У грудні заплановано прем'єру нового ігрового телесеріалу в жанрі мок'юментарі — "Карлос в Україні". Це історія про американського журналіста, який приїжджає в Україну під час повномасштабного вторгнення та розповідає про життя воєнного часу. Суспільне Мовлення вперше створює проєкт у такому жанрі.
Про те, чого очікувати від серіалу та чим він цікавий — читайте у матеріалі Суспільне Культура.
Про що серіал "Карлос в Україні"?
За сюжетом американський журналіст Карлос приїжджає в Україну на замовлення свого телеканалу, щоб зробити кілька документальних фільмів (які стануть і окремими епізодами серіалу) про саму країну та те, як люди живуть під час війни.
Автори прагнуть показати побут та життя українців під час повномасштабного вторгнення, як вони справляються з труднощами та викликами, при цьому зберігаючи оптимізм і віру, а також продемонструвати, за що варто любити Україну. Ці наративи буде підкреслювати й особиста історія головного героя — творці обіцяють, що Карлос "закохається в Україну не лише фігурально як у країну, але знайде тут свою любов".
- Слідкуйте за Карлосом в Україні у його Instagram.
Історія створення
У січні 2023 року команда Нікіти Торжевського, який є головним режисером і продюсером проєкту "Карлос в Україні", перемогла у мистецькому конкурсі Суспільного Мовлення на виробництво телевізійного комедійного шоу.
"Метою творчого конкурсу був пошук комедійного креативного способу, як розвінчати російську пропаганду і показати українців живими, енергійними, фантастичними людьми, які дуже по-своєму реагують на події, що зараз відбуваються. До прикладу, під час сирени повітряної тривоги, коли слід було б ховатися, в Україні дуже рідко роблять усе за правилами. Наш Карлос буде відкривати Україну, разом із глядачем занурюватися в українське суспільство, досліджувати, чи є тут бандерівський фашизм, про який говорить російський пропагандист Соловйов", — поділився Торжевський в одному зі своїх інтерв'ю.
Серіал складатиметься з 12 епізодів по 25–27 хвилин, проте автори хотіли б продовжити його на декілька сезонів.
Що таке мок'юментарі?
Уперше Суспільне представляє проєкт у жанрі мок'юментарі. Цей піджанр характеризує низку ігрових фільмів або серіалів, знятих у стилі документального кіно. Термін створили, поєднавши англійські слова mock (висміювати / дражнити) і documentary (документальний фільм). Кінематографісти використовують формат мок'юментарі для критики, сатири й загалом висміювання різних тем.
Основні характеристики жанру:
- Псевдодокументальний стиль
Мок'юментарі знімають у документальному стилі, часто з використанням ручних камер, інтерв'ю та закадрового голосу для створення відчуття реалістичності, навіть якщо сюжети та репліки вигадані.
- Вигадані сюжети
Події, сюжетні лінії та персонажі мок'юментарі повністю вигадані. Вони не є реальними людьми або реальними подіями, але зображуються як такі, щоб створити видимість реальності.
- Гумор і сатира
Роботи в жанрі мок'юментарі мають на меті бути гумористичними або сатиричними. Такі фільми використовують документальний формат для створення комедійних ситуацій, висміюють реальні життєві сценарії або пародіюють прийоми традиційного документального кіно.
- Невимушене подання
Сюжети мок'юментарі часто подають безпристрасним, серйозним тоном, навіть якщо зміст абсурдний або надуманий. Цей контраст між серйозністю подання та гумором змісту додає комедійного ефекту.
- Соціальний коментар
Деякі мок'юментарі використовують гумор і сатиру, щоб прокоментувати соціальні чи культурні проблеми. Вони можуть перебільшувати або карикатурно зображати аспекти реального життя суспільства, щоб підкреслити абсурдність ситуації.
- Реальні локації та оточення
Мок'юментарі часто знімають у реальних локаціях (на противагу сценічним павільйонам), що додає відчуття автентичності. Такі умови дозволяють зобразити вигадані події більш переконливими.
"Мок'юментарі — жанр, що дозволяє говорити про те, що болить, легкою мовою; прийти у Всесвіт наших персонажів та разом з ними пожити трохи їхнє життя, упізнати самих себе, посміхнутись та відчути, що ти не один. Карлос Сміт та його оптика дозволяють подивитись на нас з іншого ракурсу, побачити те світло, якого багато хто з нас не відчуває, яке відтісняє війна з Росією. І я сподіваюсь, що частку цього світла наш серіал завдяки фантастичному касту та прекрасній команді зможе принести в дім кожного глядача", — каже режисер та продюсер проєкту Нікіта Торжевський.
Творці серіалу надихалися такими проєктами як "Офіс", "Парки та зони відпочинку" і комедією Тайки Вайтіті "Чим ми займаємося в тінях".
