День в історії: 10 липня — битва під Берестечком, закарбована в історії та літературі

День в історії: 10 липня — битва під Берестечком, закарбована в історії та літературі

битва під берестечком
Вшанування пам'яті козаків, які загинули в битві під Берестечком. Суспільне Рівне

З 28 червня по 10 липня 1651 року неподалік села Пляшева Демидівської громади Рівненської області відбувалась битва між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою. Козакам на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким тоді допомагали кримські татари під проводом Іслама III Ґірея. Вони протистояли війську Речі Посполитої, яким керував король Ян Казимир II.

Це була найбільша битва війни 1648−1654 років між Військом Запорозьким та Річчю Посполитою.

Директор заповідника "Поле Берестецької битви" Олександр Борисюк в коментарі Суспільне Рівне називає цю битву однією "з найбільших в Європі аж до XVIII століття: в ній взяли участь близько 300 тисяч воїнів з обох ворожих сторін".

Суспільне Культура розповідає про Берестецьку битву та в яких книгах вона згадується.

Перебіг битви

Причиною конфронтації між Хмельницьким і Яном Казимиром III була як незадоволеність Речі Посполитої поступками в Зборівській угоді 1649-го, так і незадоволеність площею земель нової держави українців. В грудні сейм Речі Посполитої ухвалив рішення про мобілізацію війська, дзеркальні дії почав втілювати Хмельницький в січні 1651 року.

Віктор Брехуненко для "Локальної історії" наводить таку чисельність військ обох сторін:

"Під орудою польського короля перебувало не менш як 80−90 тисяч вояків (кіннота та піхота) і 180−200 тисяч челяді. Хмельницькому вдалося зібрати 60 тисяч козаків та 40−50 тисяч селян. При Ісламі Ґіреї перебувало до 45 тисяч татар".

Війська Речі Посполитої першими з'явилися під Берестечком. Вони мали чисельну перевагу. А болотиста й лісиста місцевість не давала можливості козакам і татарам здійснити маневр з флангу.

На третій день битви в бою загинув родич татарського хана Амурат-мурза. Після чого Іслам III Ґірей дав своєму війську наказ відступити.

Вони навіть кидали поранених. Хмельницький же покинув командування, щоб наздогнати хана. Наздогнавши його та зрозумівши, що союзника не повернути до битви, Хмельницький почав збирати нове військо.

10 липня козацький полководець Іван Богун вирішив виконати складний маневр перекидання частини військ на схід через річку Пляшівку. Низове військо сприйняло перехід передового загону Богуна як втечу.

Козацькі старшини втратили керованість і кинулися до переправи, а війська Речі Посполитої відчули момент і вдарили по переправі, де козаки були вразливими. За різними оцінками втрати козаків у битві становили до 10 тисяч людей, більшість учасників битви змогли відступити. Поляки ж втратили до 8 тисяч бійців.

Битва під Берестечком в літописах

Битву під Берестечком згадують у козацьких літописах. Зокрема, в літописі козацького писаря Самійла Величка пишеться про тодішню військову поразку козаків:

"Нарешті — під Берестечком третього літа, коли було густо услано берестецькі поля багатьма трупами звитяжних воїнів п'яти народів, тобто козацькими, татарськими, лядськими, литовськими й німецькими".

Величко писав, що польський король бажав продовжити наступ на Військо Запорозьке після перемоги під Берестечком:

"Доречно тут згадати, що король, перемігши Хмельницького й хана під Берестечком, а особливо в окопах козацьких на Пляшівці, не лише не зволив через чисельність ховати козацьких та ординських трупів (так само як і тут), але не ховав і своїх лядських, бо мав на оці намір, хоч той і не здійснився, йти в похід на Україну далі".

"Літопис Самовидця" не мав підтвердженого автора, проте український історик Михайло Грушевський вказує, що його написав генеральний підскарбій Брюховецького Роман Ракушка-Романовський. У цьому літописі теж згадано битву під Берестечком, як і відступ татар, що спричинило поразку козаків.

Берестечко в художній літературі

Мотив програної битви й критику Хмельницького бачимо в поемі українського поета Тараса Шевченка "Великий Льох" 1845 року.

В частині "Три лірники" однойменні персонажі прямують до Суботова, де мав маєток Хмельницький, і згадують події минувшини, співають місцевих пісень про колишнього гетьмана. Співці в поемі-містерії пропонують перепочити під деревом-берестом і заспівати про "Богдана". Берест у цій строфі є алюзією до співзвучного місця проведення битви:

"Чортзна-що провадить!

Нема хисту, то й не бреши.

А що, як присядем

Отутечки під берестом

Та трохи спочинем!"

Шевченко перечитував літописи, тож поет майстерно додавав історичні відомості у свій творчий доробок. Цим самим він зберігав українську культурну пам'ятьТермін введений німецьким єгиптологом Яном Асманом, є розвитком терміна "колективна пам'ять" французького філософа Моріса Альбвакса. Культурна пам'ять в розумінні Асмана передається через культурні артефакти (речі, культурні пам'ятки, літературу, літописи, пісні тощо) крізь століття. Вона допомагає зберегти історичну самобутність і впливає на ідентичність групи. про події козаччини, зокрема і про битву під Берестечком, допомагаючи конструювати українську ідентичність в умовах цензури Російської імперії. Крізь медіум поезії Шевченка можна дізнатися про історичну подію, свідками якої читачі бути не могли:

"Я співаю. І про Яси,

І про Жовті Води,

І містечко Берестечко".

Тарас Шевченко, перебуваючи в засланні, на острові Косарал в Аральському морі писав про Берестечко у вірші "Ой чого ти почорніло...":

"Ой чого ти почорніло,

Зеленеє поле?

— Почорніло я од крові

За вольную волю.

Круг містечка Берестечка

На чотири милі

Мене славні запорожці

Своїм трупом вкрили..."

Українська поетеса Ліна Костенко у 1966–1967 роках написала історичний роман у віршах "Берестечко" про історичні події битви козаків і татар з Річчю Посполитою. Книгу, однак, надрукували вперше в 1999 році. А перший фрагмент з'явився в харківському журналі "Прапор" у 1989-му.

Костенко в "Берестечку" нанизує власні рефлексії на історичні події. В книзі головний герой гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький переживає трагедію поразки:

"Якби не ті заклепані гусари…

якби не зрадив хаповитий хан…

якби ж він був ощадніший на вдари.

мій кривдами рокований талан!"

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок