Ювілейний 70-й пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні після торішньої перемоги JJ з піснею Wasted Love.
Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії Wiener Stadthalle.
З цієї нагоди Суспільне Культура підготувало добірку цікавих фактів про історію, архітектуру та культурні традиції австрійської столиці.
"Євробачення" пройде у Відні втретє
Вперше пісенний конкурс відбувся у столиці Австрії у 1967-му, після перемоги Удо Юргенсона з піснею Merci, chérie.
Місцем проведення обрали фестивальний зал палацу Гофбурґ. Це найбільше приміщення у всьому палацовому комплексі, яке було спроєктоване як тронний зал, але ніколи не використовувалося за призначенням. А сам палац Гофбурґ був головною зимовою резиденцією династії Габсбурґів, правителів Австро-Угорської імперії, і наразі є офіційною резиденцією президента Австрії.
Це був перший конкурс, що відбувся у квітні, а також останній раз, коли трансляція була чорно-біла.
У 2015-му "Євробачення" повернулося до Відня після перемоги Кончіти Вурст із піснею Rise Like a Phoenix.
Місце проведення — Вінер-Штадтгалле, головна зала якого є найбільшою критою ареною Австрії місткістю понад шістнадцять тисяч людей.
Того року представником країни був гурт The Makemakes з піснею I Am Yours. Австрія стала першою країною-господаркою, яка не змогла набрати жодного бала.
У 2015-му Україна вперше від моменту приєднання до "Євробачення" у 2003 році не брала участі у конкурсі через фінансову та політичну кризу, пов'язану з російсько-українською війною.
Музейний квартал у Відні — найбільший музейний комплекс Європи
Його площа становить 60 тисяч квадратних метрів.
Головна будівля комплексу була побудована як придворні стайні двору імператорів Священної Римської імперії. Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії вони перестали функціонувати, а більша частина майна була розпродана.
В 1921 році на території колишніх конюшень вперше відбулася виставка, і в наступні роки будівлю перебудували та перейменували на Виставковий павільйон. В середині 80-х років з'явилися перші проєкти Музейного кварталу.
Нині на території Музейного кварталу розташувалося декілька музеїв, серед яких Музей сучасного мистецтва фонду Людвіга (MUMOK), Музей Леопольда і Віденський павільйон мистецтв.

Найбільша колекція робіт Пітера Брейгеля Старшого
Пітер Брейгель Старший — один із перших фламандських художників, який зробив повсякденне життя селян головною темою своєї творчості. Вважається одним із найвизначніших представників епохи Північного Відродження.
У віденському Музеї історії мистецтв (Kunsthistorisches Museum) зберігаються такі твори митця:
- "Боротьба між карнавалом і Великим постом" (1559);
- "Дитячі ігри" (1560);
- "Вавилонська вежа" (1563);
- "Процесія на Голгофу" (1564);
- "Похмурий день"(1565);
- "Повернення стада"(1565);
- "Мисливці на снігу"(1565);
- "Селянин і птахолов", 1568;
- "Селянське весілля" (1568/69);
- "Селянський танець" (1568/69).

Музична столиця
У XVIII—XIX століттях Відень відігравав роль музичного центру, адже туди з'їжджалися композитори задля пошуку підтримки від династії Габсбурґів. Зокрема, з містом пов'язані такі композитори, як Амадей Моцарт, Йозеф Гайдн, Франц Шуберт, Йоганн Штарус II та Людвіґ Бетговен, який навіть мав звання почесного громадянина міста Відня.
Пам'ятки у списку ЮНЕСКО
Історичний центр Відня (у списку з 2001 року) охоплює площу близько 3,7 квадратного кілометра, на якій зосереджено понад 1600 архітектурних пам'яток. Щоправда, через заплановану сучасну забудову цей статус із 2016 року опинився під загрозою, а у 2017-му центр міста офіційно поповнив перелік Світової спадщини в небезпеці.
Палацово-парковий ансамбль Шенбрунн (під охороною з 1996 року). Це один із найвизначніших прикладів австрійського бароко, зведений архітектором Йоганном Бернгардом Фішером фон Ерлахом. Довгий час комплекс слугував літньою резиденцією імператорської родини Габсбурґів, а після проголошення Австрійської республіки у 1918 році відкрив свої двері для всіх відвідувачів.
Окрім величного палацу до ансамблю належить французький парк із міфологічними скульптурами та літнім театром для музичних концертів. Також на території є найстаріший у світі зоопарк, який був обладнаний у 1752 році як наступник імператорського звіринця.

Найстаріше у світі колесо огляду
Колесо огляду Wiener Riesenrad, заввишки майже 65 метрів, розташоване на вході до парку розваг Пратер.
Атракцію звели у 1897 році на честь Золотого ювілею імператора Франца Йосифа I. Проєкт розробили британські інженери, а втілив у життя лейтенант Волтер Бассетт. Хоча найперше в історії колесо огляду з'явилося в Чикаго на кілька років раніше (у 1893-му), саме віденське є найстарішим серед тих, що працюють і донині.
У 1916 році конструкцію планували знищити, і навіть видали офіційний дозвіл на знесення. Проте атракцію врятував щасливий збіг обставин: у бюджеті просто не знайшлося коштів на проведення демонтажних робіт, завдяки чому колесо збереглося.

