З 2014 року Павлоград на Дніпропетровщині прихистив 25 тисяч переселенців. Після повномасштабного російського вторгнення сюди евакуювалося два промислові виробництва.
Про те, як живе Павлоград та чому бюджету міста бракує коштів – в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному розповів міський голова Павлограда Анатолій Вершина.
– Скільки вимушено переміщених людей приїхали до Павлограда, як вони тут влаштувалися?
– Якщо рахувати з 2014 року тих переселенців, хто зареєструвався офіційно і тих, хто ні, то ми вважаємо, що у Павлограді додалося приблизно 25 тисяч нових жителів. У місті практично немає місць для поселення людей. Там, де була будь-яка можливість розмістили людей: це гуртожитки медичного училища і профтех училища, модульне містечко, яке було збудоване ще у 2014 році для переселенців і навіть терцентр.
– Соціальні гуртожитки ви маєте на увазі?
– Не тільки, є і гуртожиток, де можна зробити соціальне житло. Але є і чотири дитячі садки, які не використовуються 30 років, бо у нас повністю вистачає діючих. Але для цих приміщень згідно із законом ми не можемо змінити їхній профіль, тож писали багато листів до Міносвіти, але від них немає дозволу.
– У місто переїхали жителі переважно Донецької та Луганської областей?
– Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька області. Навіть із Нікополя останнім часом до нас дуже багато людей поприїжджали.
– Ці люди знаходять тут роботу?
– Так, у нас основне містоутримуюче підприємство — це "Павлоградвугілля". Там є вакансії. Та й інші підприємства, які працюють у Павлограді теж готові приймати людей на роботу.
– Розкажіть про релоковані підприємства у Павлограді.
– За моєю інформацією, у нас було чотири таких підприємства, які зайшли у Павлоград. З них два залишилися, а два поїхали далі. Все-таки підприємці намагаються не зупинятися тут, бо ми у зоні ризику не тільки з 24 лютого, а з 2014 року.
– Як триває процес дерусифікації, перейменування вулиць?
– У нас демократичне громадське обговорення. Зараз завершується онлайн опитування думки жителів міста, люди обирають найбільш прийнятні варіанти і тоді комісія остаточно ухвалить ці зміни.
– Щодо зміни самої назви міста Павлоград — була відповідна петиція, потім — антипетиція. Чи будуть розглядати питання перейменування?
– Є дві версії: що Павлоград назвали на честь сина імператриці Павла l, а також, що назва пов'язана з іменем апостола Павла. Достеменно історично довести істинність будь-якої з них зараз неможливо. Тож питання з перейменування міста нині розглядатися не буде і, як мені відомо, більшість павлоградців проти зміни назви міста.
– Як дотримуєтеся у місті режиму економії енергоресурсів?
– Жителі з розумінням поставилися до вимоги економити. За моїми даними, наш рівень економії – 10 відсотків. Як буде опалення — дивитимемося по температурному режиму, де можна економити.
– Як підготувалися до опалювального сезону, у тому числі й на випадок надзвичайних ситуацій?
– Плануємо запустити опалення у Павлограді з 1 листопада. Замінена теплотраса, відрегульовані котельні, форсунки, перевірені лічильники, утеплені, звісно, що не всі, мережі, трубопроводи. В цілому на 100% готові до опалювального сезону.
– Як вирішуєте питання екології?
– Як і для більшості, напевне, для нас гостре питання утилізації твердих побутових відходів. Ще 60 років тому створили полігон і на сьогодні, я б не сказав би, що це полігон. Це — смітник, тому ми працюємо зараз над цим.
– Якщо говорити про воду, 4 жовтня стало відомо, що місто отримало спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на користування надрами і відтепер, має право видобувати воду з власного Павлоградського водозабору. Що це означає для жителів міста і чи вплине, можливо в майбутньому, на тариф на воду?
– Коли збудували цей водовід, то водозабір був на балансі "Павлоградвугілля". Потім при приватизації водозабір перейшов у уставний фонд підприємства компанії ДТЕК. І я знаю, що і до мене міські голови займалися цим питанням — вони прохали компанію ДТЕК "Павлоградвугілля", щоб передали водозабір у комунальну власність, і от мені вдалося торік вмовити на це власника.
– Дозвіл є, які наступні кроки?
– Ми маємо право вже качати цю воду, є ліцензія. Ми плануємо запустити вже у цьому році видобуток до трьох тисяч кубів на добу.
– Як буде доставлятися ця питна вода до споживачів?
– Є різні варіанти, починаючи від бутельованого розливу і закінчуючи бюветною системою, яка розводиться по районах і люди можуть набирати питну воду. Я думаю, що ми будемо домовлятися і з обласною радою й зацікавленими нашими містами-сусідами у тому, щоб отримувати якісну питну воду. І ще одна новина цікава — буквально минулого тижня у мене був директор нашого заводу "Хіммаш", в якого у власності також був водозабір, та безкоштовно передали його у комунальну власність.
– Яким був бюджетний рік, який минає для Павлограда?
– У нас є проблема з бюджетом: громада ніби і шахтарська, але завжди звертаю на це увагу — шахтарі не сплачують податок ПДФО до своєї громади. На жаль, вісім тисяч шахтарів, які живуть у Павлограді і працюють на шахтах, сплачують до територіальних громад, а там залишкові кошти, перш за все, вилучаються державою. Вже в цьому році ми дотаційне місто, на дотацію вирівнювання нам держава виділила 9 мільйонів гривень, бо не вистачає.
– Ці пропозиції розглядали законодавці?
– Декілька разів вони з'являлися у Верховній Раді, але лобісти лобіюють свої інтереси, насамперед великі міста. У нас бюджет розвитку дуже малий — всього 30 мільйонів гривень річних. А що таке 30 мільйонів гривень, якщо заборгованість населення за тепло тільки за минулий опалювальний сезон 73 мільйони гривень?
– Якщо говорити про бюджет наступного року. Яким він буде?
– Ми очікували гіршу ситуацію. Асоціація міст відстояла те, що ПДФО залишається і поступово збільшується: від 64% наступного року і до 80% 2026 року ПДФО залишається на місцях. Залишили акциз нам 13,3% на паливно-мастильні матеріали, відстояла Асоціація і також компенсацію. за пільги за землю — майже 48 мільйонів гривень передбачено Павлограду.
Читайте також
"Щодня відбувається руйнація міста, страждають люди" – міський голова Нікополя Олександр Саюк
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
