З 10 по 13 вересня у Львові відбуватиметься традиційний 33 Львівський міжнародний BookForum. У програмі фестивалю — близько 300 подій на 15 локаціях. Дискусії, відкриті інтерв'ю, презентації охоплять теми кластерів, серед яких буде і поетичний.
На наше прохання його співкураторка та кураторка Дня поезії Олена Павлова обрала збірки українських авторів, які варто прочитати, щоб відчути атмосферу BookForum або знайти для себе втіху у слові в наш непростий час.
33 Львівський міжнародний BookForum відбудеться за підтримки Українського культурного фонду. Вхід на всі події безплатний.
Ігор Мітров, «Голос України» («Люта Справа», 2021)
Це його поетичний голос зараз — Голос України. Навіть біографія Ігоря Мітрова — всуціль символічна, перетинається з історією країни в усіх її контрапунктах. Народжений в українському Криму, у рік Незалежності, один із тих студентів на Майдані, за кого вся країна вийшла на Революцію Гідності, а з 2022-го — штурмовик, що воював під Слов'янськом та в Серебрянському лісі.
І навіть коли він пише, що «сам вже давно виклав всі вірші з кишень, щоб влізло побільше набоїв» — не може припинити бути поетом.
Ігор Мітров — поет нової реальності, в якій, здавалося б, немає більше місця для поезії — але він пише, і тому вона є. Така його поезія, вилита з гарячої чесності та холодного металу, і попри те, що вся у сажі з поля бою — міцна й прозора, як склянка горілки, нашвидкоруч протерта від спогадів, все ще з відбитками пальців, все ще з відбитками часу.

Марина Пономаренко, «Путівник по урвищу й околицях» («Видавництво Старого Лева», 2025)
Вірші Марини Пономаренко — казки із додатком віскі, з душею рок-балад — затягують у свій світ і шепочуть нам ошелешеним: слухайте, дихайте і нічому тут не дивуйтеся. Час дії — наші дні, що сягають корінням у часи вічні.
Це світ, у якому діє правда і закони міфу, хтонічний світ, що тільки прикидається звичним. На базарі у цьому світі можна купити як філософський камінь, так і картуза. Причому, купівля картуза призводить до фатальніших наслідків. У валізах — помста, а трамвай стає колісницею. І це все — під добірну музику (молодь зараз таке не слухає, як каже одна з ліричних героїнь).
Це світ, де діють водночас живі й мертві. І поезія Марини часом нагадує вечірку з вампірами або посиденьки у химерному темному барі, де п'ють не лише волоцюги й закохані поети, а й сам Ной подекуди перехиляє чарку чогось міцного.

Сергій Жадан, «Гімни барокових війн» (Meridian Czernowitz, 2026)
Це тільки поезія так вміє — говорити про важливі речі, які інші не помічають. Про точне атомне відчуття часу — подовження дня, збільшення світла, крихітне, але суттєве. Це лише у віршах Сергія Жадана можемо прочитати птахів як ноти, і навіть почути цю мелодію, як наближення весни: неуникне, неминуче, неспинне. Ці знаки — його перші дорожні знаки. Знаки того, що все ще станеться, все буде.
Завжди даюся диву, як Жадан вміє вмістити стільки всього у кожному вірші. І при тому, передати цей безмір такими словами, що інші ними послуговуються хіба на щодень. А йому вдається показати ними усі глибини та висоти, до стратосфери й вище.
Читаємо його вірші — і маємо розкіш ставати свідками створення світу, винайдення крил. Тут дуже багато повітря — що не дивно для неба. Але писати так, вдаватися до мови як до повітря — це мистецтво. Таке, що від нього хочеться дихати.

Юлія Паєвська (Тайра), «Наживо» (Meridian Czernowitz, 2025)
Прошитий біль між слів, але тут ллється світло — і тим воно ще гранично густіше, сильніше і виразніше, бо пробивається крізь морок. Найтемніший морок цього часу, з яким вона знайома особисто. І найголовніше — здатна чинити опір.
Поезія Юлії Паєвської — це особлива енергія. Внутрішня сила і спокій, що зависає у повітрі перед ударом, в якому вся сила мови збирається в одну точку, наче у бойових мистецтвах. Вражає, наскільки графічно і кінематографічно пише Тайра. Кожне слово тут прожите — і воно справжнє та викресане з каменю, горить, болить, мовить, свідчить, світить.
Українська військовослужбовиця, парамедикиня на війні — з 2014-го. Займалася евакуацією і стабілізацією поранених на лінії фронту, на лінії пекла. У її віршах струмує цей межовий та позамежовий досвід, б'ючи нас струмом у місцях оголення ізоляції на душі.

