Вже близько сотні портретів побратимів створив художник Ярослав Байда на бойове псевдо "Пікассо" зі 111-ї бригади Тероборони. У війську "Пікассо" — з другого дня повномасштабної війни, пройшов шлях від солдата до офіцера, стояв в обороні Луганщини та Донеччини. Його крайня зміна, говорить, тривала 40 довгих і тяжких діб. За цей час випадало і йти на штурми, й отримати контузію, і брати в полон російських солдатів. Про нові зіткнення з окупантами та найтяжчі випробування на фронті, про творчість на війні та портрети побратимів — художник-портретист і боєць "Пікассо" розповів Суспільне Донбас.
Зміна, що тривала 40 днів
До війська художник Ярослав Байда пішов добровільно. Перший бойовий досвід здобув у боях за Луганщину. Далі була Донеччина.
Одна із його найтяжчих змін, каже, нещодавня — тривала 40 діб.
"Це була північ Донецької області — ліс. "Ліс смертної тіні" — так він мені запам'ятається на все життя. Випалений ліс, павутиння оптоволокна скрізь. Противника "200"-гоВійськовий жаргон. 300 - поранений, 200 - загиблий багато лежить", — каже Ярослав.
Військовий розповідає, постійно працювали ворожі FPVвид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування, тяжких поранень за цей вихід не дістав, одна була контузія.
"Це постійне дзижчання ще декілька тижнів у мене потім в голові ще дзижчало. У бліндаж наш залетіла ворожа FPV з великим зарядом вибухівки. Але, слава Богу, обійшлося лише контузією. За цей час ходили тричі, штурмували ворожі позиції", — розповідає військовий.
Під час одного зі штурмів, згадує боєць, вдалося взяти в полон російського солдата.
"Підійшли до позиції. Кажу: є хто всередині?. Тиша, магічні слова: "кидаю гранату, якщо не буде відповіді". І тут: "Не треба" — чую голос. Виходить росіянин з піднятими руками. Ми взяли полоненого і відступили до своїх позицій. Десь кілометр ми йшли — постійно працював по нас міномет, коригувався він ворожою "пташкою" зверху, досить прицільно били, але слава Богу, всі цілими добралися до свого укриття", — згадує Ярослав Байда.
"Вік полоненого був 45 років. Запитали у нього: "Чому ти прийшов воювати в Україну?". Він каже, що його змусили. Каже, у нього іпотека, там ще якісь борги. Сказали, заберуть у нього квартиру і примусили йти воювати".
Творчість до війни
Позивний військового ще зі строкової служби — "Пікассо", тому що — художник, каже Ярослав.
"Малюю з дитинства. Був у мене прадід, який малював в селі, розписував хати. Мабуть, від нього цей талант мені передався", — розповідає він.
Сам — з Київщини, до повномасштабної війни спершу працював у художній школі, потім у двох коледжах — Богуславському педагогічному та Київському коледжі технологій та дизайну одягу. Малював сам, викладав живопис студентам, брав участь у виставках — персональних і разом з учнями, багато подорожував. Загалом має 15 років педагогічного стажу.
"Навчав студентів тонкощам образотворчого мистецтва. Часто з ними подорожував по різних конкурсам в країні та за її межами. Я — художник-портретист, робив і свої персональні виставки", — говорить Ярослав.
Творчість на війні
У війську він з перших днів повномасштабного вторгнення. За цей час створив понад сто портретів..
"Люблю малювати людей. Їхні портрети, коли вони посміхаються. На цей портрет можна дивитися довго. В портреті найголовніше — це погляд. Людина дивиться з портрета дуже живо. Навіть ті люди, які бачать свій портрет, у них часто мурахи по шкірі бігають від того, настільки реалістично на них дивиться їхнє зображення".
За час війни Ярослав пройшов шлях від солдата до офіцера, однак, каже, все ще бачить себе цивільною людиною, яка у строї тимчасово.
"За час служби створив понад 100 портретів своїх побратимів. Більшість роздаровував хлопцям, але збереглося у мене 20 портретів, які я також експоную на виставках. Виставка була у Києві, в університеті технологій та дизайну. Також виставка була у Львівській академії сухопутних військ", — говорить Ярослав.
"Ті, чиї портрети я малював, — на жаль, не всі залишилися живими. Війна забрала декого. Але в більшості — всі живі, і портрети якось благотворно впливали на їхню долю".
Зараз малює портрет медикині роти Ольги Посукан.
"Бойова дівчина. Намалював досить швидко, за чотири години, залишилося декілька штрихів. Захотілось намалювати таку людину, яка багато робить для нашої роти. Після виходу з бойових Оля мені допомогла як фахівець у лікуванні", — розповідає художник.
Опісля перемоги мріє повернутися до творчості, ділиться Ярослав.
"Мій позивний — "Пікассо". Він (Пабло Пікассоіспанський та французький художник, скульптор, графік, театральний художник, кераміст та дизайнер — ред.) малював свої роботи абстрактно, проте Пікассо також малював про Другу світову війну, коли був в Іспанії, в місті Герніка. Так його картина і має цю назву, там передано жахіття війни абстрактними символами", — каже Ярослав.
"Можливо, по закінченню війни також буду малювати якісь великі роботи на цю тематику вже олійними фарбами на полотні. Поки що немає змоги. Під час служби обходжусь тільки аркушем паперу, олівцем. Їх завжди можна дістати й малювати".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
