Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди з онлайн-відвідувань у часи пандемії

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди з онлайн-відвідувань у часи пандемії

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди з онлайн-відвідувань у часи пандемії www.facebook.com/khanenkomuseum

ЮНЕСКО зробило огляд стану музейного сектору та підготувало звіт за 2021 рік. Організація повідомляє, що важливе місце, яке займає музейний сектор в національних культурних політиках протягом останніх десятиліть, нині перебуває під загрозою, якщо уряди держав терміново не приймуть відповідну політику їх підтримки.

Суспільне Культура ознайомилось зі звітом ЮНЕСКО та поговорило з чотирма художніми музеями зі Львова, Києва, Дніпра та Хмельницького про те, як вони продовжували працювати під час карантину, скорочення бюджету та доходу від відвідувань, а також успіх в охопленні аудиторії в онлайні.

Зле всім

Ситуація з музеями в усьому світі залишається бентежною. Коронавірусна криза вплинула майже на 104 тисяч музеїв світу, більш ніж половина з яких знаходиться у Західній Європі та Північній Америці й лише 0,8% – в Африці та 0,7% – в країнах Арабського світу.

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди з онлайн-відвідувань у часи пандеміїзвіт ЮНЕСКО

80% – доходи музеїв впали порівняно з 2019-м; 43% музеїв були закриті у першому кварталі 2021-го; 50% опитаних відповіли, що субсидії музеям скоротилися; 104 тисячі музеїв взяли участь у досліджені.

У звіті ЮНЕСКО за 2021 рік йдеться, що навіть в періоди відкритих дверей музеї зіштовхнулися з різким спадом відвідуваності на 70%. Одна з основних причин — закриті кордони та зупинка потоків міжнародних туристів. За результатами опитування, прибуток музеїв, особливо національних, знизився на 40-60% в порівнянні з допандемічним 2019 роком.

Продовження кризової ситуації в секторі охорони здоров’я змусило у 2021 приблизно половину країн (43% з опитуваних) прийняти рішення повторно закрити двері для відвідувачів, що може продовжити існування важкої ситуації для музеїв.

Відкриті можливості при закритих дверях

Найбільш очевидного впливу зазнали напрямки виставкової, навчальної та соціальної діяльності. Тож чимало зусиль було прийнято для того, щоб просвітницька діяльність музеїв не була зупинена: робота з цифровими технологіями, розвиток комп’ютерного забезпечення, нові формати комунікації через онлайн-події. Оскільки пандемія спричинила перепланування виставок та подій, що часто плануються за рік-два до дати відкриття, популярним став формат прямих етерів у соціальних мережах та на Youtube.

За словами директорки Дніпропетровського художнього музею Тетяни Шапаренко, музей розширив діапазон онлайн-заходів: "Ми створили 3D-тур експозицією, який підготовано за допомогою GoogleUkraine наприкінці 2019 року, влаштували вікторини, конкурси, екскурсії через соцмережі і провели віртуально "Ніч музеїв-2020", присвячену Міжнародному дню музеїв. Так, робота нашого музею була спрямована на впровадження у роботу новітніх музейних технологій та напрацювань з метою популяризації музейної колекції".

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди по онлайн-відвідувачам у часи пандемії

Віртуальний тур Дніпропетровським художнім музеєм.

Віртуальна реальність стала територією, на якій сконцентрувалась увага культурних інституцій. За даними музеїв, відвідуваність виставок та подій в онлайні зросла, а в офлайні впала практично вдвічі.

Для порівняння:

У Національному музеї у Львові охоплена аудиторія в цифровому просторі вперше перевищила позначку у 1,5 млн. користувачів. Цей показник майже втричі більший, ніж аналогічний у 2019 році.

У Дніпропетровському художньому музеї відвідуваність в цифровому просторі зросла у дев'ять разів. Загальна кількість відвідувачів за 2020 рік – 81 тисяча 300 людей, з них 72 тисячі 730 – в онлайні (у 2019 році онлайн відвідань - 8 тисяч користувачів). Наступний показник: кількість людей, яка прийшла безпосередньо до музею, зменшилась на 40% (2019 – 14,2 тисяч / 2020 – 8,5 тисяч).

Про збільшення відвідуваності в онлайні говорить і Хмельницький обласний художній музей, до якого у 2020 році завітали 14 404 людини і 179 тисяч 808 онлайн. "Кожен локдаун для музею – це новий етап боротьби за аудиторію", – каже Олена Михайловська, заступниця з наукової роботи. Фізичні відвідування "страждають" не лише тому, що переносяться події та виставки, а й через те, що "навіть коли музей відкриває свої двері після карантину, то на повернення людей до нього йде ще як мінімум декілька тижнів, аби вони знову у свої плани на вільний час вносили відвідини ХОХМ".

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди по онлайн-відвідувачам у часи пандемії

Колекцію Хмельницького обласного художнього сайту можна переглянути на сайті.

Протилежна ситуація у Музеї Ханенків у Києві. За словами комунікаційниці Дар’ї Сухоставець, великий приріст гостей спостерігається якраз на перші вихідні після відкриття установи після локдауна. Потім такий підйом спостерігається на вихідних перед закриттям на карантин. Важливо зазначити, що музей Ханенків має один із найбільш активних профілів у соціальних мережах та почав працювати над своїм брендом в цифровому просторі задовго до пандемії: "Музей Ханенків багато років є активним онлайн.

Можемо розглянути ситуацію із онлайн-відвідуваннями сторінок на прикладі Фейсбуку. Приріст охоплення відбувається на початку та наприкінці локдаунів. Найпопулярнішими стають публікації, що стосуються активностей у музеї, що забезпечують пряму (офлайн чи онлайн) комунікацію із публікою. Як ми бачимо зі статистичних даних, охоплення за 2020 рік зросло практично в два рази", – зазначають у музеї. Адже за 2019 рік охоплення було 450 тисяч, а у 2020 зросло до 950 тисяч.

