Удень — коло хати й городу, вночі — у посадці, бо вдома страшно через обстріли. 46-річна Олександра з села Золоті Пруди Олександрівської громади Донецької області — мати шістьох дітей, лишається у селі, фронт від якого за 40 км. Нині там сама доглядає господарство, бо має ще город, домашню птицю і троє собак. Вона ладна все продати й виїхати, але покупців катма. Історія жінки — у матеріалі Суспільне Донбас.
Жителька села Золоті Пруди Олександрівської громади Донецької області Олександра — мати шістьох дітей, нині на городі порається сама. Розповідає: найстарший син — у війську, менших дітей — відвезла до бабусі на Миколаївщину, дорослі — виїхали самі.
До того, згадує жінка, вп'ятьох від обстрілів ховалися в тісному й вогкому льоху, спали одягненими. Додає: він для такого сховища — ненадійний.
"У нас як почали по будинках бити "Шахедами" — я за дітей переживала, діти плакали. Як ми сиділи в підвалі — я вуха закрила, кажу: "Любо, закривай вуха". Вона: "Ні". А тоді в неї така істерика. Дитина мене як починає теліпати, каже: "Мамо, мамо, прильоти". Чую отак: у-у-у, бубух! Усе — отут десь. Ми думали, що в школу влучили. А воно — в дім", — розповідає жителька Золотих Прудів.
Окрім городу, жінка має господарство: десяток курей, два десятки качок. Є також троє собак, улюбленець — алабай Мішка.
"Як з цим господарством виїжджати? – От. Як? Шкода. Коли їхали першого разу, то просили сусіда, щоб собакам хоча б хліба кидав. Але як довго він може їх годувати?", — бідкається жінка.
Як розповіла Олександра, як тільки прилаштує тварин, з дітьми поїде на Львівщину, до родичів. Допоки — вони спілкуються телефоном.
"Дитина мені дзвонить і каже: "Мам, ти приїдеш мене забрати?" Я говорю: "Соня, ну куди я тебе зараз заберу, куди? Приїхала сюди, думала: тут десь щось продам та й поїду", — ділиться жінка.
Натомість, за її словами, вже майже місяць вона з односельцями від обстрілів ховається в лісосмузі.
"Уночі — в посадці, удень — біля хати. У посадку виїжджаємо і сидимо уночі в посадці. Я говорю: "Знаєте що? Може, мені здається, хоча й гуртом, але — безпечніше. Я надіюся, я вже Богу молилася — мамка мені іконку передала: "Лесю, молись, молись". А толку...", — ділиться Олександра.
Додає: радо б продала хату, проте, бажаючих, каже, поки немає.
Фронт від села — за 40 кілометрів, за даними аналітиків DeepState на 25 липня.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
