Як митці, колекціонери та звичайні українці заробляють на NFT-мистецтві

Невзаємозамінні токени або NFT – головний цифровий тренд 2021 року, обсяг продажів яких тільки в першому кварталі зріс до $2 млрд. Не дивно, що в період пандемії та карантинних обмежень, коли фізичні простори (музеї, картинні галереї та аукціони) перейшли в онлайн, молоді художники вхопилися за можливість заробляти на своїх творах мистецтва, а перед колекціонерами та крипто-інвесторами відкрилася нова ніша на ринку.

Що ж таке NFT, як ця технологія просочується в Україну та чи можливо (і потрібно) заробляти на цьому звичайній людині? Відповідаємо на найпоширеніші питання.

Які є NFT-платформи в Україні та чи потрібні вони

NFT або non-fungible token – це особливий тип криптовалюти, цифровий сертифікат, який відрізняється від інших як раз своєю невзаємозамінністю. Кожен NFT унікальний, тому його використовують, аби підтвердити право власності на товар в інтернеті, наприклад, зображення, пісню або відео.

Чи можуть митці, колекціонери або звичайні українці заробити на купівлі-продажу NFT

Beeple, "the First 5000 Days".

Ринок NFT за 2020 рік зріс до $250 млн (у чотири рази в порівнянні з минулим роком) через те, що художники з усього світу стали продавати ілюстрації, відео, фрагменти музичних композицій та gif-зображення свого авторства на спеціалізованих платформах – маркетплейсах.

Поступово в тему почали вникати й українські артисти, підприємці та колекціонери, а деякі з них вже почали заробляти за цьому непогані гроші. Детальніше ми вже розповідали на нашому сайті в окремому матеріалі про цифрове мистецтво – можете ознайомитись для повного розуміння.

Україна – лідер із застосування віртуальних активів серед населення. Про це повідомляв пресцентр Міністерства цифрової трансформації з посиланням на аналітику блокчейн-компанії The Chainalysis.

Як пояснили у міністерстві, такі високі показники на ринку віртуальних активів Україна має через одну з найбільших спільнот блокчейн-розробників у світі. Також в Україні спостерігається високий рівень цифрової обізнаності населення (у топі з безготівкових платежів у світі) та якісний освітній інтелектуальний базис.

Українці розробили платформу Proof-of-Love, яка водночас є місцем створення NFT та соцмережею. Кожен може зареєструватися на сайті та виставити предмет, який прагне продати.

У 2020 році з'явився V.Art – це-онлайн платформа для демонстрації, продажу та колекціонування цифрового мистецтва.

Головний редактор IT-видання Crypto Олександр Мамзуренко вважає, що окремий маркетплейс, орієнтований виключно на український ринок, на цьому етапі не потрібен – митцям краще одразу думати про вихід на глобальний ринок.

Є і протилежна думка. Викладач макроекономіки бізнес-школи Михайло Кухар не бачить в України перспективи стати лідером на NFT-ринку: “Перспективи нульові, як, зрештою, і в інших галузях”. За його словами, Україна – невелика європейська країна, з тих, які не стають світовими лідерами нових течій.

Водночас Міністерство цифрової трансформації України вже запровадило квоти на іноземних блокчейн-фахівців, щоб дозволити безперешкодно працевлаштовувати їх в Україні.

Чи потрібно українським колекціонерам вкладатися у NFT

Якщо для художників подібні платформи є способом вивести мистецтво на новий рівень і дають можливість підтверджувати право власності на NFT, то що у цьому приваблює покупців? Художник коміксів CryptoChris вважає, що більшість колекціонерів – перекупники: "Люди думають, що цей художник хороший і що NFT принесе прибуток в найближчі тижні або місяць. Тому вони й купують його".

Галерист і колекціонер Марат Гельман розповідає, що раніше ринок мистецтва тримався на парадигмі "копія – оригінал", тому до останнього часу відхиляв цифрове мистецтво. За його словами, це нагадує про кризу художнього ринку й про те, що система галерей у цілому помирає, і можливість комунікації через інтернет, імовірно, і зробила технологію NFT популярною.