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди по онлайн-відвідувачам у часи пандемії

Віртуальний тур у Музеї Ханенків.

Коли зачинено

Під час жорсткого карантину, коли відвідування закладів культури заборонене, у музеях кипить дослідницька робота: співробітники пишуть тексти на конференції, досліджують твори з власних колекцій. Так, Ігор Кожан, директор Національного музею у Львові зазначає, що через відсутність відвідувачів сили музею зосереджено на науково-фондовій (підготування науково-уніфікованих паспортів) та науково-дослідній ланках (наукова каталогізація фондових збірок, опрацювання наукових тем).

Скорочення бюджету та зникнення меценатів, але поява грантів

Музеї зазнали значного скорочення бюджету. За даними ЮНЕСКО, в певних країнах вони мали змогу частково компенсувати втрати за рахунок допомоги у вигляді субсидіювання, то у багато інших зіштовхнулися з їх різким зниженням. Тому у музейному секторі є значні занепокоєння, особливо щодо бюджетних обмежень та безпеки колекцій. Кризова ситуація вплинула на менеджмент фондів та запобіжні заходи зберігання, бо карантинні обмеження ставали іноді фактором сприяння крадіжок.

Директорка Хмельницького обласного художнього музею Ольга Долінська каже, що річний бюджет, що виділяє обласна рада, є "бюджетом виживання (покриття комунальних витрат та заробітної платні), а не бюджетом розвитку. Щоби здійснювати інновативні проєкти, впроваджувати видавничу і наукову діяльність, нові форми роботи із залученням нових методів та технологій, нам потрібні додаткові кошти. Щодо меценатів, співпраця теж дуже ускладнилась: їх бізнес потерпає від карантинних обмежень, платоспроможність населення падає, тож благодійні пожертви цього року звелись нанівець". Крім цього, дохід від продажу квитків та надання платних послуг порівняно з 2019 роком також скоривися: з 100 тисяч 007 грн до 67 тисяч 327 грн у 2020.

Директорка Дніпропетровського художнього музею Тетяна Шапаренко підтверджує тенденцію, що бюджет музею значно скоротили ані меценатів, ані спонсорів не з’явилося. За підсумками першого кварталу 2021 року, прибуток за платні музейні послуги зменшився на 19,5%.

"Проте з’явилося більше можливостей щодо отримання грантів, і ми беремо участь у різноманітних грантових програмах. Намагаємося використовувати шанс. Наприклад, на початку травня відправили заявку для отримання інфраструктурного гранту програми HOUSE OF EUROPE. І активно відстежуємо інші пропозиції щодо участі у грантових програмах", – розповла Тетяна Шапаренко.

Ігор Кожан зазначає, що Національний музей у Львові, який він очолює, "має коло постійних друзів і прихильників, які є гарними завсідниками наших заходів. Дехто надає певну допомогу, яка однак є спорадичною та разовою. Утім, ми надзвичайно вдячні за підтримку нашої інституції. Наприкінці 2020 та у першому кварталі 2021 з держбюджету було здійснено одноразові карантинні виплати музейним співробітникам у зв’язку із запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів".

У Музеї Ханенків кажуть, що у 2020 рік аудиторія музею активно підтримувала установу, а у 2021 році відбувся партнерський проект з Французьким інститутом в Україні "Французька весна у Музеї" та ТРЦ Гулівер "Будьте в АРТІ", що, безперечно, впливає на популярність та публічне представлення музею у культурному середовищі.

Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди по онлайн-відвідувачам у часи пандеміїgullivercenter.com/

Складності підштовхнули до переосмислення

Наразі найбільша загроза не лише для українських музеїв, а й світових полягає в скороченні розміру фінансування, та як це вплине на функціонування музеїв, фондів, зв’язків з громадськістю. ЮНЕСКО зазначає, що деякі музеї не виключають ризику необхідності продажу музейних колекцій, або закриття музею через кризове становище.

В додаток до загроз економічного характеру, музеї занепокоєні своєю роллю в суспільстві, оскільки вони ознайомлені зі змінами, що стосуються, зокрема, питання рівних прав, соціальної справедливості та змін клімату. У звіті йдеться, що музейний світ усвідомив важливість своєї соціальної ролі, що особливо помітно в контексті подій США - руху Black Lives Matterміжнародний антирасистський рух активістів. і, більш загально, серед проблем кризи глобальної економіки, що б’є по суспільству. Ці та інші спостереження змусили музеї відновити свою причетність до актуальних проблем суспільства. Відповідно, музеї мали можливість отримувати підтримку від національних та міжнародних професійних асоціацій.

Крім цього "музей-в-онлайні" порушив глобальні питання трансформації досвіду відвідування, важливості фізичного присутності людини та твору мистецтва у "живій" експозиції, значення та ролі музею як такого. Десятки конференцій та круглих столів обговорюють питання на кшталт: яка місія музею, якщо від недоступний для відвідування? Адже під час карантину музеї, більшою мірою, перетворились з динамічних публічних та інклюзивний місць на сховища колекцій. Відтак деякі країни в принципі стурбовані питанням виживання культурних інституцій та ризиком розподілу їх спадщини.

Читайте та дивіться

Мистецтво, створене для Інтернету та з Інтернету: що ми знаємо про нет-арт

"Всі ці онлайн-стрімінги з виставок страшенно нудні". Інтерв’ю з Паскалем Ґіленом та Марліс Де Мунк

Золота туфелька Києва. Відкрилась виставка особистих речей Сержа Лифаря

Цікаве про мусейони: як люди створили "Будинок муз" і яка нам користь від музеїв

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше