Близько сотні жителів Донеччини щодня евакуюють до транзитного центру в Лозовій Харківської області. Там вони можуть оформити грошову допомогу, отримати гігієнічні та харчові набори, проконсультуватися з юристами. Далі людей потягами вивозять в інші регіони України. Дехто затримується в транзитному центрі на кілька днів: наприклад, якщо людині треба відновити документи чи пройти лікування.
Гуманітарні набори та оформлення фінансової допомоги
Щодня у транзитний центр, що відкрився у Лозовій на Харківщині 19 серпня, привозять до сотні людей, розповідає керівник команди по роботі із евакуйованими транзитного пункту у Лозовій Сергій Мусієнко. У той же день чи на наступний, додає він, їх відправляють потягами в інші регіони.
"Тут займаються відновленням документів. Людина на цей час перебуває у нас, поки не отримає документи", — пояснює керівник команди по роботі з евакуйованими Сергій Мусієнко.
У транзитному центрі евакуйованих реєструють, надають юридичну допомогу, працюють психологи, також є спеціальні комплекти речей, що їх отримують і дорослі, і діти.
"Для дорослих у нас в таких сумочках — гігієнічний набір. Тут є зубна щітка, антисептик, серветки, є водичка та перекус. Дитині йде такий самий рюкзачок з перекусом, також тут є також рушник, пляшка для води, а ще: павербанк та олівці", — показує вміст наплічників волонтерка товариства Червоного Хреста України Алла Єлісєєва.
Тут "транзиті" переселенці можуть оформити допомогу від держави, додає волонтер товариства Червоного Хреста України Кирило Завадський.
"Надається грошова допомога — 10 800 гривень на одну особу. Зараз вже зареєстровано понад 500 осіб. І далі є можливість розширення цієї програми", — пояснює волонтер Кирило Завадський.
18 кілометрів пішки йшла: історії людей, яких привезли до "транзиту" у Лозовій
Антоніна — з Красного Кута. Згадує, як за один день залишилась безхатьком:
"За два "прильоти" повністю села не стало. Люди залишилися без даху над головою, без житла, без нічого. Чотири ракети — у людей згоріло все. У нас не горіло, у нас все "склалося". Я побула чотири дні. Взяла "кравчучку", що залишилося, зібрала і пішла пішки 18 кілометрів. Ми за 18 кілометрів від Дружківки", — розповідає Антоніна.
З транзитного центру Антоніна поїде в місто Рівне. Туди ж прямує і Валентина з міста Білицьке.
"У мене там квартира, так ось будинок — зруйнували. Мені допомогли українські військові, гарною машиною відвезли до Краматорська. З дому вийшла тільки з цією сумкою на плечі, більше не мала нічого. А це мені все дали. Дівчата свою курточку дали, щоб я на людину була схожа", — каже Валентина.
У транзитному пункті людина може залишатися кілька днів, тут є їдальня із триразовим харчуванням, облаштовані спальні кімнати.
"Ми одразу розуміємо, чи людині є де жити. Якщо потрібно поселити, то ми шукаємо житло. Якщо людині є, де жити, ми відвозимо людей на евакопотяг", — пояснює Сергій Мусієнко.
"Це саме транзитний центр, і ми намагаємось людей поселяти одразу: в це, в цей же день, коли людина прибуває, чи на наступний. Взагалі два-три дня вона тут може лишатися".
Якщо є потреба, каже Сергій, людина може затриматись у транзитному центрі на кілька днів. Одночасно тут можуть розмістити 180 евакуйованих.