"Система галерей у цілому помирає" – Марат Гельман

Мамзуренко зазначив, що коли маєш справу зі скептиками, то діалог зупиняється на фразі "це ж просто картинки в інтернеті". Але якщо говорити про цінність NFT на ринку, то паралелі очевидні.

"До 2025 року ринок віртуальних предметів (як-то скіни для Dota 2, CS:GO, інших ігор) за оцінкою експертів сягне $200 млрд. Цього ринку "картинок в інтернеті" ще 20 років тому не існувало взагалі, – підсумовує Мамзуренко. – Ми вже платимо гроші за цифрові цінності – NFT є логічним розвитком, який виводить всю цю історію на новий рівень прозорості, довіри й безпеки".

Поки що новий ринок тільки розвивається, хоча сама технологія має більшу область для використання, ніж виключно торгівля цифровими об'єктами. Але колекціонери, які знаються на цінності мистецтва, можуть допомогти вивести NFT на новий рівень та привернути увагу художників зі всього світу.

Чи можуть українські митці заробляти на NFT

Канадська концепт-художниця Кімберлі Паркер вирішила знайти відповідь на питання, чи дійсно молоді артисти можуть заробляти на своїй творчості завдяки NFT – чи це рекламна уловка торгових майданчиків?

У своєму блозі вона вказує, що 67,6% всіх об'єктів на найпопулярніших майданчиках (типу: nonfungible.com, cryptoartists.io, OpenSea і Superrare) продалися в єдиному екземплярі, і тільки 19,5% продавалися два і більше разів. Водночас велика частина цих одиничних покупок була здійснена за $100 або менше.

Більшість сайтів рекомендують встановити ціну продажу на рівні 0,5 ETH (ефіріум), що станом на 8 червня статті дорівнювало 335 тис. гривень (близько $1364). Але тільки 1,8% NFT були продані за такою ціною. Ці цифри показують, що лише незначна кількість митців заробляють на NFT великі гроші, іншим залишається про них мріяти.

Кількість продажів NFT. Кожен колір відповідає за різну кількість продажів. Помаранчевий – один продаж, синій – дві.

“Поки що, якщо у вас немає відомого імені – серед широкої аудиторії або окремо в криптоком'юніті,– то шанси добре заробити невеликі. Поріг входу для пересічного покупця зависокий сьогодні”, – розказує Мармузенко.

Наприклад, щоб співаку продати свій альбом як NFT, серед його фанатів має знайтися людина з кількома тисячами доларів і розумінням, що таке NFT і як його придбати. Водночас у відомого артиста шанс, що серед мільйонів слухачів знайдеться кількадесят активних користувачів криптовалют, вищий.

”Проте в майбутньому це стане нормою. Швидше за все NFT за кілька років стане таким “цифровим вінілом”: як з точки зору цінності, так і з точки зору складності придбання”, – каже Мамзуренко.

Чи може пересічна людина заробляти на NFT

Наразі для пересічної людини, яка не розуміється на цифрових технологіях або сучасному мистецтві, тема NFT практичної користі не несе. Ми, ймовірно, бачимо тільки самий початок розвитку та популяризації цієї системи. Тому говорити, що зараз є реальна можливість "вкластися" в мистецтво і чекати на вигоду – ще завчасно.

“Якщо під "заробити" мається на увазі купити NFT, а за тиждень продати у 10 разів дорожче, то нічого не вийде”, – каже Олександр Мамзуренко. Але, за його словами, сам принцип від переходу ринку мистецтва в онлайн не змінюється: ви можете купляти арт перспективних художників і сподіватися, що він зростатиме в ціні. Але для цього потрібно мати певний смак, якісь знання у галузі та слідкувати за кар'єрою митців.

