Наступальна операція на Лиманському напрямку, яку назвали «Вівальді», що тривала п'ять місяців — завершена. Завдяки контрнаступу та штурмам Третього армійського корпусу на Лиманському фронті звільнені 277 квадратних кілометрів. Кількість полонених сягнула 270-ти, серед них понад 20 офіцерів ЗС РФ. Одним із факторів успіху операції стало те, що Третьому корпусу вдалося тримати свої просування в цілковитій таємниці, водночас і колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, і теперішній — Михайло Драпатий знали про операцію, їм генерал Андрій Білецький доповідав про неї напряму.
Про це командувач угруповання військ «Центр» Андрій Білецький повідомив на пресконференції, відео з якої опублікувало hromadske. Наводимо ключові цитати Білецького про наступальну операцію, що провели в Донецькій області. Далі — пряма мова.
1260 квадратних кілометрів за російськими мапами. Результати наступу українських військ в Донецькій області
Звільнені 277 квадратних кілометрів, це ті кілометри, які визначалися, як втрачені українською стороною. А 1260 кв. км — якщо дивитися, як росіяни малюють лінію бойового зіткнення. Вони собі намальовували нереалістичні здобутки: взяття Святогірська, Осколу, Борової і так далі. Якщо виходити з української мапи — це 277 кв. км. Плюс декілька сотень кілометрів зачищеної інфільтраціїВійськовий термін, який означає проникнення малих груп або поодиноких солдатів армії противника між бойовими порядками.
Під час операції втрати противника склали понад 8 тис. осібЦе втрати російської армії саме під час наступу, наголосив Білецький. На дану хвилину близько 270 — ми там заявляли 248, зараз це 270 бійців противника потрапили у полон. Серед них — три ротних, один начальник штабу батальйону, 13 взводних, командири взводів розвідки і так далі. Загалом більше 20 офіцерів здалося у полон. Також за на останній фазі операції загинули два командири батальйону Збройних сил Російської Федерації.
Якщо говорити про техніку, то під час штурмових дій уражено 3800 артилерійських систем, 1800 артилерійських систем, 68 000 засобів БпЛА.
Найголовніша мета, яка перед нами ставилася, була зірвати наступальні дії противника. Задача угруповання «Захід», в яке входить три армії противника ( 1 танкова, 20-та загальновійськова і 25-та загальновійськові армії), була через плацдарм, який вони створили на річці Чорний Жеребець рухатись на місто Святогірськ і населений пункт Рубці, розрізати на дві частини наші угруповання на східному березі річки Оскіл, знищити це угруповання і далі продовжувати рух населений пункт Барвінкове, який знаходиться на півдні Харківської області.
Це був стратегічний задум Російської Федерації, він полягав в тому, що одним ударом через святогірський виступ, який ми ліквідували, обходячи Лиман, противник охоплює слов'янсько-краматорську агломерацію з півночі, а другим ударом через населені пункти — селище Добропілля, місто Добропілля, Барвінкове — вони закінчують повне охоплення Донецької області.
Таким чином вирішується ключове політичне завдання, яке визначено військово-політичним керівництвом Російської Федерації: повне захоплення Донецької області. Це був план 2026-го року. Вони його почали реалізовувати в 2025-му, за 2026-й вони повинні були вийти в Барвінкове.
У противника зірваний його ключовий намір: охоплення всі всієї Донецької області і Слов'янсько-краматорської агломерації — охоплення з півночі з виходом на Барвінкове, щоби двома ударами, що зійдуться, захопити Донецьку область. Цей план зірваний.
Через те, що наступальне угруповання розгромлене, відповідно противник відмовився від на дану хвилину від спроби обійти Донецьку область. У нього залишається два варіанти дій. Або штурм в лоб Слов'янська і Краматорська, що досить затратно, криваво і не факт, що принесе успіх. Від цього задуму він теж тимчасово відмовився, хоча планує відновити його.
У нього залишився ще один напрям зусиль. Це Добропілля. Він мав деякі успіхи і відповідно він від цієї клешні на дану хвилину ще не відмовився. Але там вище керівництво військове зараз досить активно м проводить контрдії.
Сама операція, вона важлива не кілометражем. Не тим, що Третій корпус вийшов на річку Чорний Жеребець, скоротивши значно собі лінію фронту, а значить мав можливість значно ущільнити позиції піхоти, значно ущільнити кількість позицій БпЛА і артилерії на квадратний кілометр. Тобто зробити оборону густішою, більш сталою. Він тепер обороняється по дуже зручному рубежі. Бо це річка, яку треба тепер противнику, якщо він захоче відновити наступ в цьому напрямку, знову форсувати.
Не тільки в цьому важливість операції. Зірвані стратегічні наміри Російської Федерації. Це називається змусити противника відмовитися від ззадума. І, власне кажучи, — а оце є ключовим моментом — тепер їм треба дуже серйозно переплановувати.
