Російські військові продовжують просочуватися крізь українську оборону малими піхотними групами. Їх виявляють за допомогою аеророзвідки та намагаються уражати ще на підходах до українських позицій. Водночас на Олександрівському напрямку бійці 31 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького випробовують український ударний безпілотник «Блискавка» — відповідь на російську «Молнію».
Про тактику російської армії, ситуацію в прифронтових населених пунктах Дніпропетровщини і роботу нового дрона в етері проєкту «Суспільне студія» розповів начальник відділення комунікацій бригади Віталій Бакуменко.
Російська армія діє малими піхотними групами
За словами Віталія Бакуменка, російські військові переважно використовують тактику малих піхотних груп. Іноді це один-два військовослужбовці, які намагаються знайти слабкі місця в українській обороні та просочитися вглиб. В інших випадках групи можуть налічувати до десяти людей.
«Якщо десять людей рухаються, то вони можуть на будь-якій точці розділитися, піти в різні сторони й виконувати різні завдання. Це буде дуже непроста для нас ситуація, тому що лінія фронту дуже довга, і тримати позицію на кожних десяти, ста метрах майже неможливо», — пояснив Віталій Бакуменко.
Він зазначив, що тактика малих груп не нова для російської армії. Водночас інтенсивність і характер штурмів залежать від конкретної ділянки фронту. На напрямку, де працює 31-ша бригада, масованих штурмів наразі не спостерігають, хоча на інших ділянках вони тривають.
«Постійне висування російських груп змушує наших військових перебувати в напрузі. Противник намагається знайти місця, де можна закріпитися та дочекатися підкріплення. Аеророзвідка дає змогу помічати російську піхоту ще до того, як вона наблизиться до українських позицій. Коли противник починає висуватися навіть за десять кілометрів від переднього краю, українські пілоти вже можуть готуватися до його ураження», — пояснив військовий.
Прифронтові села потерпають від ударів КАБами
У населених пунктах безпосередньо біля лінії бойового зіткнення цивільних, за словами Віталія Бакуменка, практично не залишилося. Це переважно невеликі села та селища, де до бойових дій могло бути лише кілька вулиць із десятками будинків. Після обстрілів і боїв від них часто майже нічого не залишається.
Водночас у населених пунктах, розташованих приблизно за 20–30 кілометрів від лінії фронту, люди продовжують жити, попри небезпеку та оголошену евакуацію.
«Наприклад, у Просяній залишаються до сотні людей. Там немає газу, електроенергії та доступних медичних послуг. Люди отримують гуманітарну допомогу, але не всі погоджуються виїжджати», — сказав Бакуменко.
Небезпека залишається й у населених пунктах, розташованих ще далі від фронту. Васильківку, яка приблизно за 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення, російські війська почали активно розбивати керованими авіаційними бомбами, говорить військовий.
«КАБи — це головна загроза. Без постійних авіаударів у деяких таких населених пунктах люди могли б жити, а місцева влада — відновлювати інфраструктуру та соціальні послуги. Натомість руйнування від російських бомб ускладнюють життя цивільних і створюють додаткові проблеми для військової логістики», — сказав Бакуменко.
Закріплення на нових позиціях
За словами Віталія Бакуменка, на цій ділянці фронту українським військовим доводилося протистояти, зокрема, російській морській піхоті. Однак значну частину особового складу готують недостатньо. Деяких військових відправляють на завдання майже одразу, без належної адаптації до бойових умов.
«Їх кидають на якесь завдання, вони йдуть пішки до наших позицій, там або гинуть, або потрапляють у полон. Серед полонених є мобілізовані, які, за їхніми словами, опинилися на війні через вибір між відправленням на фронт і ув'язненням», — розповів він.
За словами Бакуменка, українська піхота поступово просувається до нових рубежів, займає позиції та облаштовує спостережні пункти. Безпосередньо на передньому краї відбуваються стрілецькі бої, а російські піхотні групи продовжують намагатися штурмувати українські позиції.
«Те, що вони планували, — зайти на Дніпропетровщину, вглиб до Просяної, до Покровського, — просунутися в них не вдалося. І зараз продовжується черга невдач для росіян», — зазначив він.
«Блискавка» — українська відповідь на російську «Молнію»
Одним із засобів ураження, які використовують бійці бригади, став український ударний безпілотник літакового типу «Блискавка». За словами Бакуменка, це відносно недорогий апарат на основі трофейного російського безпілотника, який має допомогти протидіяти російським дронам «Молнія».
Під час роботи над платформою інженери замінили ключові електронні компоненти на українські аналоги, використали деталі, виготовлені методом 3D-друку, та стандартизували вузли. Апарат має систему ручного керування, а також функції автоматичного захоплення та донаведення на ціль, зазначено на facebook-сторінці бригади.
За словами військового, «Блискавку» можна застосовувати для ураження укриттів, бліндажів і техніки. Для роботи з апаратом використовують ще один український безпілотник — «Дамах», який виконує розвідувальні завдання та допомагає визначати координати цілей.
«Дамах» розвідує, дає координати, допомагає «Блискавці» летіти. Далі «Блискавка» прилітає і виконує свою роботу», — пояснив Бакуменко.
Використання таких апаратів має посилити можливості українських військових виявляти й уражати противника на відстані, зазначив військовий.
Оперативна ситуація на Олександрівському напрямку
Згідно з мапою DeepState, останні зміни на Олександрівському напрямку зафіксовані 11 жовтня: війська РФ розширили територію «сірої» зони у бік населених пунктів Калинівське та Вербове.
23 серпня Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами розповів, що Силам оборони України лишилось повернути під контроль 10 квадратних кілометрів території Дніпропетровщини. За його словами, це три невеликі села. Та, зазначив президент, там вже фактично немає російських військових. За інформацією джерел Суспільного в Генштабі, на території Дніпропетровської області під окупацією наразі залишається район населеного пункту Дачне.
Наступальна операція на Олександрівському напрямку триває із січня 2026 року. Під час неї вдалося станом на початок вересня звільнити 745 квадратних кілометрів території та повернути під контроль України 26 населених пунктів Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
