Через постійні обстріли з прифронтових селищ Криворіжжя виїхали 40% жителів, втім зараз більшість повертаються додому.
Про ситуацію у районі, обстріли та ліквідацію їхніх наслідків, роботу лікарень, підготовку до опалювального сезону та формування бюджету на 2023 рік – в ексклюзивному інтерв'ю Суспільному розповів начальник Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко.
– Наскільки напруженою була ситуація в Криворізькому районі з початку повномасштабного вторгнення?
– Росіяни не змогли просунутися до Криворізького району – наші ЗСУ зупинили їх на підступах. Протягом березня ніяких активних дій у них не було, а от з квітня вони почали масовано обстрілювати межі нашого району: Зеленодольську, Апостолівську, Широківську та Карпівську громади. Особливо напружено було під час жнив: росіяни навмисно обстрілювали комбайнерів, підпалювали поля.
– Який відсоток полів в районі, де не змогли аграрії зібрати попередній врожай та почати посівні через обстріли?
– Це поля, які були найближче до лінії розмежування і до лінії фронту – на межі з Херсонською та Миколаївською областями. Вони постійно були під обстрілами й постійно моніторилися ворожими безпілотниками, які фіксували, коли виїжджала техніка і одразу починали її обстрілювали.
– Скільки за цей час було зруйновано, понівечено будівель, житлових будинків?
– Приватних будинків пошкоджено майже 400 частково, більше ніж 100 – зруйновано, 700 квартир частково пошкоджено, десь вікна-двері, а десь і стелі й дахи пробиті, прямі влучання є. Потрапляли снаряди і у школи та садки: 3 навчальних заклади майже зруйновано, один – вщент, не підлягає відбудові.
– А якщо говорити про роботу критичної інфраструктури, то чи вдається її підтримувати, чи вистачає ресурсів, як матеріальних, так і людського потенціалу?
– Нині найчастіше руйнуються лінії електропостачання, тому що майже після кожного обстрілу перебиваються електромережі. Найбільше у нас 3 або 4 доби не було світла у Великій Костромці чи Мар'янському, там було пряме влучання у трансформатор, але його швидко замінили. У Великій Костромці місяць тому було масштабне влучання у вузол газовий, майже три тижні не було газу, але все відремонтували.
– Після влучання в греблю в Кривому Розі, що було з водою у районі, чи були підтоплення?
– Після того, як росіяни обстріляли дамбу і пішов витік води з Карачунівського водосховища, річка Інгулець піднялася на 2,5 метра в руслі й тоді змило переправу, яка сполучала місто Інгулець і селище Широке. Також після обстрілів не було води у Софіївській і Лозуватській громадах. У Кривому Розі підтопило майже 112 будинків, за чотири дні всі наслідки вдалося ліквідувати.
– Як і за чий кошт відбудовують житло, яке можна полагодити? Чи допомагає громада?
– Громади, звісно, самі виїжджають на кожен обстріл, на кожну заявку, фіксують всі моменти і миттєво реагують. Є запас плівки для розбитих шибок, щоб швидко захистити оселю від холоду, а коли війська РФ відійдуть на безпечну відстань і зупиняться обстріли – закупимо скло, надамо людям і відремонтуємо. Фінанси є, тож кожній людині допоможуть.
– Чи готовий Криворізький район до опалювального сезону? Чи є якісь виклики для мешканців?
– На цю хвилину, завдяки Збройним силам України, військовим протиповітряної оборони, які збивали ворожі ракети, інфраструктура, яка забезпечує опалювальний сезон і тепло у наших домівках, повністю підготовлена і в робочому стані. Проведені всі заходи щодо перевірки лічильників, прочищення димарів, заземлення, теплотраси перевірені, утеплені, частково відремонтовані. Тобто, всі котельні комунальних підприємств готові до зимового опалювального періоду.
– Якщо говорити про жителів громад району, евакуйованих із зон бойових дій до Кривого Рогу або до Дніпра, то скільки їх виїхало?
– З початку обстрілів по всій території району виїхали 40% жителів. Це жінки з дітьми, люди похилого віку, які не могли спускатися в укриття під час сирени. Але це було недовго і на початку червня майже всі повернулися до своїх домівок, навіть у прифронтові райони, де постійно відбуваються обстріли: Ганівку, Велику Костромку, Заградівку.
– Якщо говорити про вимушено переселених осіб, то скільки евакуювалося до Криворізького району?
– Приблизно 8100 людей проживають на території району, не враховуючи районний центр. У Кривому Розі – майже 70 тисяч переселенців, з них – 2600 діти. Це в основному люди з Херсонщини, Харківщини, Луганщини, Донеччини, з липня, після початку масованих обстрілів, приїхали також переселенці з Нікопольського району.
– Як працюють лікарні?
– Вони обслуговують мешканців Криворізького району і переселенців. Впоралися з навантаженням на відмінно: жодна людина не залишилася без допомоги.
– Чи всім забезпечені лікарні, аптеки, в тому числі ліками для населення?
– Лікарні всім забезпечені на 100% завдяки обласному бюджету, гуманітарній та волонтерській допомозі з Польщі, Німеччини, з інших держав. Перші місяці везли вантажівками не тільки медикаменти, а й апарати УЗД, рентген-апарати.
– Ви зазначали, що зараз кошти є на все. Як щодо бюджету на наступний, 2023 рік? Як він буде формуватися, які основні статті?
– Це питання остаточно ще не сформоване, але думаю, що врахуємо всі потреби наших мешканців і всі нагальні питання сьогодення. Складність у тому, що деякі бюджетоутворюючі підприємства у громадах не виконують у повному обсязі свої зобов'язання, не працюють на повну потужність. Тож тяжко сформувати точно бюджет зараз, бо ще не зрозуміло, яка буде цифра надходжень.
Читайте також
"Щодня відбувається руйнація міста, страждають люди" – міський голова Нікополя Олександр Саюк
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
