"Давай займемося текстом" або як закохати в українську 40 млн людей – Наталя Місюк

"Давай займемося текстом" або як закохати в українську 40 млн людей – Наталя Місюк

"Давай займемося текстом" або як закохати в українську 40 млн людей – Наталя Місюк
. Фото: УНІАН

З 16 липня, відколи запрацювали  нові норми Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", української в нашому житті побільшало. Відповідно до змін, всі сайти повинні мати українську версію, а будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму, має мати українськомовний інтерфейс. Залишилось, щоб кількість переросла в якість.

Текст-інструктор Наталя Місюк на своїй сторінці під назвою "Давай займемося текстом" популяризує українську мову завдяки діалектним і кумедними фразам, якими вона замінює загальновживані вислови. З чого почався проєкт і чи зріс запит аудиторії на її контент після 24 лютого? Про це Наталя розповіла ведучим Радіо "Промінь" Анні Заклецькій і Дмитру Захарченку.

"Мняцкана бульба, зам’яті бараболі, товканичка". Це лише кілька регіональних синонімів з "мапи картопляного пюре" Наталі Місюк. "Сракою по лавці", або "голою дупою по гембльованій дошці" – це вже про те, як ми з вами цього року поїдемо у відпустку. І такої народної мудрості й "смачних" слів на сторінці Наталі – сотні. Хоча сама пані Місюк запевняє, що не має улюблених слів: 

"Мені здається, мова – це як людина, її треба любити повністю. Тому складно сказати, які в мене улюблені слова. Я люблю всі і мені дуже подобаються регіональні назви", – зазначає авторка.

Проєкт "Давай займемося текстом" з’явився завдяки говірці на Львівщині. Вісім років тому Наталя Місюк переїхала з рідного Криму до Львова, де багато слів були для неї не просто новими, а й незрозумілими:

"Мова, якою говорили у Львові на той час, дуже відрізнялась від полтавського діалекту й знайомої мені мови з українських підручників і з уроків української мови. Тому я порівнювала ті слова, котрі знала від своїх бабусь, які походять з перетину Полтавщини й Чернігівщини, з тими словами, які чула у Львові, і милувалась цим різноманіттям.

Думаю, саме те, що я змогла побачити в тому красу, дуже полегшило мені перехід, адаптацію до нових мовних умов. І я знаю, що в Україні є мільйони людей, які так чи інакше травмовані уроками української мови в школі, які часом були нецікавими й нудними. І моя мета – це показати українську мову як прикольну, класну, якою просто подобається спілкуватись".

"Давай займемося текстом" або як закохати в українську 40 млн людей – Наталя Місюк
Наталя Місюк. Фото: "Давай займемось текстом" / Facebook

Спочатку проєкт виходив на YouTube-каналі, а згодом у текстовому форматі в соцмережах. Зараз у Наталі приблизно 25 тисяч прихильників. Але її мета – закохати в українську мову як мінімум 40 мільйонів людей. Для цього вона не лише знайомить аудиторію з новими словами й виразами, а й спонукає писати тексти й читати книги.

Текст-інструкторка зізнається, що після 24 лютого, коли всі ми прокинулись із жахливими новинами про початок війни, переживала, чи доречно продовжувати свій проєкт в такому ж бадьорому й життєствердному ключі.

Утім, роботи в неї відтоді лише додалось. Адже запит на контент, який створює Наталя, значно зріс. Що мова таки має значення, і що влучне слово може знищити й втішити, – нарешті зрозуміли, ні, ще не 40 мільйонів українців. "Але ж разом ми зможемо цього досягнути", – переконана Наталя Місюк.

Редакторка текстової версії: Тетяна Познякова.

Як заговорити українською

Для тих, хто хоче перейти на українську мову, Суспільне Культура має кілька дієвих порад. Ось тут знайдете кілька лайфгаків про те, як перейти на українську в побуті, а тут — мовний омбудсман пояснює, як легше здійснити мовний перехід. А ось тут є 7 книжок від радіожурналіста Сергія Стуканова, які допоможуть вам краще заговорити українською.

Більше про українських артистів, мову і культуру

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок