Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
Фото: gettyimages.com

18 січня відзначаємо 141 рік від дня народження української авангардистки, реформаторки сценографії Олександри Екстер. Її ім'я привласнила собі Росія, як і безлічі інших українських митців.

Виставки, що проводяться за кордоном, підписують її як російську авангардистку, але чи так це насправді? Вплив української культури на стиль, дружбу з Казимиром Малевичем та роботу в Росії досліджувало Суспільне Культура.

Дитинство Олександри Екстер

Олександра Екстер народилася в 1882 році в місті Білосток, яке в ті часи входило до Польського Королівства у складі Російської імперії. Мама була грекинею, а тато – білоруським євреєм. Коли мисткині виповнилося 2 роки, вони переїхали в Смілу, а потім — до Києва.

Вона навчалася у гімназії Святої Ольги, опісля — у Київському художньому училищі у художника-живописця Миколи Пимоненка разом із майбутніми авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком. Брала уроки в українського маляра-пейзажиста Сергія Світославського.

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка

Була двічі одружена. Від першого чоловіка Миколи Екстера вона взяла прізвище. Художниця багато мандрувала та жила у Києві, Санкт-Петербурзі, Москві, Відні та Парижі. Але саме Київ був її домівкою, адже тут вона прожила 35 років.

Художниця Олександра Екстер: становлення

Після одруження Олександра Екстер в їхньому з чоловіком будинку відкрила майстерню живопису, яка мала значний вплив на розвиток мистецтва у Києві: там навчалася і спілкувалася творча молодь, серед яких авангардисти Вадим Меллер, Климент Редько, театральний декоратор та один із основоположників сценографії Олександр Хвостенко-Хвостов, театральний художник Ісак Рабинович та інші.

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка

Вона любила мандри. Поїздка до Парижа надихнула Екстер. У 1908 році у Москві група митців з Києва, Санкт-Петербурга та Москви організували спільну виставку "Вінок". У Києві за неї відповідала Екстер.

Зіграти в мистецтво: в Україні презентували онлайн-гру про мистецтво 1920-2020 років

Далі була виставка "Ланка", яку не зрозуміли люди та розгромили критики, обізвавши художників нездарами. У 1909 році скульптор Володимир Іздебський відкрив у Одесі "Салон", після якого митців поділили на правих, середніх та лівих. Першими милувалися, другими захоплювалися, а третіх не розуміли. До лівого крила відносили Олександру Екстер.

Після цього в 1914 році на Хрещатику відкрилась виставка "Кільце", яку доволі позитивно сприйняли критики. Але інтерес до авангарду зменшився на той час.

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
Фото: Facebook "Родовід"

Більше Екстер не могла стримувати свою любов до кольорів і написала "Натюрморт з писанками", використавши яскраві барви, нехарактерні для кубістичного стилю. Подейкують, що саме Екстер надихнула Пабло Пікассо – художника, який заснував кубізм, не боятися контрастів та кольору. До речі, Олександру Екстер познайомив із Пікассо французький поет та художник Гійом Аполлінер, який був прихильником її творчості. З Франції вона привезла кубофутуризм до України.

"Білий хрест на сірому тлі" Малевича встановили на перехресті вулиць в Білопіллі на Сумщині

Олександра Екстер дружила з українським художником-авангардистом Казимиром Малевичем. Існує думка, що тільки Олександра Екстер могла заходити в його майстерню, де митець малював картини та придумав течію супрематизм. З 1915 року Екстер була в його групі Супремус.

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
Казимир Малевич. Фото: Wikipedia

Вплив українського мистецтва на Олександру Екстер

Завдяки зв'язкам свого чоловіка Миколи Екстера Олександра познайомилася з Наталією Давидовою, яка мала маєток із майстернею у Вербівцях поблизу Черкас. Саме там художниця, яку зараз вважають представницею європейського кубізму, футуризму, українського авангарду, одна із засновниць стилю "ар-деко", відкрила для себе українське народне мистецтво.

За словами дослідника творчості Олександри Екстер Георгія Коваленка, цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності: "Вона здійснювала справжні наукові експедиції в пошуках старовинних селянських вишивок, літургійного шиття, предметів ткацтва", – писав Коваленко у своїй монографії.

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
Маєток Давидових. Фото: з архівів Кам’янського краєзнавчого музею

Екстер та Давидова з іншими дослідниками шукали народні мотиви, переосмислювали їх, осучаснювали та разом із Казимиром Малевичем, Іваном Пуні, Ксенією Богуславською малювали супрематичні дизайни для вишивок на сумках, подушках, килимах, поясах. Згодом створили Київське кустарне товариство, а ще презентували вишивки з Вербівців на виставках у Києві та країнах Європи. У 1917 році було більше 400 робіт експоновано у Москві, назад вони не повернулися.

