2 листопада Держкіно відсторонило Олену Гончарук від виконання обовʼязків в.о. генеральної директорки "Довженко-Центру", і призначило натомість Юлію Каждан, котра раніше займалася бухгалтерським обліком і заснувала кінологічний центр. У коментарі Суспільне Культура програмна менеджерка "Довженко-Центру" Маріанна Танська прокоментувала це призначення.
Довженко-центр це культурна інституція, яка займається збереженням і популяризацією національної кіноспадщини. Ми єдиний в Україні архів, у якому більше 7 тисяч фільмів. І якщо ми порівнюємо з архівом Пшеничного, то тут ми зберігаємо фільми, як об’єкт культурної спадщини, тобто не документалістику, а саме, як мистецький твір.
Тут 8 поверхів, тут відбуваються події різні, тут є архів, у нас є кінознавці, які працюють з цим архівом. Є фільмофонд, який зберігає плівки, є кіноархів, який зберігає всі документи, які пов’язані з кіно, з кіновиробництвом. На основі цих архівів відбувається народження культурного продукту, відбуваються кінопокази.
На сцені 6, нашому концертному майданчику, відбуваються виставки в музеї кіно, відбуваються великі культурні події, мультидисциплінарні фестивалі, премії.
У Держкіно вважають, що приватизація не вплине на діяльність "Довженко-Центру"
Бурхливе життя, яке обірвалося ковідом, яке через повномасштабну війну також обірвалося, бо дуже важко проводити заходи, коли ти знаєш, що сюди прилетить ракета, можливо, а можливо і ні. Ми проводили тут вкінці травня великий дводенний двіж, це не фестиваль, який об’єднав і музику, і візуальне мистецтво, бо була виставка люстрацій пов’язаних з військовим Києвом, з воєнним Києвом. У нас були лекції з історії.
Це все об’єдналося з благодійною метою, і ми всі дуже переживали через тривоги, але ми проводили все спеціально на першому поверсі, що вразі повітряної тривоги могли швидко всіх провести в укриття до метро Голосіївська.
Це місце, де не просто на поличках лежить спадщина, а вона оживає тут, вона тут набуває нових сенсів. Довженко-Центр це інституція з світовим ім’ям, ми єдині в Україні, хто є членом Міжнародної федерації кіноархівів.
Ми працюємо з посольством Швейцарії і з французьким інститутом, ми працюємо з британською радою, з багатьма культурними осередками міжнародними, ми в колабораціях народжуємо продукти, як для локальної аудиторії української, київської так і для закордонних.
Ми прийняли таку місію на початку повномасштабного вторгнення про те, що ми теж повноцінна частина культурної дипломатії. Зараз з британською радою будуть відбуватися покази в Британії. Ми теж розповідаємо світові про українську культуру.
"Довженко-Центр" подав у суд на Держкіно
Як змінилося життя центру після заяву про реорганізацію
Це дивно, але ніяк. З нами не відбувається прямої комунікації, всі свої рішення наш керуючий орган Держкіно опубліковує в пресі, на своїх сторінках, але ніхто на пряму з нами не комунікує, при тому, що є можливість прийти, зателефонувати, якщо хотіти.
Ми дізналися про реорганізацію — просто спустився наказ. Ти не можеш реагувати на те, що публікується в ЗМІ, ти маєш мати документ. Приходить документ, вас будуть реорганізовувати отак і так, є дедлайн — 1 грудня, коли все вже має бути зроблено, а потім починається аудит.
А потім ми не будемо комунікувати, а потім ми не будемо комунікувати на пряму результати цього аудиту, ми просто скажемо, що директор неефективна, і просто призначимо нову директорку. Отака от логіка.
Колектив звертався, у нас є така практика проводити збори, ми такі рішення в такій ситуації обговорюємо на зборах, усі були обурені. Це має якось комунікуватися, в першу чергу не просто ми вирішили, а це має бути якась двостороння комунікація, бо ми підпорядкуємося Держкіно, але ми в сучасному світі, коли ми розуміємо, що вони мають між собою якось комунікувати принаймні.
Ми були обурені, але продовжили працювати, ми продовжили робити свою роботу. Єдине, що отака невідомість, ми надіслали наше звернення, поясніть, будь ласка, а що буде відбуватися, які співробітники будуть працювати, які не будуть, як нам потім взагалі з архівом працювати, бо архів — це наше серце, ми без нього не можемо працювати, центр не буде відбуватися, якщо не буде архіву. На наші листи ніхто не відповідає.
Ми вже навіть звикли до того, що на наші звернення, нас мінімум 50 людей, які працюють, роблять свою роботу відповідально. Що казати про ефективність директора, якщо 24-го лютого Олена Гончарук замість того, щоб евакуюватися з своїми дітьми закордон, пішла на роботу.
Ми продовжили роботу, єдине, що заважає робити нові проєкти, особливо із закордонними партнерами, їм треба пояснювати, а що відбудеться. А як? І відштовхуючись від цього, будувати проєкт, бо ніхто не збирається зупиняти роботу через те, що ми не знаємо, що буде.
У кожного з нас є свій фронт. В нас є велика місія зберігати кіно і популяризувати українське кіно, ми не збираємося в цьому зупинятися, ми продовжуємо працювати, але вибудовувати нові проєкти дуже важко, практично не можливо.
"Відбувається рейдерське захоплення "Довженко-Центру": колектив інституції відреагував на наказ Держкіно
Як відбулося представлення нової в.о.
Для того, щоб провести реорганізацію, потрібно провести принаймні інвентаризацію, потрібно фізично прийти провести велику роботу з 7 тисячами копіями фільмів, принаймні, якщо ми говоримо про перенесення архіву. З цим наказом про реорганізацію нічого не відбувається.
