Історичні будівлі консервують у собі події кількасот років: у їхніх стінах відбувалися коронації, формування культових персоналій, переломні моменти світової політики та мистецтва. Часто ці споруди стають іконічними, впізнаваними символами міст чи цілих епох. Вони здаються стійкішими за сам час — втім, виявляються безсильними проти вогню.
Така доля нещодавно спіткала одну з найстаріших будівель Данії: 16 квітня спалахнула 400-річна фондова біржа Берсен у Копенгагені.
Суспільне Культура розповідає про найвідоміші пам'ятки архітектури, які зіткнулися з полум'ям.
Собор Паризької Богоматері в Парижі, Франція
Найгучніший такий випадок сколихнув світ у 2019 році, коли пожежа огорнула Нотр-Дам-де-Парі.
За понад 860 років собор став візитівкою Парижа — не менш впізнаваною за Ейфелеву вежу. Туристів приваблювала насамперед асоціація зі знаменитим романом Віктора Гюґо про горбаня Квазімодо та ромську красуню Есмеральду, де собор відіграє чільну роль. Окрім цього, споруда, яку будували майже двісті років, зафіксувала динаміку архітектурних тенденцій — від романського стилю Нормандії до "мереживної" легкості готики.
Протягом століть будівля перетворилася на живий дух міста: у храмі навіть кожен дзвін має власне ім'я. За цей час Нотр-Дам-де-Парі побачив різні часи: під час Французької революції в 1790 році народ пограбував його та перетворив на склад для продуктів, а у 1804-му там відбулася коронація Наполеона.

Втім, 15 квітня 2019 року, о 18:50 собор Паризької Богоматері зіткнувся з новим викликом: на горищі, де проводили ремонтні роботи, спрацював детектор диму — а після цього полум'я з блискавичною швидкістю почало знищувати легендарну споруду. Люди саме прийшли на вечірню месу, та виявили, що двері храму зачинені, а з даху поширювався дим. Слідчі припускають, що загоряння могло спричинити коротке замикання або вогник від цигарки.
До 21:45 близько 400 пожежників змогли приборкати стихію. Пожежні гелікоптери застосовувати побоялися, адже тонни води завдали б не менших збитків, ніж вогонь. Під час пожежі ніхто не загинув, хоча один вогнеборець все ж отримав серйозні поранення. Полум'я зруйнувало соборний шпиль і дах, а також пошкодило інтер'єр, верхні стіни й вікна. Варто зазначити, що наслідки могли б бути набагато гіршими, якби кам'яне склепіння під покрівлею даху не зупинило вогонь. На щастя, обидві вежі собору, одна третина даху та північне вікно-троянда залишилися неушкодженими.
Особливим пріоритетом для рятувальників були реліквії, твори мистецтва й антикварні предмети, які зберігалися в храмі. Зокрема, першими звідти винесли туніку святого Людовіка та артефакт, який, за уявленнями, є терновим вінцем Ісуса Христа. Окрім цього, в соборі зберігалася нібито частина животворного хреста, на якому розіп'яли Ісуса, а також реконструйований орган Арістіда Каває-Коля, вітражі, статуя Паризької Богоматері й немовляти Ісуса, бронзові скульптури дванадцяти апостолів тощо.

Відразу після трагічної події розпочалися реставраційні роботи. Цю ініціативу фінансово підтримали великі компанії та бізнесмени. Зокрема, французький мільярдер Франсуа-Анрі Піно виділив 100 мільйонів євро, ще 200 мільйонів євро пообіцяла родина Бернара Арно та їхня компанія LVMH.
Спочатку президент Франції Емманюель Макрон заявляв, що собор повністю відновлять до літніх Олімпійських ігор 2024 року в Парижі. Однак 15 квітня 2024-го, на п'яту річницю пожежі, стало відомо, що Нотр-Дам-де-Парі обіцяють відкрити трохи пізніше — 8 грудня.
Віндзорський замок, Британія
Ні вінець Ісуса Христа, ні корона — не аргумент для вогню. І це підтверджує пожежа, яка охопила Віндзорський замок 20 листопада 1992 року.
Резиденція британських монархів не зазнала жодного бомбардування під час Другої світової війни (існує версія, що Адольф Гітлер хотів привласнити її), але через випадкове загоряння втратила каплицю і сто кімнат — як особистих, так і призначених для церемоній.
Замок заснували в 1066 році — і протягом понад 900 років у ньому мешкало більш ніж тридцять монархів. Потрібно було регулярно проводити технічне обслуговування, щоб така давня споруда залишалася придатною для життя сучасних людей. Саме під час одного з ремонтів освітлювальний проєктор підпалив портьєру — і 250 пожежникам довелося протягом 15 годин рятувати королівський дім. Для цього знадобилося понад 6,5 мільйонів літрів води.

