Троє українських молодих дослідників запустили науково-публіцистичний майданчик для дискусій — "Інститут Мазепи". На інтернет-ресурсі будуть розміщувати матеріали про культуру, політику, економіку, історію та філософію.
Про це в коментарі Суспільному Культура розповів співзасновник проєкту Владислав Стародубцев.
Ресурс, крім Стародубцева, запустили Антон Крупко та Лесь Яковишин, який є головним редактором "Інституту Мазепи". Вони позиціонують проєкт як майданчик для дискусій або think tank (аналітичний центр). Дослідники не мають на меті оперативно реагувати на новини, а тяжіють до "повільних" медіа, зокрема рівняються на такі часописи як Social Europe чи польську "Політичну критику".
"Ми давно хотіли створити щось подібне. Проте часу майже ніколи не було. Оскільки проєкт існує на цей час суто на волонтерських засадах, ми деякий час неспішно збирали матеріали, контакти та розробляли сайт. Основний обсяг роботи для нас попереду — регулярно знайомити українську авдиторію з якісними та актуальними матеріалами", — розповів Стародубцев.
У майбутньому до проєкту планують долучити економістів, соціологів та інших спеціалістів для "обговорення соціально-економічної політики, викликів воєнного часу та повоєнного дискурсу". Крім українців, планують залучати міжнародних фахівців з Центрально-Східної Європи та регіонів, що були поневолені Росією, зокрема Центральної Азії, для обговорення спільного досвіду, деколонізації та декомунізації, спадщини радянсько-російського імперіалізму.
Стародубцев розповів, що проєкт вирішили створити, оскільки не знайшли в українському середовищі прогресивної дискусії:
З одного боку, "Інститут Мазепи" намагається протистояти апологетиці радянської спадщини й комунізму, а з іншого — відродити традицію українського прогресистського рухуПрогресивізм — соціальний та політичний рух, який прагне представляти інтереси звичайних людей шляхом політичних змін і підтримки заходів уряду., що була винищена СРСР.
За словами Стародубцева, команда хоче зробити свій внесок у бачення прогресивної України, тож буде аналізувати боротьбу українців за незалежність, демократію та соціальні слова, а також знайомитиме авдиторію з новітніми економічними, політичними й соціальними ідеями.
Крім того, своєю авдиторією в "Інституті Мазепи" вважають поціновувачів гуманітарних наук, академіків, активістів, захисників прав людини та людей, зацікавлених політичними ідеями.
Проєкт назвали на честь українського політичного діяча Ісаака Мазепи. Він був керівником уряду Української народної республіки часів Директорії (29 серпня 1919 – 26 травня 1920). Мазепа вважав, що радянські настрої в народних масах — це ілюзії, які зникнуть при зустрічі з режимом більшовицької диктатури й терору, зазначає Інститут національної пам'яті.
"Поборник незалежної демократичної України, він сміливо кидав виклик як загарбникам-імперіалістам, так і внутрішнім ворогам ідеї свободи української людини", — описують на сайті "Інституту Мазепи".
Пізніше він емігрував за кордон, де став головою уряду УНР в еміграції (1948–1952). Був головою Української соціалістичної партії, заснованої 1950 року. Перебуваючи в еміграції Ісаак Мазепа займався наукою, писав публіцистику, викладав.
"Нам важлива ця тема боротьби за Україну в найбільш різних обставинах та те, наскільки соціально-прогресивною і демократичною була сама ідея України. Ми вважаємо внесок таких соціалістичних і прогресивних діячів дуже важливим, і вважаємо наш досвід боротьби в минулому — досвід УНР, ЗУНР, кооперативного руху, дисидентів тощо — важливим для формування нашого бачення майбутнього", — підсумував Стародубцев.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