У середу ми приходимо на роботу, ми працюємо, і тут ми дізнаємося, що все вже відбулося. Відбувся наказ, його опублікувало Держкіно, я побачила його в себе в соцмережі. Є наказ — немає прізвища. Потім ми почали з’ясовувати де, що? Нікого немає, всі свої.
Бачимо наказ, хто ж така Юлія Романівна? Ніхто не знає, хто така Юлія Романівна, ми почали гуглити, і ми були ошелешені, бо ми думали, може це не та Юлія Романівна, ну як Держкіно може призначити кінологиню, людину, яка працює з гіпнозом.
Ми вирішили чекати офіційне представлення, вона ж мабуть прийде. Ми спитаємо її, а що, а як, хто ви, чи є у вас якась профільна освіта, що ви будете тут робити, яка ваша мета, може ви якісь задачі поставите перед нами? Але цього не відбулося. Дійшов кінець дня, ми зібралися з колегами, ми знову це обговорили.
У нас є підстави вважати, що ця людина прийде нас руйнувати, тому що це не дозволила зробити Олена Гончарук, просто продовжуючи свою роботу. Ми зрозуміли, що треба, бо до нас зверталися багато і відомих наших діячів кіноіндустрії, які нас підтримують, діячів культури, ми мали щось сказати, і ми народили, що в нас ж місія — зберегти колекцію, зберегти позитивний імідж України, зберегти українську присутність у світі.
У нас є мета — не дозволити руйнувати центр, який створювався багато років, який став інституцією, яку поважають у світі і Україні. Ми не згодні з тим, що більше 25 тисяч людей, які підписалися під петицією про скасування наказу про реорганізацію Довженко-Центру, мають бути проігноровані. Ми не згодні з тим, що можна просто нам направляти накази, не пояснюючи.
Знецінюючи нашу роботу, думку тих понад 25 тисяч людей, думку профільного комітету ВР, який рекомендував ще в серпні скасувати наказ. Ми маємо підстави вважати, що це є загрозою для нас. І нашою основною метою буде чинити опір цій загрозі.
"Довженко-Центр": "Ми будемо саботувати співпрацю з Каждан, якщо будуть вчинятися протиправні дії"
Яким чином плануєте чинити опір
29-го листопада о 10:30 в Господарському суді буде підготовче засідання. Це початок нашого процесу, бо це доволі логічний висновок з ТОВ відсутності комунікації від Держкіно. Якщо нова керівниця, яка прийде і не відкличе чи не зробить так, що ми програємо цей суд, так, цей суд відбудеться. Ми сподіваємося, що ми виграємо його, тому що на це ж всі підстави.
Новопризначеної керівниці не було на роботі, у неї відбулося два робочі дні, з нею поспілкувалися журналісти, призначили собі консультацію з гіпнологом, але на роботі її не було. І ми в принципі не згодні з цією процедурою, яка відбулася, сам факт призначення цієї процедури.
Журналісти записалися на сеанс гіпнозу до нової очільниці "Довженко-Центру"
Формально ми працівники і в нас буде новий керівник, ми очікуємо, що на нас буде відбуватися тиск, загроза звільнення, бо є люди, які матеріально відповідальні, на них буде чинитися тиск, ми морально до цього готуємося, ми не знаємо, до чого готуватися, бо немає комунікації, ми не знаємо, що ця людина буде тут робити.
Знаєте, як: ми сюди поставимо свою людину, яка буде підписувати все, що ми скажемо, а потім якось розберемося. Ми не хочемо так, бо в нас є факт, коли знищувалася національна культурна спадщина російським агресором, і зараз міністерство культури та інформаційної політики плаче і ридає, що Боже знищили. Ми не хочемо, щоб було так, ми хочемо чинити спротив максимально до того, як це відбудеться.
Що відомо
- 16 серпня стало відомо про наказ Держкіно реорганізувати "Довженко-Центр" у декілька нових юридичних осіб.
- У "Довженко-Центрі" заявили, що це рішення означає ліквідацію національного кіноархіву. А у Держкіно стверджують, що зараз центр є неефективним, а реорганізація дозволить, у тому числі відродити українську анімацію. Мінкульт зазначає, що не знали про це рішення.
- 23 серпня до Кабінету міністрів звернулись представники коаліції Реанімаційного пакета реформ (РПР) із закликом скасувати наказ.
- 26 серпня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно ухвалив рішення про звернення до Кабінету Міністрів України та Держкіно щодо скасування наказу про реорганізацію.
- 14 вересня петиція про скасування реорганізації "Довженко-Центру" набрала понад 25 тисяч підписів. 10 жовтня Кабмін надав відповідь – правонаступником "Довженко-Центру" стане "Українська анімаційна студія".
- 17 жовтня Фонд державного майна розпочав процес приватизації двох корпусів "Довженко-Центру".
- 28 жовтня "Довженко-Центр" повідомив, що вони подали в суд на Держкіно з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ про "реорганізацію"
- 2 листопада Держкіно опублікувало наказ про усунення Олени Гончарук від виконання обовʼязків, призначивши нового виконуючого обов’язки генерального директора. Нею стала Юлія Каждан, яка за інформацією з відкритих джерел є керівницею та засновницею двох юридичних фірм, а також засновницею та керівницею Кінологічного Центру.
"Є інституція, яку страшенно поважаю. Є і може не бути": як у соцмережах реагують на реорганізацію "Довженко-Центру"
Більше про ситуацію навколо реорганізації "Довженко-Центру" дивіться в відеоблозі журналістки Суспільне Культура Олесі Котубей.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