Казимир Малевич: аматор українського села та зухвалий супрематист

Також Олександра Екстер захоплювалася керамікою з села Дубинці, що зараз в Обухівському районі Київської області. І мотиви гончарів можна знайти в її картинах.

Реформаторка сценографії

Олександра Екстер — не тільки талановита художниця, але й відома реформаторка сценографії. Вона перша почала створювати об'ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих. Також наполягла на тому, аби театральні костюми були співзвучними з кольоровим рішенням фону, звернула увагу на освітлення, працюючи в театрі в Києві, та запропонувала розмальовувати обличчя.

Свої ідеї вона втілила в трьох виставах в Камерному театрі у Москві – "Саломея", "Ромео і Джульєтта" та "Фаміра Кифаред". Їхнім режисером був Олександр Таїров. Екстер оформляла балетні постановки в студії у Києві артистки балету Броніслави Ніжинської.

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
Ескіз костюма "Фаміра Кіфаред". Фото: wikipedia.org

У грудні 1917 року вона приїхала у Київ та вже не змогла виїхати до 1920 року. 9 січня 1918 року було проголошено повну незалежність Української народної республіки, а вже 26 січня у Київ зайдуть банди більшовиків, які хотітимуть знищити всіх офіцерів, гайдамаків, ворогів революції та громити місто. У листі до Таїрова, який запрошував її попрацювати над виставами, вона писатиме, що про поїздку до Москви й не думає у такі важкі часи.

Прем’єра фільму «Щедрик проти "русского міра"» на Суспільне Культура
Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
Фото: wikipedia.org

Олександра Екстер і Росія

У російські та англійській Вікіпедії у статтях про Олександру Екстер пишуть, що вона — російська художниця. Саме через мистецьку революцію, яку вчинила Олександра Екстер, її називають "амазонкою українського аванграду" (вперше "амазонкою авангарду" її назвав російський поет та дослідник футуризму Бенедикт Лівшиць). Але росіяни через зв'язок із Росією та вплив на російський авангард і собі називають її "амазонкою російського авангарду".

Олександра Екстер
Фото: скріншот з wikipedia.org

Варто розуміти, що Олександра Екстер належить до українського мистецтва так само, як і Казимир Малевич. І якщо Екстер вдалося дивом уникнути репресій – вона встигла емігрувати за кордон, — то Малевич від них постраждав і загинув, хоча його роботи зберігаються в Росії, зокрема в Третьяковській галереї у Москві.

10 геніальних українських художників, яких знає увесь світ

На щастя, більша частина картин Олександри Екстер потрапили до Америки, де жив її друг Семен Ліссім, якому вона заповідала свої роботи. Її картини також зберігаються у приватних колекціях та музеях Франції, Німеччини, Росії, України ("Міст у Севрі" та "Три жіночі постаті" зберігаються в Національному художньому музеї України, а ще її роботи можна знайти в Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України).

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
"Три жіночі постаті". "Три жіночі постаті" Олександри Екстер, української художниці, яка довгий час була представлена в світі як російська мисткиня. Фото: museum.net.ua

Існує глобальна проблема привласнення Росією української культурної спадщини. Зараз ми це бачимо на власні очі під час повномасштабної війни, коли на окупованих територіях вивозять музейні експозиції, картини відомих художників тощо. А також є проблема ідентифікації українських митців як українських у музеях за кордоном.

У 2017 році було 100 років Російській революції. І до цієї дати музеї приймали виставки російського авангарду. Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку виставив роботи українських авангардистів Олександри Екстер, Казимира Малевича, Олексія Кручених та Василя Єрмилова на виставці з назвою "Революційний імпульс: піднесення російського авангарду". Також була вказана неправильна національність митців, а картину Василя Єрмилова взагалі повісили догори дриґом.

Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
Експозиція виставки в МоМА. Фото: korydor.in.ua

Тоді на це звернула увагу артменеджерка Тетяна Філевська. Вона якраз прибула до Нью-Йорка з презентацією англійського перекладу книжки "Казимир Малевич. Київський період 1928-1930". Куратори та керівники музею відмовилися зустрітися з Філевською, проте деякі співробітники їй неофіційно розповіли, що скарги вже надходили, комісія збиралася, але прийняла рішення нічого не змінювати. Єдина перемога була, коли "Довженко-Центр" відстояв Олександра Довженка як представника української культури завдяки тривалому листуванню з керівниками музею.

Ця проблема дуже розповсюджена у світі, коли українських митців сприймають частиною російського мистецького дискурсу. Повномасштабна війна ще більше її підсвітила. Зараз ми дізнаємося про українську культуру та митців, які багато років вважалися російськими, а після перемоги маємо повернути їхні роботи в Україну.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок