Радіорозвідка, аеророзвідка і піші групи — так сьогодні працюють українські розвідники на Сіверському напрямку в Донецькій області. Командир роти розвідки 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи на псевдо "Тайсон" розповів, як читають радіоперехоплення, як застосовують квадрокоптери й "крила", як змінюється тактика через FPV-дронивид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування противника та чому те, що він називає ідеальним сценарієм, на війні трапляється рідко. Про досвід бойових дій у Сіверську, роботу в міській забудові, захід в місто російських окупантів малими групами, планування операцій і рішення, які доводиться приймати безпосередньо на місці — "Тайсон" розповів Суспільне Донбас.
Далі — пряма мова.
Про тактику росіян щодо Слов'янська та втрату Сіверська
Ми одні із, хто входить в оборону Слов'янська. Вони будуть штурмувати, і через те що у них "м'яса" багато, вони за допомогою FPV зараз беруть все під контроль.
Ну, що вони (окупанти — ред.) кажуть? Що будуть рівняти все КАБамикеровані авіабомби. Що там вони зараз накопичуються, у них буде масований штурм, але для того, щоб це зробити, будуть просто рівняти КАБами Слов'янськ. Тактика випаленої землі, просто знищити все під нуль і потім все це на руїни.
Потихеньку вони будуть нас видавлювати. Ми стоїмо, зубами вчепилися в цю землю, але один воїн не може виграти війну. Нам треба як мінімум поповнення, і плюс більше технічних засобів.
Перша та основна особливість Сіверська, тому що це — місто, ми до цього в містах багато не працювали, ми по лісосмугах рухалися. Складність в тому, що це — забудова. І коли вже ворог був в Сіверську, і ми проводили свої операції, ти не знаєш, з якого кута він з'явиться, бо в той час це були сильні тумани. Тобто небезпека чекала тебе на кожному кроці. Якщо це приватний сектор, трохи простіше, бо там одноповерхівка, проте якщо це багатоповерхівка, то, з кожного вікна можна очікувати ворога.
Ми втратили Сіверськ, бо їх (російських військ — ред.) було там дуже багато. Вони нас кількістю переважали — десятикратно. А коли в той час були тумани, тобто взагалі дрони не літають, і була погана видимість, вони інфільтрувалисяІнфільтрувалися — слово, яким у командуванні СОУ описують, що солдати проникли, просочилися. малими групами, інфільтрувалися, входили в наші бойові порядки, і — сніжний ком, лавина, яку вже було тяжко, і, мабуть, неможливо зупинити. Єдине, що б врятувало — поповнення бригади.
(Щодо містян, що лишалися у Сіверську) Ми вже при плануванні задач (враховували — ред.), що скоріш за все це — "ждун", і у нього є ворожа рація і він буде коригувати. Ми беремо це до уваги, коли плануємо свої задачі. Піти знищити їх ми не можемо. Це цивільне населення і в паспорті у них пишуть, що вони українці. Ми таким не займаємося.
І "радєйки" їм скидали, і бувало, в тому ж Сіверську навіть зброю їм скидали. Тобто там все "заряджене" було.
Про робота розвідки на Сіверському фронті
Що являє собою розвідка? Бо у фільмах такого немає. Ми виконуємо і піхотні задачі, і штурмові задачі, бо якщо ворог закріпиться, нам треба їх вибивати. І, само собою, є задача розвідки.
Я коли обирав, де я хочу служити, коли мені 18 років було. Я такий: о, буду розвідником, це ж фільми, це класно. В першу чергу це — романтика, але романтика розбивається вже, коли ти попадаєш в сам підрозділ, бо романтики дуже мало.
На даний час ми займаємося радіорозвідкою, аеророзвідкою. Аеророзвідка поділяється на два напрямки. Це квадрокоптери та "крила". І є піші бойові групи. Тобто, ми всі напрямки перекриваємо.
Зараз у піших групах люди проходять навчання, а аеророзвідка працює на всі 200%. І радіорозвідка, напевно відсотків на 300 працює. Тобто, забезпечуємо інформацію сповна.
Пішій розвідці, стало дуже важко працювати, бо у ворога велика кількість FPV, і дронів-розвідників. Якщо раніше ми вибирали "сіряк"військовий жаргонізм, що позначає час сутінків, коли день уже закінчився, а ніч ще не настала — або вечірній, або ранковий. Пішли задачу зробили, прийшли — ми молодці. То зараз треба орієнтуватися або під погоду, або ж, щоб було дуже класне маскування — це і термоплащі, і гарний ліс. Але проводити пішу розвідку стало, майже нереально. Дуже важко.
Зараз, саме в даний відрізок часу, це розвідувально-ударно-пошукові дії, бо ворога тактика така, що він інфільтрується малими групами, і задача цих наших розвідувально-ударно-пошукових груп виявити їх або знищити, або взяти в полон.
Про ідеальний сценарій розвідки
Найідеальніший сценарій у нас кілька разів відбувався. По-перше, по радіо, за перехопленнями, ми розуміємо, що ворог збирається виконувати ті чи інші дії. Далі ми туди ведемо посилену розвідку, і якщо ми, за допомогою "крил" або квадрокоптерів виявляємо, то першочергова задача — знищити його, їх суміжні підрозділи бригади. Це (роблять — ред.) або FPV, або артилерія.
