Потік поранених у польовому шпиталі ДПСУ на Донеччині не зменшився під час "триденного перемир’я", заявленого Путіним. Із якими пораненнями привозять бійців та як працює польовий шпиталь — кореспонденти Суспільне Донбас провели ніч на 10 травня із військовими медиками та пораненими.
Поранених військовослужбовців привозить авто кейс-евакуаціїКейсевак — це машина для першої ланки евакуації з лінії фронту. Зазвичай це позашляховики, в яких обладнане місце для транспортування та надання допомоги пораненому первинними засобами тактичної медицини.. Далі медики польового шпиталю прикордонної служби оглядають бійців, шиють рани, накладають гіпс, оперують.
Серед тих, кого доставили у ніч на 10 травня, — військовослужбовець Роман. Боєць у свідомості, розповідає: підірвався на міні.
"З позиції на позицію переходив. Залишалося метрів 150. Швидко добіг, наклали турнікет, затампонували, потім чекали погоди, щоби виїхати. Все добре, осколки зараз витягнуть. Будемо одужувати", — розповідає Роман.
За словами хірурга Ярослава, 9 травня, у передостанній день цього, «травневого перемир’я", потік поранених не зменшився.
"Цей коридор був заставлений лежачими пацієнтами. Евакуація, одномоментно було 12 чи 15 важких лежачих поранених пацієнтів. Тому перемир’я, ми не називаємо це перемир’ям. Роботи місцями навіть більше", — розповідає Ярослав.
22-річний військовослужбовець із позивним "Отаман" чекає на евакуацію у тиловий госпіталь, розповідає: дістав мінно-вибухове поранення.
"Не подивився під ноги, вийшло так, що почув тільки вибух, впав, побратим мене відтягнув, одразу інші підбігли, наклали турнікет. Обробили рану, зупинили кров й в подальшому, коли стабілізувалась кровотеча, то вже на місці надавали допомогу", — говорить "Отаман".
Ще один поранений у шпиталі на псевдо "Кампас", за його словами, майже три місяці був у підвалі одного з будинків Часового Яру. 9 травня, каже військовослужбовець, вдалося вийти із позицій.
"Обмороження в лютому отримав. Заблокували мене в підвалі російська 93-я Обр. Я захищав підвал, а хлопці зверху — їх збили, а мене заблокували. Лише зо два тижні тому наша розвідка підійшла — і витягли мене з підвалу. Майже сам вийшов. Їжі було мало… Зараз — як дистрофік. Воду технічну встигли запасти заздалегідь. Але холодно було. У лютому морози були, навіть "кровоспас" у аптечках замерз. Колов, грів, поки був газ, потім на окопних свічках. Коротше — вижив", — розказує "Кампас.
Він теж готується до евакуації у тил з польового шпиталю. За словами головної медичної сестри зведеного загону Світлани, у ніч з 9 на 10 травня до шпиталю продовжували привозити поранених:
"Ми не відчули чесно кажучи це перемир’я. Тому що за 3 години, які ми можемо відробити, хлопців багато йде. Інколи буває, що стільки ж за 8 годин ми приймаємо, а зараз ми не відчули його. Взагалі".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
