Снайпери 42-ї окремої механізованої бригади цілодобово працюють у полях та посадках на Олександрівському напрямку. Для успішного ураження російських військових бійці використовують гвинтівки українського та закордонного виробництва.
Нашим кореспондентам вдалося поспілкуватися зі снайперами на позивні Фауст та Ельф. В інтерв'ю Суспільному вони розповіли про те, як ускладнилась їхня робота з появою FPV-дронів та яка ціль найбільш пріоритетна для них. Далі — пряма мова.
Снайпер 42-ї окремої механізованої бригади Фауст: "Для снайпера пріоритетна ціль це кулеметник, офіцер, чи такий самий снайпер"
Роль снайпера в сучасній війні дуже цікава, і все ж таки необхідна, але з урахуванням того що зараз все ж таки дуже багато дронів, відповідно снайперам стало дуже важко працювати. Але снайпери все ж таки затребувані, бо ми ж не тільки як то кажуть задача вразити ціль, ми ж буває працюємо як розвідка. Так само можемо працювати як коригувальники, бо не завжди дрон бачить те, що можемо бачити ми у прицілі.
Снайперська робота сама по собі дуже цікава, вона в себе багато включає, це ж не тільки постріл. В першу чергу це дуже багато знань по маскуванню, топографії, медицині, математиці, балістиці, також сама зброя, бо дуже багато різновидів зброї є, відповідно з кожної треба працювати.
З моменту нашого приїзду сюди, з літа, то змінювались умови, змінювалась тактика, бо на початку вони (військові РФ — ред.) застосовували більше піхоту, і наші умови були трішки кращі, бо була зеленка й нам трішки легше було зайти, облаштуватись та відпрацьовувати. Зараз умови трішки гірші, і ворог почав застосовувати у зоні відповідальності нашої бригади важку техніку — танки, БМП. На швидкі прориви розраховують. Ну і само собою ніхто не відміняв їхні піші штурми, по дві-три людини. Стараємось проводити ураження як то кажуть цих ворогів. Набагато стало важче.
Головне себе не видати. Це стало набагато важче у зв’язку з тим, що стала дуже велика кількість дронів, які, по-перше, спостерігають, і потім ще залучають FPV, якщо виявили наші позиції. Вони ж самі чудово розуміють, що снайпери також є пріоритетною ціллю для ворога. У разі виявлення залучається багато сил для його знешкодження.
Для снайпера пріоритетна ціль це кулеметник, офіцер, чи такий самий снайпер, також працюємо і по піхоті. В першу чергу виявлення офіцерів. Бо це вносить такий, грубо кажучи хаос. Були такі випадки, що штурми просто відмінялись, розходився особовий склад ворога. Було ураження офіцера, пішов дисбаланс, хаос у діях, і люди порозбігалися.
Снайпер 42-ї окремої механізованої бригади Ельф: "Ворог — це просто ворог якого треба знищувати"
Дніпропетровщина дуже важкий напрямок. Посадки, які не мають маскувального ефекту, знищені вщент ворогом. Ворог тактику таку проводив: спочатку заходили в маскувальних плащах теплоізоляційних, було важкувато виявити їх. Згодом у нього тактика змінилась на більш таку масовану, штурми технікою.
Була не на цьому напрямку ціль, а на напрямку Білогорівки. 1100 метрів, з тепловізійного прицілу Archer, з калібру 338, доволі легка тоді робота була. Там противник також ліз, були м’ясні штурми, тому так і було легко уразити.
Були і в стані алкогольного спʼяніння, була якась незрозуміла стрільба між їхніми позиціями, між собою перестрілки ведуть. Я так розумію, мабуть за алкоголь чи за ще щось. Багато ситуацій було, але зараз не пригадаєш аби отак усі.
Був я місяць на одній позиції, це було не на цьому напрямку. Ми зайшли на лінію бойового зіткнення, мали свій бліндаж, до якого приходили й перепочивали, а так ходили по піхотних позиціях, шукали де краще можна було відпрацювати. Перебували на ній деякий час, одна група працювала вдень, інша — працювала вночі. І отак мінялися.
Також відпрацьовуємо по дронах. Зі своєї гвинтівки працював по дронах, на 100-150 метрів вона була ефективна. FPVшки, розвід дрони. В FPV тяжко з неї влучити, а от в дрони які роблять скиди, які зависають, то була така робота. Навіть на інших напрямках доволі таки ефективна робота, коли марксмени, снайпери, прикривають піхоту від дронів.
Важко, морально важко. Але коли ти підтримуєш свою піхоту, це надає тобі сил, скажімо так. Піхота почуває себе більш розслаблено, бо вона знає що її прикривають, за нею дивляться, спостерігають.
— Що відчуваєте, коли натискаєте на курок?
— Зовсім нічого. Знищення ворога, який прийшов на нашу землю. Будемо захищати нашу землю від ворога. Зовсім нічого не відчуваєш, просто як у компʼютерній грі. Однакові. Вони всі однакові для нас. Ворог — це просто ворог якого треба знищувати, звільняти країну якомога швидше.
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України”, що є частиною програми Voices of Ukraine, що входить до програми SAFE, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Проєкт Voices of Ukraine реалізується в межах Hannah Arendt Initiative. Проєкт не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить винятково погляди та інформацію, отриману редакцією.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
