Європейський суд з прав людини 9 липня визнав Російську Федерацію відповідальною за масштабні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини, а також за збиття малайзійського "Боїнга" рейсу MH17 у 2014 році. Експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська зазначає, що це рішення має історичне значення і може стати основою для кваліфікації депортації українських дітей, як злочину проти людяності.
Про це вона сказала 10 липня в етері "Суспільне. Студія". Далі — пряма мова.
Дії РФ мають дискримінаційний і систематичний характер, що дає підстави кваліфікувати їх як злочини проти людяності
Рішення має історичний характер. Те, що в рішенні зазначено, що Російська Федерація має за основну мету знищити Україну як суверенну державу і використовує для цього численні порушення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод — це є загрозою не лише для України, а й для європейського регіону — це надважливо.
У контексті депортації й примусового переміщення — суд знайшов відразу порушення кількох статей:
- стаття третя — заборона нелюдського поводження, катування;
- стаття п'ята, що стосується фактично свавільного затримання українських дітей;
- стаття восьма — втручання в їхнє приватне та сімейне життя.
Усі ці порушення мають дискримінаційний характер, не мають жодного ефективного засобу протистояння в правовій площині та є адміністративною практикою.
Адміністративна практика вказує на систематичність, а отже — на злочин проти людяності. Я дуже сподіваюся, що на рівні міжнародного кримінального суду, буде доквалифікація не тільки по депортаціях — як воєнного злочину, але ще й як — злочину проти людяності.
Суд уперше на міжнародному рівні використав термін індоктринація Індоктринація (від латинського «doctrina» - вчення, наукова або філософська теорія, система, керівний принцип) - процес повторення і навіювання ідеї, переконання або доктрини кому-небудь до тих пір, поки він не сприйме їх без критики або зайвих питань. Простими словами, індоктринація - це ідеологічна обробка, що переслідує різні цілі.щодо дій Росії на окупованих територіях
Це рішення також є історичним, тому що чи не вперше міжнародний орган вживає термін індоктринація, що стосується цілого спектра порушень проти українських дітей під російським контролем.
Адміністративна практика вказує на систематичний характер даних дій і на те, що це фактично політика держави-агресорки. А якщо це політика, то у майбутньому міжнародний кримінальний суд може ухвалити рішення про докваліфікацію до ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової, що стосується депортації як злочину проти людяності. І це дуже важливо. Бо злочин проти людяності, як ніякий інший злочин, відображає характер даних звірств і те, що фактично це скоординовані дії цілої групи людей на рівні Російської Федерації.
Я б тут також звернула увагу на індоктринацію, яка чи не вперше лунає в рішенні міжнародної судової інстанції. Це цілий спектр діянь, які стосуються політизації освіти, поширення російських освітніх стандартів, зміни мови викладання — фактично викорінення української мови на територіях, які окуповані росіянами. Це порушення академічних свобод.
Безпрецедентне рішення — справді історичне, яке дасть початок судовим процесам і кримінальним процесам, вочевидь, не тільки на європейському рівні, але й на міжнародному.
Геноцид і злочини проти людяності — два окремих міжнародних злочини. Але, коли ми говоримо про дискримінаційне переслідування, а я нагадаю, що суд встановив дискримінаційний характер дій Російської Федерації, то — це може бути місточком до злочину геноциду. Звернімо ще раз увагу на те, що підкреслив суд — росіяни прагнуть знищити Україну, а це означає, що вони прагнуть знищити й українську націю як таку.
Чи зможе рішення ЄСПЛ спростити процес повернення українських дітей, які досі перебувають на території Росії
У цьому моменті рішення просто неймовірно помічне і корисне для повернення українських дітей, тому що суд фактично зобов'язав Російську Федерацію співпрацювати для створення незалежного міжнародного механізму, який би дозволяв ідентифікувати дітей і невідкладно повертати їх відповідно до принципу найкращих інтересів дитини.
Російська Федерація повинна буде дотриматися даного рішення. Я розумію, що будуть певні виклики. Росія не є членом Ради Європи, але, якщо вона колись захоче повернутися, то без повернення українських дітей — місця в Раді Європи їй просто не буде.
Насправді ось це неприєднання до Ради Європи — є одним із найбільш потужних механізмів впливу на Російську Федерацію. Також існують внутрішні механізми Ради Європи. Це рішення Комітету Міністрів, який моніторить виконання рішень Європейського Суду з прав людини. Але вочевидь без зовнішнього тиску — це санкції та інші політичні інструменти, досягнути імплементації даного рішення буде вкрай важко.
У Російській Федерації з 2015 року є висновок Конституційного суду — рішення про те, що вони можуть не виконувати рішення зокрема Європейського суду з прав людини. Але у будь-якому випадку, все одно знайдуться механізми економічного і політичного впливу аби виконати це рішення бодай у певній частині. Рішення є цінним саме по собі — це відновлення правди, закріплення прав.
Ми зможемо використати рішення Європейського суду з прав людини аби виплачувати людям компенсації, зокрема через міжнародний компенсаційний механізм, або використовуючи внутрішнє законодавство тих держав, де є заморожені російські активи. Тому рішення не є нікчемним, як переконує Пєсков, і вони зовсім скоро дізнаються про його наслідки, хоча б економічно.
На міжнародному рівні ще є інструменти, які можна використати задля того, аби чинити тиск на Російську Федерацію і головне — повертати українських дітей.
Що відомо про справу
Суд постановив, що Росія порушила права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини — зокрема, право на життя, заборону катувань, рабства, а також свободу мирних зібрань. У рішенні йдеться, що РФ з травня 2014-го щонайменше до січня 2022 року здійснювала ефективний контроль над частиною Донбасу, а отже, несе відповідальність за події на цій території.
Суд зобов’язав РФ:
- негайно звільнити або повернути всіх людей, яких незаконно утримували на окупованих територіях України до 16 вересня 2022 року;
- розпочати співпрацю для створення міжнародного механізму повернення депортованих українських дітей;
- припинити політику придушення української мови та індоктринації у сфері освіти — це ЄСПЛ визнав порушенням статті 2 Протоколу №1 до Конвенції.
У Мін’юсті України зазначили, що це найбільша міждержавна справа в історії ЄСПЛ — вона об’єднує чотири заяви й охоплює період від 2014 року до повномасштабного вторгнення РФ.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
