Активісти 23 листопада помітили будівельні роботи на Братських келіях — це 10-й корпус Києво-Могилянської академії. Позиція НаУКМА така: роботи є реставраційними та погодженими з Мінкультом. У свою чергу пам'яткоохоронці заявляють про шкоду споруді й вимагають зупинки робіт.
Про роботи повідомив юрист і пам'яткоохоронець Дмитро Перов у Facebook.
У коментарі Суспільне Культура Перов детальніше розповів, у чому небезпека цих робіт для пам'ятки і які порушення. І він, і НаУКМА посилаються на Закон України "Про охорону культурної спадщини".
Матеріал доповнено 30 листопада о 20:50: до тексту додано коментарі Анастасії Пилипак, помічниці з питань комунікації президента НаУКМА.
Чи є дозвільна документація на Братські келії
Братські келії на вул. Григорія Сковороди, 2 — пам'ятка містобудування та архітектури національного значення. Реставрацію 23 листопада розпочав Національний університет "Києво-Могилянська академія". Університет має дозвіл від Міністерства культури та інформаційної політики, але, як зазначає Перов, роботи проводять не відповідно до отриманого дозволу на реставрацію об'єкта.
Окрім того, за його словами, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА не надавали й він не погоджував жодні проєктні документи, проєкти будівництва, реконструкції чи реставрації за цією адресою.
"Також, оскільки це територія державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», для початку робіт має бути відповідне погодження адміністрації заповідника, яким на сьогодні є Київський науково-методичний центр з реставрації та охорони пам'яток. Відповідного походження підрядник або замовник робіт не отримували", — розповідає Дмитро Перов.
За словами Перова, Департамент територіального контролю КМДА неодноразово оформлював приписи про негайну зупинку робіт та демонтаж самовільно встановлених конструкцій, зокрема паркану та будівельних риштувань. Приписи видавали щодня з 25 по 29 листопада.
Натомість Києво-Могилянська академія підкреслює, що отримала дозвіл на роботи від МКІП, Державної інспекції архітектури та містобудування України. НаУКМА поінформувала Департамент охорони культурної спадщини КМДА про початок робіт. Заклад освіти запевняє, що погодив з Департаментом проєкт реставрації. І додає, що робили запит до Департаменту територіального контролю міста Києва — той не має до НаУКМА жодних претензій.
У коментарі Суспільне Культура Анастасія Пилипак, помічниця з питань комунікації президента НаУКМА зауважує:
"В жовтні ми мали робочу нараду за участю представників Мінкульту, генпроєктувальника та заступника генерально директора Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ) Микитенка. Під час зустрічі обговорили реставраційні роботи, розглянули проєкт та здійснили вихід на об'єкт. За підсумками, представники Мінкульту та КМНЦ підтвердили, що всі роботи виконують згідно з проєктом та чинним законодавством, зауважень чи заперечень проти наших робіт не мають. Сьогодні вони нам вчергове це підтвердили".
Вона додає, що КНМЦ має надавати погодження на пам'ятки місцевого, а не національного значення.
Інформацію про припис Пилипак називає такою, що не відповідає дійсності. "Університет, а також жодна офіційна особа у НаУКМА чи представник підрядника не отримували жодних приписів". Окрім того, вона говорить, що у НаУКМА зверталися до Департаменту територіального контролю і просили роз'яснити ситуацію щодо цього, а проте у самому департаменті також ніхто не володіє цією інформацією.
Пилипак також говорить, що 30 листопада у НаУКМА відбулася зустріч із представниками Мінкульту, всіх необхідних департаментів, зокрема Департаменту охорони культурної спадщини, Департаменту територіального контролю, КНМЦ, головного архітектора, технічного нагляду, представників підрядника та голови Асоціації випускників НаУКМА. На зустрічі їх знов запевнили, що всі документи на реставрацію дійсні та відповідають вимогам, жодних претензій до НаУКМА немає. Деталями зустрічі обіцяли поділитися у п'ятницю, 1 грудня.
Доповнено 1 грудня. НаУКМА ініціювала зустріч із представниками Мінкульту, Департаментів охорони культурної спадщини та територіального контролю, КНМЦ, технічного нагляду, підрядника, головного архітектора проєкту та голова Асоціації випускників НаУКМА щодо реставрації.
Всі присутні визнали, що проєктна та дозвільна документація відповідають чинним нормам закону і заклад має всі законні підстави здійснювати ці реставраційні роботи.
Крім того, адміністрація університету звернулася до Мінкульту із листом-запитом про створення робочої групи щодо реставрації Ансамблю Братського монастиря із пропозицією розглянути першим питання реставрації будівлі Братських келій.
Які порушення помітили активісти
Як розповів нам пам'яткоохоронець, демонтують автентичні елементи, що є невіддільною частиною пам'ятки (дах, внутрішні перекриття та вікна). Розібрано оригінальні муровані склепіння, завезені армовані балки, що не є оригінальним матеріалом для будівлі початку XIX століття. Уже почали встановлення металевих конструкцій всередині будинку замість дерев'яних.
Експертизу дерев'яних перекриттів не проводили. Однак, як зауважує юрист, згідно з законодавствомАбзац 3 частини 5 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", під час заміни даху пам'яток має використовуватися той самий матеріал, із якого цей дах був виконаний.
"Тобто дерево змінюється на дерево й аж ніяк не на залізобетонні конструкції, — каже Дмитро Перов. — Армовані балки, безумовно, шкодять пам'ятці, бо ми вже не можемо говорити про будівлю як пам'ятку в повному розумінні. Заміна оригінальних матеріалів та перебудова, що фактично відбувається зараз, спотворює саму ідею збереження, оскільки ми маємо справу вже з новими матеріалами, новими конструкціями та архітектурними рішеннями, що не мають нічого спільного з історичною епохою, в яку було споруджено цю будівлю".
"Концепція збереження історичного вигляду, представлена академією, не відповідає дійсності. Це радше відтворення. По-перше, як я вже зазначав, змінюються матеріали, з яких зведена будівля 1823 року. По-друге, збільшується висотність, а отже й параметри самого будинку. Ми можемо говорити про такого собі «франкенштейна», який зовні нагадує історичну будівлю, яка була тут раніше. Але всередині — це вже буде зовсім інша будівля з трохи більшою висотою".
Позиція Києво-Могилянської академії щодо архітектурного ансамблю Братського монастиря
НаУКМА написала на офіційному сайті, що інформація, яку поширюють окремі ЗМІ про шкоду реставрації, є неправдивою. "Реставрація передбачає повне збереження оригінального історичного вигляду Братських келій", — кажуть у закладі.
Адміністрація університету наголошує, що майже всі історичні пам'ятки архітектурного ансамблю Братського монастиря, якими почала користуватися у 1991 році НаУКМА, перебували в аварійному стані. Роботи з реставрації Братських келій розпочалися у 2012-му. Але тоді будівельники вжили лише мінімальних заходів для порятунку споруди, тому що кошти були обмежені, а фінансування — приватне. Тоді поремонтували дах, який провалився через зношеність дерев'яних балок, підсилили фундаменти, частково замінили перекриття між поверхами, зробили ремонти і прокладання мереж тощо. Усе це виконали тільки в одному крилі келій.
За даними вишу, будівля продовжувала руйнуватися. Оскільки вона на балансі НаУКМА, то відповідно до статті 27 Закону України "Про охорону культурної спадщини" у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека, власник має провести необхідні роботи. За 2022 рік для цього залучили приватні кошти.
Понад те, НаУКМА наголошує, що під час реставрації навпаки поверне будівлі автентичний вигляд. Адже за часів СРСР з'явилася прибудова до ліфта, небезпечна для всієї конструкції. Прибудова, як пише адміністрація НаУКМА, руйнувала будівлю, і тепер її демонтували.
Анастасія Пилипак коментує тезу Перова про руйнування склепіння як таку, що не відповідає дійсності. Вона зауважує, що склепіння на другому поверсі не було, натомість вони були на першому поверсі — їх навпаки укріпили. Пилипак наполягає, що Університет налаштований зберегти будівлю максимально автентично та не планував втручання у жодні архітектурні елементи.
Які особливості Братських келій на Подолі як архітектурної цінності
Дмитро Перов пояснює Суспільне Культура цінність пам'ятки. Келії Братського монастиря були зведені у 1823 році у стилі стриманого класицизму. Вони є невіддільною частиною історичного комплексу будівель Братського монастиря — пам'ятки козацького бароко. Це складник Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", його територія є землями історико-культурного призначення з особливим правовим режимом. Тут, зокрема, згідно зі статтями 14, 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", проведення будь-яких робіт має бути погоджено з органами охорони культспадщини та бути таким, що завдає найменших втручань в історичне середовище.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
