Через транзитний збірний пункт на Донеччині, що діє з кінця серпня минулого року, пройшли 9 тисяч людей. Про це Суспільне Донбас розповіла начальниця збірного пункту евакуації Вікторія Крайня. За її словами, передбачається, що на цьому пункті люди, які виїздять з прифронтових сіл, селищ і міст, можуть побути кілька годин: отримати першу психологічну допомогу, перепочити, поїсти гарячого, далі рушають до пунктів для евакуйованих у Лозовій на Харківщині та в Павлограді на Дніпропетровщині. Однак трапляється так, що люди затримуються і довше.
Цього дня транзит, зокрема, прийняв родини з села Добропілля під Покровськом, які змогли виїхати самотужки, та з Сергіївки під Краматорськом, яких вивезла міжнародна організація.
Чому люди не виїздили, чому зрештою наважилися і куди прямують далі, та як працює транзит, — у репортажі Суспільне Донбас.
"Нема вже нікого в селі"
Сергій разом з матір'ю Валентиною евакуювалися з села Добропілля поблизу Покровська. Розказують: кілька місяців жили без електрики й зв'язку. За кілька днів до виїзду російський боєприпас влучив у їхню хату.
"Шостого січня щось прилетіло, я ж не знаю, що там прилетіло. Три хати горіли, а мою — завалило. Винесло і хату, і все. Я жива залишилася", — розповідає Валентина.
"Нещодавно погіршилося страшенно. Чотири місяці не було ні зв'язку, нічого не було. Там у нас вже мало людей залишалося. У Красноподіллі — ще там люди живуть, а у селі у нас — ми виїхали і там вже нема нікого в селі".
Валентина говорить, дзвонили волонтерам, щоб евакуюватись із села, але вони вже туди не їздили через небезпеку. Виїхали мати з сином виїхали з села з приватним перевізником.
"Тоді ми майняли машину і приїхали. Волонтера, вже нікого не було. Сказали, що не приїжджають волонтери. Приїхав приватний перевізник. Ми думали, як нам казали, 15-20 тисяч треба платити. А це коштувало 1200 гривень всього-на-всього", — розповідає Валентина.
"Не знаю, що далі робити. На роботу, десь влаштуватися б. А що, а куди? Без роботи ж нікуди, ні грошей немає, нічого", — додає Сергій.
З транзитного збірного пункту їх повезуть в Лозову, каже Валентина.
"Там буде видно. Може, десь щось дадуть якусь хату, чи що. Чи десь побудемо, бо вже там життя нема", — ділиться жінка.
Тут же в транзиті реєструють Юлію з шестирічним Захаром. Жінка каже: виїхали з села Сергіївка під Краматорськом, бо там вже оголосили примусову евакуацію родин з дітьми. Вивезла — одна з міжнародних організацій.
"Я стою на обліку у соцзахисті. Мене зареєстрували. Пполіцейський вивіз до Краматорська, з Краматорська — ЮНІСЕФ. Зараз на Дніпро. А у неділю у нас квитки на Одесу", — розповідає жінка.
"Поруч дрон у нас влучив у високовольтну лінію позавчора. Дуже страшно було. Син злякався, плакав. Не виїжджали раніше, бо у мене дідусь — 85 років, не захотів виїжджати", — пояснює вона.
Допомога у збірному транзитному центрі
Цей збірний евакуаційний пункт на Донеччині щодня приймає по кілька десятків людей, тут є де відпочити, поїсти гарячого, працює психолог, розповідає співробітник гуманітарної місії "Проліска" Ігор, який зустрічає прибулих.
"Люди прибувають з Донецької області, різні бувають випадки. Вони приїжджають, ми їх, звичайно, зустрічаємо. Кава, чай, їжа. Потім відправляємо у Лозову і Павлоград, там уже їх розселяють", — пояснює чоловік.
"Люди дуже тривожні приїжджають, дуже налякані, але у нас працює психолог. Він допомагає, проводить консультації з ними, заспокоює людей".
"Привезли до нас бабусю. Її так шкода було. Вона залишилася одна. У неї одна онучка у Львівській області. І вона навіть з собою не взяла телефон. Вона не встигла навіть речі зібрати. Приїхала, в чому була... Ми її тут одягнули, нагодували, заспокоїли", — розповідає Ігор.
Евакуаційний транзитний пункт працює з 22 серпня 2025 року, за словами начальниці пункту Вікторії Крайньої, за цей час зустріли й переправили далі, у тил, 9 тисяч евакуйованих з Донеччини. З них 1680 — це діти, 1380 — це люди з інвалідністю.
"Ми розраховані, що на день очікуємо до 100 людей. В найгарячіші дні у нас на пункті перебували до 200 людей. Зараз на день до 30 людей. Зараз переважно — Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ. Але є люди ще з Покровського району, є люди з Добропільської громади, з Білозерської громади, Новодонецької громади. Тобто, ми приймаємо людей з "гарячих" точок і з суміжних з нашою громадою", — розповідає Вікторія Крайня.
"У нас були люди, які йшли з покровського напрямку на велосипеді. У нас були люди, які дві доби добиралися: чоловік, жінка і собака. Всі вони були травмовані. Люди до безпечної точки можуть йти від кількох годин до двох діб, а потім з безпечної точки вже їх можуть забрати. На жаль, отаке. Їх вивозять військові, спецпідрозділи, їх вивозять будь-яким доступними засобами", — каже вона.
Найпоширеніша проблема — це інформування людей, які залишаються на небезпечних територіях, вважає Вікторія Крайня.
"Люди, щоб знайти ту інформацію або точку доступу, точку виходу на цю інформацію, точку виходу на військових, на волонтерів, втрачають дні в пошуках, але вони кмітливі, вони знаходять варіанти", — говорить вона.
Нерідко люди приїжджають до пункту без речей і документів, додає Крайня.
"Втрата документів, це забуті вдома важливі речі. А ще — відсутній зв'язок. У нас жінка була, яка не спілкувалася з донькою з серпня, а на дворі вже був грудень...Ми відправляємо на два шелтери у дві суміжні області. Люди самі обирають маршрут, куди їм зручніше".
За словами Вікторії Крайньої, у транзитному пункті евакуйовані можуть побути кілька годин, але трапляється, що затримуються. Загалом заклад може прийняти одночасно більш як сотню людей.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
