Підприємець Микола Луцик разом із родиною переїхав із розбитого нині села Багатир на Донеччині до Дніпропетровської області. Власноруч побудували магазин за місяць. До повномасштабної війни чоловік не мав досвіду в ресторанній сфері, однак після евакуації відкрив заклад харчування. Попри фінансові ризики, пошкодження магазину внаслідок російських обстрілів і постійну небезпеку, бізнес не зупинили. Головне, каже підприємець, зберегти людей і продовжувати працювати.
Родина Луцик з села Багатир — зараз населений пункт Донеччини розбитий російською армією. Три місяці тому відкрили в Дніпропетровській області заклад — кафе та крамничку. Назвали — "Донбас".
"У нас терикони на нашій рекламі — це прапори Курахового, я прожив там 12 років. Я писав скрізь: дайте назву цій крамниці, — у людей питав. У мене перша назва була "Донбас". З тих країв — тому так", — розповідає Микола.
До переїзду, каже чоловік, в такій сфері не працював.
"Я працював до цього помічником машиніста тепловоза на станції. Потім евакуація пройшла, ми виїхали", — каже чоловік.
Батько Миколи Григорій Луцик бізнесом займався ще до початку російсько-української війни.
"До 2014 року в оренді була АЗС на трасі Донецьк-Запоріжжя. В Багатирі був орендований магазин. А тоді війна почалась в 2014 році, оренду вже нічим було платити, тому що жителів не було, і ми все це звернули", — розповідає Григорій Луцик.
Побудували магазин власноруч за місяць, каже Микола Луцик. Щодня починають готувати близько восьмої ранку. Заготовлення роблять звечора. У меню — гарячі страви та закуски.
"Я купив усю ділянку. Магазин у половину меншим мав бути, а потім потім як почали будуватися. Це мій перший такий досвід із кухнею. Я новачок у цьому", — говорить чоловік.
За час роботи на Дніпропетровщині, магазин вже був пошкоджений обстрілами російських окупантів.
"Весь персонал я спустив у підвал. А другий "приліт" я зустрічав на вулиці. Я не встиг спуститися. Машину посікло мою особисту, вікна повилітали, товар побило," — згадує підприємець-переселенець.
"Досить, вже бігали, вже все розбите і кудись далі їхати вже важко. Нічого, не засмучуємось, далі працюємо, дякувати Богу, найбільше боїшся за людей".
Весь колектив закладу, розповідає підприємець, — переселенці з Донецької області.
"Весь товар вожу повністю сам, щоб бути впевненим, що це все свіже. Нікому ми не довіряємо своєї роботи. Попадали під FPVвид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування, втрачали машини. Цього року втратили дві машини під FPV, дякувати Богові, що всі живі", — ділиться підприємець.
"Я все віддав би, щоб повернутися додому. У мене була стабільність, а тут прокидаєшся... Але треба хотіти та прокидатися о шостій ранку. Воно відкривалося дуже важко. Сюди було вкладено багато грошей. Піде, не піде воно?".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