Якщо ворог просочився, тоді вже в роботу вступаємо ми, і головне завдання — взяти полонених, щоб зібрати з них інформацію. Це головна задача із "зірочкою", але в першу чергу — це збереження життя своїх людей. Якщо є бодай мінімальна загроза, що під час взяття в полон ми зазнаємо втрат, тоді просто ведемо з ними бій, якщо вони не здаються, і знищуємо ворога.
У реальності: по перехопленнях почули — спочатку одне, плани у ворога змінилися. Потім вони десь висуваються, ми їх бачимо з аеророзвідки. Тобто якийсь з елементів ідеального плану завжди вибуває. З імовірністю приблизно 70% виявляємо аеророзвідкою, і потім вже наступні пункти вступають в силу.
Розвідник має вміти все. Тобто і з кулемета стріляти, і з РПГручний протитанковий гранатомет, і з гвинтівки, і з БРМкибойова розвідувальна машина, і ледь не з танка.
Про поранення під час боїв
Неодноразово вступали в стрілецькі бої, в одному із них я отримав поранення. Це було серйозне, тяжке поранення, надовго вибув зі строю, потім повернувся і зараз тут.
Це був Волноваський напрямок, село Ольгинка. Нас там було небагато, група шість людей плюс придані сили. Нас, мабуть, рота штурмувала, а нас — відділення було.
Нас загнали на залізничну станцію в Ольгинці та оточили. Ми вели стрілецький бій. Мого товариша "затрьохсотило"Військовий жаргон. 300 - поранений, 200 - загиблий і я зробив те що робити не можна було. Я не оцінив обстановку, я кинувся, щоб його діставати. І в цей момент підстрелили й мене.
Так сказати, це була та помилка, яка пройдена кров'ю. Я вже, коли своїм підлеглим розповідав цю історію, алгоритм дій, що треба в першу чергу думати про свою безпеку, бо це може нести потім подальші погані наслідки. І це гарна історія, щоб хлопці розуміли на практиці.
Мене "затрьохсотило"Трьохсотий — військовий жаргон — поранений. в ногу — поранення в лівий суглоб, тобто нога повністю відмовила, і, на жаль, товариш не вижив в цій ситуації.
Кажу: ви відкачуйтесь, а я тут залишуся, бо я не можу йти взагалі ніяк, на одній нозі. Думаю, у мене чотири гранати є, в полон здаватися не буду, якщо що підірвусь. Хлопці почали вистрибувати у вікно — один, другий, третій.
Залишився "Джексон", він каже: "Ні, я без тебе не піду. Або ми тут вдвох залишимося, або ти пробуєш вийти". Якось мене це так надихнуло, думаю: ну, зараз попробую. На одну ногу піднявся, стрибав на одній нозі, вистрибнув у вікно, ми разом вдало вийшли з цього оточення. І я ще на одній нозі проскакав близько дев'яти кілометрів до наших сил, і потім вже мене евакуювали.
Я з Луганської області. Я завжди з самого дитинства мріяв бути військовим. Тому я на милицях повернувся в стрій. Зараз кулі у мене вже немає, але від суглоба майже нічого не залишилося. По хорошому, я взагалі не мав би ходити на своїх двох, але рідна земля Донбасу допомогла — і зараз сяк-так на короткі дистанції пересуваюся.
Про потребу в людях і навчання
Зараз найголовніший критерій для відбору — це взагалі бажання щось робити. Бо, якщо ти фізично недорозвинутий, то ми тебе тут підкачаємо. Ну, і здоров'я. Якими якостями? Перше — це "сталеві яйця", далі — інтелект, бо без інтелекту нікуди, хитрість має бути та здатність до імпровізації.
Перше, як ми вивчаємо місцевість, це прольоти. Тобто літають "Мавіки"серія компактних квадрокоптерів з дистанційним керуванням, "крила". Ми пролетіли — порахували прольоти, до того, що порахували повороти. Потім ключові точки місцевості, це теж треба запам'ятовувати.
От наприклад, був перший вихід групи, яку ми готували. Ми її довго готували, і там були ворожі окопи. Ми їх один в один викопали ці ворожі окопи з бліндажами, з усім. Знайшли схожу точку місцевості, звідки хлопці заходили. І отак вони тренувалися, тобто на полігоні, щоб виконати ефективно задачу.
Зараз оцінювати, коли це (війна — ред.) закінчиться, — не можна. Зараз у новинах, що от-от домовляться. Але це все "пил в очі", і воно мабуть, більше працює проти війська і гірше для нього. Бо, так би мовити, люди вже втомилися, і чують ці новини починають думати: а навіщо воно треба? Я зараз тут умовно загину, а вони зараз домовляться. Ті новини, що зараз розганяють, вони для армії роблять тільки гірше.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
“Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України”, що є частиною програми Voices of Ukraine, що входить до програми SAFE, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Проєкт Voices of Ukraine реалізується в межах Hannah Arendt Initiative. Проєкт не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить винятково погляди та інформацію, отриману редакцією.”
