як залишилося, так воно і є. Має дуже гарну дружину. У нас дуже добрі з нею стосунки були завжди. Я її визнаю як доньку, і син його виріс у мене на руках. Я його няньчила з найменшого віку. Ось йому зараз дев'ять років», — розповідає Ольга.
Окрім підтримки близьких, каже Ольга, розрадою для неї є дві кішки, двоє собак та сад.
«Одна Мотька у нас, інша Люська, це кішечки, собачки у нас Толік та Ушастік. Раніше я займалася і квітами. У мене сад дуже добрий. У мене там різні рослини ростуть аж до інжирів та мигдальних горіхів, все що хочете: персики, ну дуже-дуже багато всього. Я дуже любила цю справу», — говорить жінка.
Невістка з онуком виїхали. Ольга теж збирається до них восени, якщо ситуація в Ясногірці не зміниться. Фронт від селища, за даними мапи DeepState, менш як за два десятки кілометрів, російські війська обстрілюють Ясногірку різними типами озброєння — і дронами, й авіабомбами.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