Василь Стус. Повне зібрання творів («Смолоскип», 2026)
Поезія Стуса у наші часи — як внутрішнє мірило. Система координат, якої варто триматися, коли землю вибивають з-під ніг. Коли триває та сама війна. Опора, упертість опертя, опір.
«В певному сенсі Стус пише в більшості своїх поезій одну, свою, власну симфонію», — читаємо про його вірші в есеї Юрія Шевельова. Ця симфонія зараз лунає у серці, нагадуючи, що жодна тюрма не доросте до неба. І що людина — не обов'язок, а титул.
У першому томі повного зібрання творів Стуса — багато його ранніх та не публікованих раніше віршів. Ґрунтовна праця упорядників захоплює: примітки нагадують історичний детектив, це справжня наукова реконструкція, різні редакції текстів ведуть за собою. Але коли, як не зараз, час видати всього Стуса, ще й так розкішно, красиво, фундаментально? Це про повагу до себе як культури.

Мар'яна Савка, «Навіки ніжні» («Видавництво Старого Лева», 2024)
Сімдесят сім віршів любові та віри — і у всіх така ніжність, що можлива лише з великої та променистої внутрішньої сили.
У цій збірці є тексти початку великої війни — і це той випадок, коли поезія стає молитвою, оборонною стіною мови, оберегом, за яким — предвічна сила цієї землі. Але є в ній і безмір любові — рятівної у наші часи. Її мова — як сад, із гарячим запахом хліба із дому та шлейфом розквітлих мандаринів у саду. Акварельна прозорість, шовковична стиглість слова, полум'яний політ фламенко.
Поезія Мар'яни Савки — як танець, і сторінки книжок стають сценою для її віршів, де вибиваються ритми серця, а кожен рух наповнює любов.

Варвара Чорна, «Важка метафізика» («Фоліо», 2026)
Направду відьомська поезія. Кожен вірш Варвари Чорної — окремий казково-бюрократичний часопростір, з власною міфологією, побутовою містикою, виразною життєвою правдою, неповторною іронією, лінією долі та лінією любові.
Це вірші дуже освіченої та глибокої авторки, інтелектуальні, гострі, відточені та вишукані. Вони виплавлені із гартованого ритуального срібла, інкрустовані камінням з потужною алхімічною дією. Тому і читачі таких віршів мусять бути непрості. Чи як писав Тарас Прохасько, «непрОсті».
Поезія Варвари Чорної щоразу дає відчуття мови як магічного інструменту, культурологічних та міфічних структур, що пов'язують наше несвідоме у спільну історію, відгукуються предвічні образи та метафори. Але все-таки це наш реальний світ, із темними кабінетами та гострими кутами, куртуазними тінями, брудною політикою та девіантною еротикою, світ, де ворогів ховають у лісопосадках, а з тіла Богині проростає бузина.

«Другий вінок, антологія феміністичної поезії», упорядниці — Олена Павлова, Оля Новак («Смолоскип», 2025)
Насамперед це добра сучасна українська поезія, тут промовистий зріз віршів 50 авторок. Цю книжку ми з Олею Новак робили для себе, тому не можу не порадити.
Ключове — перша збірка феміністичної поезії в Україні, через майже 140 років від «Першого вінка». Від Оксани Забужко до Вікторії Амеліної, 50 голосів, проживання, художнє вираження і мистецьке ословлення унікальних та спільних жіночих досвідів. Досвід материнства і військовий досвід. Намагаюся викорінювати з нашої мови термін «жіноча поезія», бо оскільки «чоловічої поезії» немає, його вживають у бульварно-знецінювальному тоні.
Адже в історії для жінок, що творять, ще ніколи не було в мистецтві стільки повноважень, як зараз. Тепер — слово беруть жінки. І нехай воно буде нарешті почутим.

Організатор фестивалю — ГО «Форум видавців». Тридцять третій Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради. Під час фестивалю проводиться збір на підтримку 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія».
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