Три ризики з NFT

Щоб опублікувати NFT, потрібно обрати відповідний онлайн-майланчик і прив’язати до нього свій електронний гаманець (найчастіше ця послуга платна, а сума залежить від платформи та комісії за публікацію). Теоретично, заробити на NFT можливо, але є певні ризики.

Перший ризик – погано захищені системи для публікації та продажу робіт. Є прецеденти, коли люди втрачають свою гроші на гаманці через недотримання банальних правил з кіберзахисту. Тому важливо звертати увагу на правила сайту і перевіряти, чи дійсно цей автор, в якого ви купуєте твір мистецтва, є підтвердженим учасником платформи.

Друга проблема – права на власність об’єкту, який придбала людина. Важливо розуміти, що ви не отримує авторські права і, наприклад, не може тиражувати та розповсюджувати цей NFT. Робити це може лише автор.

Третя проблема – випадки, коли люди видають себе за авторів того чи іншого об’єкту, і це відбувається, бо "ринок знаходиться тільки на початкових етапах розвитку".

Майбутнє NFT: актуальність теми буде зростати чи вона лусне, як бульбашка

"Бульбашка луснула" – до такого висновку прийшли автори новинного сайту про криптовалюти Protos, проаналізувавши тенденції за останні три місяці.

За їхньою інформацією, пік продажів токенів припав на 3 травня – тоді за добу користувачі придбали NFT на $102 млн, а за тиждень – на $170 млн. Але вже з 26 травня по 2 червня угод здійснили тільки на $19,4 млн., що майже на 90% менше. Водночас, кількість активних NFT-гаманців впала на 70% – з 12 тис. на піку до 3,9 тис.

Але подібні коливання не є чимось незвичайним для крипторинку, тому, як вважає IT-журналіст Олексій Бондаренко, ще зарано ставити на NFT клеймо "бульбашки", якою називають майже все нове, що відбувається в цифровому світі.

"Питання зараз не в тому, чи зможе якийсь художник завтра заробити кілька тисяч доларів за рахунок продажу цифрового зліпку своєї творчості. Питання в тому, чи ми отримаємо новий формат оплати та нормалізацію цифрового мистецтва в уяві пересічних громадян. Поки що NFT цю функцію виконує", – зазначає Бондаренко.

Олександр Мармузенко стверджує, що кожного разу, коли черговий стартап ставатиме банкрутом чи чергова платформа закриється, чи черговий колись дорогий арт драматично впаде в ціні, ви будете чути про те, що ринок NFT – це бульбашка і скоро всьому прийде кінець.

"NFT – це не просто продаж гіфок за крипту. Це технологія, яка має широкий потенціал застосування далеко за межами цифрового мистецтва. Фактично це незнищуваний та незмінюваний (без згоди власника) запис у публічній обліковій книзі. Будь-які права власності (інтелектуальної чи фізичної) можуть бути представлені у вигляді NFT, що скасує необхідність у 80% юридичної праці в галузі нерухомості", – наголошує Мармузенко.

Українські NFT: багет "Сільпо" і пісні Alyona Alyona

Найвідомішими представниками українського сучасного мистецтва є Степан Рябченко, Микола Недзельський, Олена Голуб, Володимир Харченко, Оксана Черелик, Сергій Петлюк, Олексій Сай. Наприклад, Рябченко у 2021 році увійшов до переліку 15 найкращих цифрових митців світу за версією британського видання Electric Artefacts.

Українська співачка Alyona Аlyona продала свій трек "Galas" майже за $7 тисяч, покупець отримав також NFT-обкладинку та довічний квиток на її концерти.

"Раніше скептично ставилися до комп'ютерних ігор, потім – до телеграм-каналів, ну а тепер черга дійшла і до криптовалют", – пише реперка у своєму Instagram-акаунті, – "Але всі забувають про те, що це додатковий спосіб передачі кешу, оцінювання активів, а також – створення нового економічного простору для креативної індустрії, наприклад як NFT-аукціони".

