Перший жіночий підрозділ "Гарпії" 9-ї окремої бригади Сил безпілотних систем працює на Донеччині. Їхня зброя — нічні великі безпілотники-бомбери "Вампір"український дрон-бомбардувальник. Командує ротою Дарія на псевдо "ДШК". Чому жінки з важким дроном вправляються не гірше за чоловіків, а пілоти з них — навіть кращі, про службу у жіночому колективі та план залишитися у війську — командирка жіночого підрозділу "Гарпії" Дарія розповіла Суспільне Донбас.
Далі — пряма мова.
Від піхоти — до Сил безпілотних систем
Я була у піхоті, була бойовим медиком у піхоті, була бойовим медиком у ГУР. І у 2024 році було прийнято рішення мною і моїми хлопцями, які зі мною з початку повномасштабного вторгнення, і дівчатами, що ми будемо переходити у Сили безпілотних системСили безпілотних систем — рід військ збройних сил України, створений у 2024 році з метою нарощування можливостей оборони з використанням безпілотних та роботизованих повітряних, морських та наземних систем..
Коли була присяга від СБС, до нас приїжджав Вадим Сухаревський. Він до нас підійшов і запропонував такий варіант, що буде жіноча рота, будуть набирати дівчат, щоб дівчата отримували бойові посади. На той момент це планувався невеличкий підрозділ з перспективою, але воно якось пішло, що ми так дуже швидко розрослися. І це була його ідея. Я спочатку сказала: ні, бо готувалася на FPV, але мені сказали, що я погано подумала, треба ще раз подумати.
На мою думку, дівчата дроном керують краще. Не всі, але ми ж кажемо зараз про більшість випадків. У жінки, за природою мікрорухи, то є оця дрібна моторика, вона у неї просто є. Дівчата більш спокійні і більш розсудливі. Те, що я бачу, хлопці такі є, але здебільшого у дівчат: вони більш розсудливо, зокрема, з БКбойовий комплект поводяться.
Гарпії: пташки помсти.
Як придумали назву підрозділу
Коли почали думати про назву якусь жіночому підрозділу, були різні варіанти. От скажім,, пропонували — патріотки. Я кажу: поки ти все вимовляв, я вже 45 сексистських жартів знайшла.
Я дуже люблю гру "Герої меча і магії"серія відеоігор, початково створена й розроблена Джоном Ван Кенеґемом спільно з New World Computing, там такий класний є юніт Гарпія. Ось і подумали: це ж начебто та "пташечка" така з жіночими вторинними половими ознаками, з грудьми. І це при тому, що є дуже класна легенда про Гарпій. Вони створювали вихори. І частіше вбивали тих, хто вбивав їхні сім'ї. Тобто це — пташка помсти. А в мене є вдови в підрозділі. Ну, і по-друге, це просто класний офігенний красивий птах.
"Ми — нічні мисливці":
як працюють з важкими безпілотниками "Вампір"
Ми працюємо виключно вночі, ми — "нічні мисливці". Працюємо ми зараз на комплексах "Вампір". Ми для себе вирішили, що це — найкращий борт і це мій улюблений борт — "Вампір".
Він дуже легкий в управлінні, він не так дорого коштує, як може якісь там борти, як "Німезіс"український FPV-дрон-камікадзе, розроблений для використання у війні, що відрізняється компактністю та ефективністю, і здатний нести різні види боєприпасів, що робить його універсальним засобом ураження для українських сил, тобто ми не плачемо над кожним бортом, коли ми його втрачаємо. Все одно це техніка і це розхідники. Але в плані зручності, ефективності, для таких задач, котрі ми зараз отримуємо, це — найкраще, що ми для себе вибрали.
Сам борт важить 20 кілограмів, плюс 10 кілограмів — акумулятори. Це не велика вага, у піхоті мій медичний рюкзак важив більше з ношами, ніж цей борт. Тобто його можна одному взяти. Зрозуміло, що там не пробіжишся 100 кілометрів з ним, але на цій дистанції винести його, зарядити, розкласти — це не є проблема. Як і БК перенести швидко.
При тому, що у нас в екіпажах є дівчата-сапери, але у нас є і хлопці, зокрема, вони — водії. На жаль, ми зараз поки не знайшли дівчат-водіїв. У нас водій допомагає, три-чотири людини — 40 секунд ми розклалися, занесли, заховалися і можемо працювати.
Я сама доброволець, у мене нема жодної людини, не важливо, чи це дівчинка, чи хлопчик, хто б прийшов не добровільно. У мене тільки добровольці й це принципове питання. Дуже принципове для нас, у нас всі тут добровільно.
У нас є в підрозділі хлопці, ми живемо всі в одній кімнаті. У нас дуже такі класні дружні відносини. Дівчата прекрасно знають, якщо якась така фігня, то вони одразу мені скажуть, ми будемо це питання вирішувати. Але у нас дуже класні хлопці, ми багато разом прийшли і ми дружимо з їх дружинами, вони дружать чоловіками дівчат.
Будь-який чоловік, жінка — ми показуємо результат. Будемо дивитися на результат, хто як працює, тоді ми вже будемо щось там обговорювати, хто слабкіший, хто не слабкіший, хто тягар, хто не тягар.
Як Дашка стала "ДШК", родина та мета —
"рятувати світ від Росії"
Мій позивний придумав мій колишній чоловік. Це було теж на початку війни. Пропонували там "Мерлін", ще щось невдале. А він каже: "ДШК". По-перше, Дашка, по-друге, ти дуже швидко розмовляєш, як кулеметДШК — радянський великокаліберний Дегтярева-Шпагина кулемет.". І от тепер я "ДШК".
На мене чекає батько, йому виповнилося 89 років. Я дуже пізня дитина. Рідної мами вже нема, але в мене є ще дві мої мами — це мої тітоньки. Вони мене виховували, вони зі мною все життя. Моя старша сестра, вона зараз в Франції, і теж на мене чекає.
У мене двоє діточок: старшій доньки 21 рік, вона зараз живе у Швейцарії. Молодші донечці 10 років, вона вчиться в київській школі. Ми кожен день спілкуємося, ми зідзвонюємося, вона не трошки не розуміє, а я прошу не розповідати, — чи бойова в мене посада, чи не бойова. Просто: мама працює в армії. Вона мені дзвонить: "Мама, який у вас розклад в армії? А коли вас годують? А у вас є час на комп'ютерні ігри?".
Я вважаю, що у житті треба радіти дрібницям. Це стосується не лише військових: нас може не стати завтра, нас може не стати через п’ять хвилин. І війна навчила от брати все від життя: від чашечки кави, від чогось смачного, від класної прогулянки, від просто красивого там якогось краєвиду.
Я хочу залишитись в армії. Я вже розумію, що інтегруватися в цивільне життя я не хочу і не вже можу.
Я для себе вибрала такий шлях: я буду залишатися в армії, тому що я прекрасно розумію, навіть якщо вона закінчиться через рік, через п'ять — поки є Росія, завжди буде війна. Поки я жива і є Росія, я буду максимально намагатися рятувати весь цей світ від Росії.