Тим часом працівники палацу намагалися зберегти твори мистецтва з королівської колекції. Серед них — найкращі зразки французьких меблів XVIII століття, картини Ван Дейка, Рубенса та Ґейнсборо, севрська порцеляна та інші скарби. На диво, нищівна стихія забрала тільки два з них — сервант із палісандра та величезну картину Вільяма Бічі, яку не вдалося вчасно зняти зі стіни.
Ремонт Віндзорського палацу коштував 42,8 мільйона фунтів стерлінгів та тривав п'ять років. 20 листопада 1997 року, на 50-ту річницю весілля королеви Єлизавети II і принца Філіпа, резиденцію знову відкрили для публіки.
Венеційський оперний театр Ла Феніче, Італія
У 1996 році майже вщент згорів один з найкрасивіших та найвідоміших оперних театрів у світі — Teatro La Fenice в Італії.
Споруду збудували в 1792 році за проєктом архітектора Джана Антоніо Селба. Саме тут відбулися прем'єри творів таких знакових композиторів, як Джоаккіно Россіні та Джузеппе Верді.
Вперше оперний театр пережив пожежу в 1836-му, а через 160 років трагічна доля його таки наздогнала — і цього разу від пам'ятки залишилися тільки стіни.

Суд встановив, що вогонь був зумисним. У підпалі встановили винними двох двоюрідних братів-електриків, які намагалися уникнути штрафів за затримку у виконанні ремонтних робіт. Їх ув'язнили: один відсидів шість років, а іншому вдалося втекти й тривалий час переховуватися в Мексиці. Втім, зрештою його впіймали та екстрадували назад в Італію.
На реставрацію театру знадобилося близько 90 мільйонів євро. 14 грудня 2003-го його урочисто відкрили для відвідування.

Національний музей Бразилії, Ріо-де-Жанейро
Національний музей Бразилії на північ від Ріо-де-Жанейро — найбільший у Латинській Америці музей природної історії та антропології. Його колекція налічує понад 20 мільйонів артефактів та 530 тисяч найменувань. І в ніч із 2 на 3 вересня 2018 року його знищила пожежа.
У фондах музею зберігалися унікальні експонати: єгипетські артефакти, фреска з Помпеїв, а також найдавніший людський скелет, знайдений на американському континенті. Окрім цього, у відділі палеонтології було близько 27 тисяч скам'янілостей, зокрема скелети динозавра, шаблезубих тигрів та гігантських лінивців. Однак 90 % неоціненної колекції знищило полум'я.
Музей розташований у палаці Святого Крістофера, який колись був резиденцією португальської королівської сім'ї. У червні 2018-го, за лічені місяці до трагедії, він відсвяткував 200 років.

Причина лиха виявилася банальною — людська недбалість. Протягом останніх років будівля працювала в напіваварійному стані, без протипожежної системи. Олії у вогонь (майже буквально) підлило ще й те, що музей був на пагорбі, тож вогнеборцям довелося відкачувати воду з озера неподалік — інакше полум'я не вдалося би приборкати, адже тиск у пожежних гідрантах був занадто низьким.
Як відомо, на відновлення музею в Ріо-де-Жанейро потрібно буде орієнтовно десять років. Чимало країн виділили кошти на реставрацію споруди, а всі 140 геопарків ЮНЕСКО пообіцяли поповнити майбутню колекцію музею експонатами зі своїх фондів.
Церква Святого архангела Михаїла, Україна
Українські пам'ятки архітектури зараз перебувають під перманентною загрозою через війну. За даними ЮНЕСКО, станом на березень 2024-го Росія пошкодила 346 культурних об'єктів в Україні — і на відновлення цих збитків нашій державі знадобиться близько десяти років та $9 мільярдів.
Якщо будівля вистояла після бомбардувань, згоріти у випадковій пожежі здається жахливою несправедливістю. Втім, саме це трапилося 23 березня з церквою Святого архангела Михаїла в селі Сможе на Львівщині, яка була пам'яткою архітектури національного значення.
Рятувальники дізналися про пожежу о 10:53. Поки вони прибули на місце події, полум'я поширилось на значну площу й охопило більшу частину будівлі. Ба більше, загоряння могло перекинутися на дерев'яну двоярусну дзвіницю, розташовану біля храму. Зрештою вогонь вдалося приборкати о 12:37.

Під час пожежі ніхто не постраждав, але церква повністю згоріла, а куполи обвалилися. Дзвіницю вдалося зберегти неушкодженою. Обставини та причину загоряння поки встановлюють.
Храм датується ХІХ cтоліттям: у 1874-му його спорудив бойківський майстер дерев'яного будівництва Лука Снігур. Церква розташовувалась на сільському цвинтарі, нею спільно користувались громади УГКЦ і ПЦУ.
Під час Першої світової війни, в лютому 1915 року, церкву трохи пошкодили гранатами, та всього за рік парафіяни її відновили.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]