1 червня гурт "Океан Ельзи" спільно з реперкою alyona alyona випустили пісню під назвою "Країна дітей". Фрагменти цієї композиції стали NFT, кошти з продажу яких будуть переведені благодійному "Жовтий автобус". Акція триватиме до 1 вересня 2021 року, тож ви ще можете доєднатись до аукціону.

Першим українським мемом, який продали за такою системою, став мем від "Телебачення Торонто" "Жуй сраку" з ведучою програми Ярославою Кравченко. Аукціон тривав понад два тижні, роботу продали за 1,1111 ETH, а це понад $2500 – ім'я власника залишилось анонімним.

Також першими у світі вирішив продати на американському майданчику NFT-квитки на свої домашні матчі футбольний клуб "Динамо". Вболівальники зможуть їх придбати наприкінці червня. За словами віцепрезидент ФК "Динамо" (Київ) Марка Гінзбурга, ціна на квитки не буде більшою, ніж звичайні.

"NFT-квиток збережеться в людини в телефоні на все життя. Сьогодні дуже поширене колекціонування, і він може стати також об'єктом колекційних продажів", – сказав Гінзбург.

Міністр юстиції Денис Малюська продає на аукціоні Open sea ("Відкрите море") свою електронну картину під назвою "Тhe sea is temporarily unavailable" ("Море тимчасово недоступне").

"Поки в’язниця в Ірпені пішла на нове коло аукціону, спробую роздобути трохи грошей для в’язниць іншим шляхом. Отож: виставляю на аукціоні свою роботу – колаж "the sea is temporarily unavailable", – повідомив міністр у своєму Facebook.

24 березня український художник Вася Колотуша створив лімітовану колекцію NFT-чіпсів CryptoCrisp. Вартість одного файлу наразі стартує від двох тисяч доларів. Їх можна придбати на аукціоні криптомистецтва Rarible.

Лімітована колекція складається з 50 анімованих MP4-файлів розміром 1080х1080. На кожному з них зображена золота банка чипсів Pringles CryptoCrisp, яка обертається навколо своєї осі. За один такий файл на аукціоні готові були заплатити від двох тисяч доларів.

Співачка Dakooka стала однією з перших в Україні, хто вийшов зі своїми творами на NFT-ринок – 6 квітня вона опублікувала колекцію унікальних токенів з п'ятьма піснями. Покупці отримують оригінальні WAV-файли цих пісень. Токени опубліковані на платформі Rarible. Ціни на ці об'єкти складають від 0,2 до 0,5 ефіра.

14 квітня дует художників introvaders опублікував на платформі Rarible відеоролик з українським ведучим Дмитром Гордоном під назвою "Gordonitigation: Потужний Дмитро Гордон дезінтегрує своїх ворогів і нічого більше".

16 квітня 2021 "Сільпо" оголосили продаж цифрових зображень продуктів з магазину на платформі OpenSea. На зображеннях, зокрема, гречаний багет, яйця, цукерки "Вулкан", фермерська буррата і просекко. Стартова ціна токенів на аукціоні дорівнювала реальній ціні продуктів в супермаркеті.

Едуард Михайлов – український моушн-дизайнер, який створював ролики для Вілла Сміта і співпрацював з Adidas, KFC, Massive Attack і багатьма іншими. Свої NFT-токени художник публікує на платформі Nifty Gateway. В інтерв'ю виданню Vector Михайлов розповів, що планує зробити NFT своїм основним видом доходу. Загалом, на продажу цифрового арту в форматі NFT художник заробив більше $50000.

А 29 травня 2021 року український співзасновник стартапу Sugarrr Богдан Діордіца продасть 3D-модель своєї ноги як NFT, щоб зібрати гроші на розробку програми для людей з діабетом.

Діордіца хоче привернути увагу до проблеми ампутації кінцівок у пацієнтів-діабетиків. Його мета – створити програму для аналізу стану людини. Вона допоможе запобігати розвиткові гіпо- або гіперглікемії – небезпечних критичних станів.