Українська аудиторія знайома з жанром мок'юментарі не тільки через перелічені серіали, а й завдяки постаті "канадського журналіста" Майкла Щура (який був натхненний "Боратом" Саші Барона Коена). Проте автори серіалу зазначають, що "Майкл Щур робив мок'юментарі-журналістику, ми вироблятимемо мок'юментарі-серіал. Хоч це один жанр, але різні форми: серіал має свої канони, яких ми плануємо дотримуватися".
Які приклади мок'юментарі в Україні?
- 2020. Безлюдна Країна
Псевдодокументальна повнометражна стрічка Корнія Грицюка, яка рефлексує на проблеми еміграції. За сюжетом після укладення угод з Євросоюзом та відкриття кордонів усі жителі залишають Україну, за винятком восьми осіб: моделі, інженера, князя, бухгалтерки, айтівця, блогерки, китайця-розвідника та сепаратиста.
- Файна Юкрайна
За жанром "Файна Юкрайна" — гумористичне скетч-шоу, але деякі його епізоди цілком можна зарахувати до жанру мок'юментарі. Наприклад, ті серії, у яких Сергій Притула грає журналіста Інокентія Беста, зняті за всіма канонами жанру: від руху камери до пародійних моментів.
- #SelfieParty
Або ж "Селфіпаті" — комедія 2016 року режисера Любомира Левицького, яка надихалася американським фільмом “Проєкт Х”. Окремі фрагменти стрічки спеціально зняті з реалістичним ефектом, ніби на телефон, або ж використовують зум та рухому камеру.
Команда серіалу "Карлос в Україні"
Головним режисером та продюсером проєкту виступив Нікіта Торжевський, який також є засновником і керівником продакшну Alite Video, а до цього працював режисером на "Новому каналі" та СТБ.
Авторами ідеї "Карлоса в Україні" є виконавча продюсерка Юлія Дощанська і Влад Таран, який виступає також головним сценаристом проєкту. Скрипт-доктором серіалу став сценарист Станіслав Мєдвєдєв. Керівниця проєкту з боку Суспільного — Альона Голякова, креативний супервізор — Лук'ян Галкін.
Головну роль Карлоса Сміта виконав молодий український актор Карлос Соареш.
Також у серіалі зіграли: Ірма Вітовська, Арам Арзуманян, Іра Кудашова, Ніна Набока, Григорій Боковенко, Влад Писаренко, Олена Ларіна, Владислав Карачій, Антон Вахліовський та Тимофій Дмитренко.
А в епізодах з'являються зіркові гості: Даніель Салєм, Олена Філонова, Дмитро Оскін, Кароліна Мруга.
Зйомки повністю проходили у Києві. Проєкт створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie / CFI Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
"Під час підбору локації для мене ключовим була відповідність локації нашим героям, їхнього стану на зараз та процесам, які проходять з ними. Оскільки наш бюджет не дуже дозволяв будувати усі локації в павільоні з нуля, то також важливим фактором була «обжитість» локації або можливість швидко та без залучення додаткових ресурсів обставити її як слід – наприклад, на локації «Дім пенсіонерів» ми майже нічого не доставляли, так само як і на локації «Квартира Каті / Вадіка», окрім спецреквізиту типу басейну, звісно. Єдина локація, яку ми обставляли майже з нуля – це «Волонтерський центр», і я задоволений результатом", — зазначив у коментарі Суспільне Культура Нікіта Торжевський.
Позаяк "Карлос в Україні" — це комедійна історія на фоні війни, авторам було важливо дотримуватися балансу. За словами Торжевського, баланс тримався на кількох аспектах:
- ніякого потенційно дискримінаційного гумору;
- мінімум або взагалі без "туалетних" жартів;
- жива мова, без підкресленої літературності.
"Ми все ж таки знімаємо не про власне війну, а про життя людей під час війни – це допомагає уникнути недоречностей. Власне, й про війну жартів у нас майже немає, це не та тема, на яку суспільство зможе нормально жартувати у найближчий час, як на мене", — прокоментував Торжевський.
Під час зйомок головними викликами для команди стали повітряні тривоги та блекаути.
"Щодо першого: ми придумали таку схему взаємодії, яка можлива тільки в межах жанру мок'юментарі (в принципі, й псевдодокументалістики також, але мок'юментарі є субжанром неї) — у випадку, якщо починається повітряна тривога, команда й герої рушають до сховища, продовжуючи сцену з новою ввідною. На практиці нам скористатись такою схемою не довелося, але її наявність сильно допомогла й акторам, й мені в розумінні, що і як робити", — поділився Торжевський.
З другим викликом команда впоралась завдяки освітленню на акумуляторах – це теж було свідоме рішення, ухвалене з оператором-постановником Станіславом Савченком, для можливості навіть без світла продовжувати зйомку.
"Знов-таки, це реальність, а коли реальність приходить у мок'юментарі – це завжди добре для правдивості", — каже Торжевський.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
