Соціологічний термін “емоційний капіталізм” точно описує емоційний режим сьогодення, ключові тези якого спрощено можна сформулювати так:
“Я — людина свого часу, тож відтепер я буду поводитись зі своїм емоційним життям так, аби отримувати користь. Я буду керувати своїми почуттями та оптимізую їх, щоб уникати страждань та болю, а натомість примножувати задоволення”.
Такий раціональний та споживацький підхід, до якого закликає сучасна селфхелп-література, призводить до того, що ми починаємо сприймати усе, зокрема інших людей, як об’єкти купівлі-продажу.
Але у якийсь момент цей метод поставить нам самим незручні питання. З самого початку план був заряджений на успіх, але в процесі його виконання отримати довгострокове задоволення все-таки не вдається.
До Міжнародного дня дарування книги і Дня святого Валентина Суспільне Культура пропонує усім закоханим три книжки сучасних художників і художниць, які у полі візуального сучасного мистецтва прагнуть заглибитись у цю тему.
"I Never Promised You a Rose Garden" (Я ніколи не обіцяла тобі трояндового саду). Авторка: Мікела Палермо
У моїй колекції є примірник під номером 24, надрукований лімітованим накладом у 100 книжок. Цей артбук було видано у 2019, за рік після відкриття однойменної виставки (куратор: archipelago) у Палермо у рамках Manifesta 12. Видання зібрало під однією мінімалістичною обкладинкою документацію групової виставки, що фокусується на взаємодії капіталізму, цифрових технологій та любові.
Візьмемо у цьому контексті одну з відеоробіт Opening Tinder (2014) Джоселіна Аллена, що присвячена додаткам для знайомств, зокрема, Tinder. Сьогодні очевидно, що сайти швидких знайомств змінили саму сферу стосунків. Поліна Аронсон, соціологиня емоцій, порівнює Tinder з Airbnb. Адже процес вибору подібний в обидвох випадках: ми вказуємо необхідні критерії, і дивимось, що нам пропонують. Користувачі вказують локації та оснащення їх домівок за тим же принципом, що у профайлах Tinder пишуть свій зріст, вік та вагу.
Тільки в першому випадку ми рухаємось від однієї короткострокової оренди квартири до наступної, а в другому — від зустрічі до зустрічі. Але метод, коли людина обирає інших людей як товари на ринку, на думку дослідниці трансформацій романтичної любові Єви Іллуз, заважає нашій здатності відчувати сильне емоційне захоплення, включеність та славнозвісні романтичні “провалля”.
“I Never Promised You a Rose Garden” звертає нашу увагу на те, що дві важливих складові сучасності — інтенсивність переживань та зв'язки між людьми — видозмінюються під впливом діджиталізації та логіки ринкових механізмів. Часто ці зміни не йдуть на користь нашому емоційному життю.
Цікаво, що перша та остання сторінки артбуку є його своєрідним обрамленням у вигляді списку з піснями про кохання. Цей плейлист (під тією ж назвою, що й книжка) можна знайти на Spotify.
"Розквітає найчервоніша з троянд". Авторка: Лів Стрьомквіст
Графічний роман шведської коміксистки Лів Стрьомквіст ґрунтовно та іронічно підходить до дослідження романтичної любові у часи пізнього капіталізму. Авторка вважає, що сучасна індивідуалістична культура перебуває в опозиції до самої можливості кохати іншого. “Ми стали зовсім одержимі самі собою, розумінням себе, досягненням власних цілей [...]. Стало дуже складно робити свій вибір у любові”.
Комікс спирається на ідеї різних філософів та соціологів, серед яких Хан Пьончхоль, Сократ, Ролан Барт, Єва Іллуз. Основне питання, з якого починається дослідження Лів, стосується особистого життя Леонардо ді Капріо. У голлівудської зірки постійно змінюються партнерки. Цей факт бентежить Лів, адже вона хоче розібратись, що заважає Леонардо закохатись по-справжньому та надовго? Зрозуміло, що постать актора виступає узагальненим образом чоловіка нашого часу, бо подібна модель гетеросексульних стосунків сьогодні є досить розповсюдженою.
Авторка розглядає можливі причини, через які зараз закохуватися стає складніше. Наприклад, через сприйняття людей як взаємозамінюваних одиниць (як товари) або внаслідок розквіту раціонального вибору (“Я буду обирати партнера/ку так, аби задовольняти свої потреби щонайкраще. І якщо я помилюсь у виборі — нам доведеться попрощатись”).
Особливо цікавою причиною є “нова модель успішної маскулінності”. Згідно з нею чоловіки прагнуть автономії та тримають емоційну дистанцію, заявлячи таким чином про свою владу. Це натомість провокує жінок імітувати цей підхід (щоб не бути нав’язливою подругою, що відлякує потенційних партнерів). Втім, ця імітація ні до чого не призводить, бо насправді жінка хотіла би бути в ексклюзивних стосунках. Але мусить цей факт приховувати. Коли одна людина поводить себе відсторонено, інша реагує ще більшим відстороненням. І, як пише Лів, у результаті маємо ситуацію, у якій немає шансу для виникнення любові.
Комікс є апологією кохання у наші часи. Візуальні та текстові сюжети формують чітке переконання, що сьогодні жінки як ніколи мають можливість проявляти свою силу у полі романтичних стосунків. Для цього треба лише щиро та без остраху говорити про свої почуття та бажання близькості.
"She Comes In Colors". Автор: Флоріан Бракмен
“Це — нонсенс / говорить причина / це є, що є, говорить любов” — це рядки з артбуку Флоріана Бракмена, візуального щоденника про кохання. Книжка складається з різних фотографій, які проводять глядача через історію романтичних стосунків, фіксуючи фрагменти інтер’єрів, прогулянок, неба, у якому сходяться та розходяться літаки, оголеного тіла партнерки.
Світлини вступають у діалог з ліричним віршем “Що є” та коротким текстом Олександра Нортона. У тексті він пише про стан закоханості, у якому єдине, на що ми можемо сподіватись, це те, що наші тіла готові до кинутих у нас речей. І що інколи люди стикаються одне з одним і одразу відбиваються врізнобіч. А буває, люди стикаються між собою, і ці зіткнення настільки прекрасні, що вони можуть відбиватись одне від одного до кінця життя.
Втім, текст автора, як і фотографії, сповнені меланхолії. Візуальний наратив оповідає історію закоханості, яка завершилась. Звісно, звичною реакцією є бажання повернути усе назад, накласти гіпс на цю вирішальну зустріч з Іншим. Але автор не питає, чому це завершилось, він переживає втрату та всередині сподівається, що колись знову зможе пережити щось подібне — те, що поглинає на якийсь час усе наше життя. І це прекрасно.
Тема кохання та стосунків посідає чільне місце у сучасній популярній культурі, але це водночас призводить до девальвації любові. Адже про любов лунає в кожній пісні, кінострічці, на етикетках, листівках, у сфері послуг. Ці три артбуки тонко й уважно працюють із темою сучасних романтичних стосунків, знайшовши власні способи формально та змістово сказати про кохання сьогодні так, щоб від сказаного — лише виграти.
Читайте також
- Світ фейкового мистецтва. Як митцеві стати мільйонером завдяки підробкам
- Україна — це культура. Чому не можна нищити те, що формувалося століттями
- "Великий і Маленька Коті". Три любовні листи композитора Бориса Лятошинського
- Люби кого хочеш: сім книжок до Дня закоханих
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