Одна з речей, яка не була реалізована, не був реалізований попередній задум операції, бо повинні були створені дві клешні, які повинні були охопити через населені пункти Ставки і Нове — ударами відрізати відразу Зелену Долину, Шандриголове, відрізати величезний клапоть, приблизно половину плацдарму двома ударами, що зійдуться. Від цього задуму теж довелося відмовитись по об'єктивних причинах. Основна причина — це нестача ресурсу. У нас просто не було ресурсу для подібного масштабу операції. Мабуть, операція б закінчилась не за 5 місяців, а за три, якщо б ми це зробили. Безумовно, багато речей йде не по плану.
Абсолютно точно під час проведення операції «Вівальді» були втрачені величезні ділянки фронту на Слов'янсько-краматорському напрямку. І також була фактично втрачена на той момент Констянтинівка. А справа в тому, що поки проводилась операція «Вівальді», я жодного відношення до цієї ділянки не мав. Це було угруповання військ «Схід». За останні останній місяць можу сказати, що швидкість просування знизилася. Це по мапі нескладно подивитись, в декілька разів фактично вона зупинилася. А в на північній ділянці 11-го корпусу, тобто в напрямку Миколаївки, Піскунівки, Рай-Олександрівки і так далі, вона не тільки зупинилась, але й, в принципі, повернута в зворотній бік. Тобто там ми скоріше повертаємо територію, ніж противник.
Про таємність операції «Вівальді»: пояснення Білецького, як вдалося уникати витоків інформації про наступ
І (колишній — ред.) головнокомандувач генерал Сирський, і теперішний головнокомандувач генерал Драпатий — обидва знали про операцію і обидва погодили відсутність офіційних звітів. Ми не відмічали наше просування в «Дельті», тому що бувають витоки — не самої системи витоки, але в підрозділах і так далі. Раз на декілька тижнів я особисто звітував перед головнокомандувачем. Це було як при попередньому, так і при нинішньому головнокомандувачі.
Плюс до того важливу роль зіграла така складова, як ми наступали все-таки. Першою ознакою наступальних дій є створення наступального угруповання. Зараз приховати перекидання бригади можна дня на три-чотири, не більше. Величезна кількість електронного сліду. В бригаді служить 3-4 тисяч особового складу. У них є телефони, вони сидять в купі соціальних мереж. Та вони дзвонять своїм близьким, рідним і так далі. Вони інколи щось розміщають, їхні фото з'являються і так далі. Тобто для осінтерів вичислити, що бригада перемістилась в новий район, — це просто справа декількох діб. Забрати телефони? Розуміємо, наскільки це фантастична історія.
Тому те, що тут не було створено наступальне угруповання і те, що ми наступали, у них були підозри на рівні угруповання «Захід», що тут щось погане відбувається, але одна з причин, чому вони вирішили, що це не так, тому що вони скажуть: «Ну, нема посилення, нема посилення новими військами». Тобто нема сил для проведення наступальної операції.
Ми виходили на західних осінтерів, на українських осінтерів. В принципі, е-е абсолютна більшість пішла нам на зустріч, е не показувала цю інформацію. Це позитивно вплинуло на теж перебіг дій.
Вона (наступальна операція — ред.) унікальна, бо Україна, як і Росія, проводить завжди наступальні дії, створюючи так звані наступальні угруповання. Так було на Очеретинському напрямку, на Курщині, в свій час на Харківщині і так далі. Тут нам прийшлося наступати тими військами, які обороняли на той момент найдовшу смугу близько 160 км фронту на всій лінії фронту. І ми наступали саме тими військами, які за пів року до того відступали по великому рахунку до того, як потрапили в корпус на цьому плацдармі. Ми наступали, маючи значну перевагу противника в чисельності, маючи значну перевагу противника в БпЛА компоненті і надзвичайно високу перевагу противника в артилерійських засобах. Тобто ми наступали в меншості на більшого противника і досягли, досить серйозного успіху».
Білецький — про успіх на території Луганської області
Також завдяки успішним діям в межах операції «Вівальді» Силам оборони вдалося розширити контроль на території Луганської області, сказав Білецький.
«Між тим, операція "Вівальді" розширила контроль над частиною Луганщини, тої, що ми контролюємо. Розширила з 40 кілометрів, як була в найгіршій точці, зараз там до більше ніж 100 кілометрів Луганської області і вже декількох населених пунктів, які ми твердо зараз контролюємо», — цитує відповідь Білецького на питання агентство «Інтерфакс-Україна».
«Брехня Путіна про те, що вони так зване «ЛНР» звільнили — це теж абсолютно ахінея. Контроль український над Луганщиною за останній час саме в рамках операції «Вівальді» збільшився. Цифри не космічні, але в 2026-му році при необхідності берегти особовий склад, за відсутності будь-яких резервів і так далі — це добре», — заявив Білецький.
