Щоранку о третій годині Юлія з села Іванівка Черкаської громади Донеччини встає, аби поратися біля тварин та везти молоко за 30 кілометрів — на ринок у Слов’янськ. Її господарство це корови Розка та Квітка, телята Бізон і Будулай. А ще три собаки та восьмеро котів. Жінці 60 років, разом із чоловіком вона живе у селі прифронтової Донецької області. Будинок подружжя двічі зазнавав руйнувань через російські обстріли — у 2022 році та навесні 2025-го. Одну корову уламками поранило, довелося зарізати.
Попри загрозу обстрілів господарство не покидають, за словами Юлії, худоба залишається єдиним способом вижити. Як живе родина в прифронтовому селі — дивіться відео Суспільне Донбас.
“Все одно без корови не можна. Страшно. Страшно жити, а де діватися? Їхати нам — не варіант, тому що ні за що не зняти житло. Та й на переїзд треба великі гроші. А так — поки в нас тихо, поки — нікуди”, — каже Юлія.
Повний текст — читайте у матеріалі.