Бали — більше ніж урочистий захід
Віденські бали офіційно визнані нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО. Проте щоб отримати цей статус, захід має відповідати особливим вимогам: свято обов'язково відкривається танцем молодих пар-дебютантів, має спеціальну опівнічну програму та завершується урочистим закриттям під ранок.
Наймасштабнішою подією є Оперний бал, що проходить у Віденській державній опері з 1877 року. Бал відкривають 180 пар, а загалом захід збирає близько 7000 людей. Понад 5000 з них — це гості, серед яких світова політична, бізнес- та культурна еліта. Ця подія має престижний статус і стала важливим двигуном австрійської економіки завдяки туризму.

Найменша у світі невизнана держава
У Відні розташована одна з найменших і найдивніших невизнаних держав світу — Республіка Куґельмуґель. Її населення складається всього з однієї людини, а територія обмежується єдиним будинком у формі кулі діаметром 8 метрів.
Цю чудернацьку споруду створив австрійський художник Едвін Ліпбурґер. На початку 1970-х він звів свій сферичний дім у Нижній Австрії без жодних дозволів на будівництво, та після тривалих суперечок із владою у 1982 році кулю перевезли до віденського парку розваг Пратер. Там митець обгородив свою невелику ділянку колючим дротом і офіційно проголосив її незалежною республікою, перетворивши на одну з найдивніших туристичних атракцій міста.
Найстаріший у континентальній Європі психіатричний заклад
У кампусі Віденського університету розміщена "Вежа дурнів" — перша на континенті спеціалізована клініка для людей із психічними захворюваннями. Через специфічну циліндричну форму місцеві жителі іронічно прозвали будівлю Gugelhupf ("Бабка") на честь традиційного австрійського круглого кексу.
До будівлі свідомо не підвели водогін, хоча у Відні він на той час уже був. Ініціатор будівництва — імператор Йосиф II — був абсолютно переконаний, що вода погіршує стан людей із розладами психіки.
Сьогодні у стінах "Вежі дурнів" діє Патологоанатомічний музей (філія Віденського музею природознавства), де зібрана унікальна колекція медичних аномалій.

Будинок із розмальованими вікнами та нерівною підлогою
Будинок Гундертвассера, або Віденський будинок мистецтв — третя за популярністю туристична пам'ятка всієї Австрії, що поступається лише палацу Шенбрунн та місту Зальцбург. Проєкт розробив австрійський митець Фріденсрайх Гундертвассер, який вірив у те, що дім — продовження людини, тому він має бути унікальним витвором мистецтва.
Усі вікна будинку різні, підлога навмисно зроблена хвилястою, а мешканцям офіційно дозволено розмальовувати внутрішні стіни власними графіті. Фасад прикрашений яскравими мозаїками, різнобарвними колонами та куполами, а на балконах, терасах, даху та прямо з вікон росте близько 250 дерев і чагарників. За задумом митця, дерево є повноправним мешканцем кожної квартири.
У комплексі розташовані 52 звичайні квартири, офіси, зимовий сад, пральня, кабінет лікаря, а перший поверх відданий під комерцію: там працюють кав'ярні та магазини.

Сміттєспалювальний завод із деревами
У дев'ятому районі Відня на березі Дунайського каналу функціонує сміттєспалювальний завод Шпіттелау. Його ввели в експлуатацію у 1971 році за стандартним індустріальним проєктом, однак коли у 1987 році пожежа суттєво пошкодила фасад будівлі, міська влада доручила його відновлення тому-таки Фріденсрайху Гундертвассеру.
Під час реконструкції промислова споруда повністю змінила вигляд. На стінах з'явилися розфарбовані вікна, частина з яких намальована, а кути будинку та головну вежу увінчали золоті кулі. Також на поверхах і даху з'явилися насадження зелені та дерев.

Церква з бетонних блоків
Церкві Пресвятої Трійці — католицька церква, збудована у 1974–1976 роках за проєктом австрійського скульптора Фріца Вотруби, який помер до завершення будівництва, тому справу закінчував архітектор-планувальник Фріц Ґергард Майр.
Ініціаторкою проєкту стала Маргарета Оттіллінґер, яка обрала для будівництва територію колишніх нацистських казарм. За її задумом, новий храм мав стати сміливим мистецьким і релігійним маніфестом у часи стрімкої секуляризації суспільства.
Ця асиметрична бруталістська споруда, складена зі 152 бетонних блоків, вирізняється строгим мінімалістичним інтер'єром, центральним елементом якого є вівтар зі штучного мармуру.

Круасан походить із Відня?
Кіпферль — традиційна австрійська випічка у формі півмісяця, яка є прямим праобразом французького круасана. За легендою, вперше ці булочки спекли 1683 року у Відні на честь перемоги над османськими військами, символічно відтворивши півмісяць із ворожого прапора. Поступово кіпферль поширився імперією і став популярним різдвяним смаколиком, який пекли з додаванням мигдалю або волоських горіхів.
До Франції ця випічка потрапила у XVIII столітті завдяки австрійській ерцгерцогині Марії-Антуанетті. Спочатку французи готували її з дріжджового тіста. Сучасний варіант круасана з листкового тіста з'явився у Франції значно пізніше — лише наприкінці XIX століття.

Віденські кав'ярні — нематеріальна культурна спадщина ЮНЕСКО
Традиційні віденські кав'ярні залишаються важливою частиною повсякденного життя австрійської столиці. У жовтні 2011 року ЮНЕСКО офіційно внесла місцеві кавові традиції до Списку нематеріальної культурної спадщини.
За даними 2021 року, в місті функціонує майже тисяча класичних кав'ярень, близько тисячі сучасних еспресо-барів, а також понад двісті спеціалізованих кафе-кондитерських.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
