Володимир Дахно — ім'я, що назавжди вписане в історію української анімації. Як творець першого українського повнометражного мультфільму "Енеїда" Дахно не лише адаптував класичний літературний твір Івана Котляревського, але й відкрив нові горизонти для вітчизняної анімації. Але у чому полягає феномен та особливість "Енеїди" 1991 року? І як авторам мультфільму вдалося створити настільки яскравий та культовий фільм?
У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає про творчий шлях Володимира Дахна, створення "Енеїди" та значення цієї стрічки для української культури.
Літературна основа мультфільму та історія "Енеїди"
Основою для мультфільму "Енеїда" стала однойменна поема Івана Котляревського. Бурлескно-травестійну комедію Котляревський почав писати у 1794 році, перетворивши класичний твір Вергілія на жартівливу пародію. Спочатку поема була задумана як гумористичний твір, який сміявся над звичаями та побутом українського козацтва. Водночас "Енеїда" стала першим значним літературним твором, написаним живою українською мовою, що зробило її важливим культурним та історичним документом.
Загалом над "Енеїдою" Іван Котляревський працював близько 30 років. Три перші частини були надруковані у 1798 році, четверта — у 1809 році, п'ята — у 1822 році. Повністю твір був завершений у 1825–1826 роках, а опублікований у 1842 році, після смерті письменника.
Ще до виходу несанкціонованого друкованого видання перших трьох частин "Енеїди" ці фрагменти тексту поширювали серед української інтелігенції в рукописному форматі.
Перші три частини "Енеїди" опублікували в 1798 році в Петербурзі завдяки Максимові Парпурі — конотопському поміщику, який був прихильником української мови та літератури. Папура видав три частини власним коштом із присвятою "Любителям малоросійського слова". Рукопис вийшов під назвою "Енеида на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским" та була орієнтована на російське читацтво. Тому наприкінці публікації був розміщений українсько-російський словник, у якому надавалося тлумачення слів "малоросійского нарѣчія" для російськомовних читачів.
Сам же Котляревський був розлючений вчинком Парпури й публікації не схвалював. Згодом, у своєму власному першому виданні, яке припало на 1809 рік, автор висміяв Парпуру, написавши в анотації до свого видання, що "якась особа Мацапур", який кривив душею для прибутку, хай йде до пекла й щоб його там "шкварили на шашлику" саме за те, що "чужеє оддавав в печать".
Однак "Енеїда" стала першим твором новочасної української літератури. Поема не лише розважала читачів, але й відображала національну ідентичність українців, їхню мову та культуру. Котляревський використовував гумор і сатиру, щоб критикувати соціальні та політичні аспекти тогочасного життя, що робило його твір актуальним і популярним серед широкого кола читачів.
Як створювали "Енеїду" 1991 року: сюжет, герої та успіх мультфільму
У 1991 році на українському телебаченні з'являється мультфільм "Енеїда", режисером та сценаристом якого став Володимир Дахно. Сюжет "Енеїди" є адаптацією першої частини поеми Івана Котляревського і розгортається навколо пригод троянця Енея та його супутників, які після зруйнування Трої шукають нову землю для заснування свого царства. Окрім Енея у мультфільмі також можна побачити таких героїв:
- Анхіс — батько Енея, старий і мудрий троянець;
- Венера — богиня любові та краси, мати Енея, яка допомагає своєму синові;
- Юнона — римська богиня, яка не любить Енея і постійно намагається йому зашкодити;
- Нептун — бог морів, який іноді втручається в подорожі Енея;
- Еол — бог вітрів, який підіймає бурю за наказом Юнони;
- Меркурій — посланець богів, що передає волю Юпітера;
- Дідона — карфагенська цариця, яка закохується в Енея;
- Лавінія — донька царя Латина, яка згодом стає дружиною Енея;
- Латин — цар Лаціуму, батько Лавінії;
- Амата — дружина царя Латина, яка спочатку не схвалює шлюб Лавінії з Енеєм;
- Турн — цар рутулів, головний антагоніст, який веде війну проти Енея;
- Нис і Евріал — троянські герої та друзі, які здійснюють нічний рейд у табір ворога.
Відображаючи дух оригінального твору, мультфільм насичений гумором, народною мовою та креативними візуальними рішеннями. Наприклад, дивлячись "Енеїду", неможливо не помітити схожість із серією мультфільмів "Козаки". Режисер Володимир Дахно працював над "Козаками" разом із художниками Едуардом Кіричем та Євгеном Сивоконем, які так само малювали й "Енеїду". Мультфільм складається з семи частин і кожна частина — з 14 тисяч малюнків.
"Персонажі не дуже оригінальні, але мені хотілось, щоб вони були кумедні і трошечки такі гротескові. Щоб були українці і щоб українці відчули, що можна розслабитись", — розповідав аніматор Едуард Кірич про роботу над "Енеїдою".
Окрім яскравого візуалу великою частиною "Енеїди" є музичний супровід. Композитором був Ігор Поклад і, за словами Кірича, уся команда була залучена у процес відбору музики. Окрім елементів народної музики, робили акцент на танцювальні та співочі мелодії, як казав Кірич: "Ексцентрична музика на ексцентричних інструментах — щось пищить, бухкає…"
Цікаво, що над "Енеїдою" автори почали працювати ще у 1988 році: московська ТВО "Союзтелефільм" замовила у "Київнаукфільму" повнометражну анімацію за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського. Хоча сам мультфільм вийшов у 1991 році, в ньому вже можна було побачити кадри синьо-жовтого українського прапора (який був намальований ще до відновлення незалежності України).
Україномовна версія стрічки була зроблена з ініціативи режисера Володимира Дахна та літредактора фільму Тадеуша Павленка (оскільки оригінальне замовлення на стрічку від московського ТВО "Союзтелефільм" було лише на російськомовну версію мультфільму). Україномовну версію фільму вперше продемонстрували на телеканалі УТ-1 у 1991 році. А сама "Енеїда" займає 39-ту позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Володимир Дахно: робота над "Енеїдою" та творчий доробок
Володимир Дахно народився 7 березня 1932 року в місті Запоріжжя. Після закінчення середньої школи він спочатку вступив до медичного закладу, але незабаром перевівся до Київського інженерно-будівельного інституту (КІБІ), де навчався у відомого архітектора Йосипа Юлійовича КаракісаУкраїнський радянський архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих..
Закінчивши інститут у 1955 році, Дахно працював архітектором у Києві. Під час роботи він разом зі своїми друзями, також випускниками КІБІ, захопився анімацією, яка на той час ще не була популярною. Згодом Дахно почав працювати в новому творчому об'єднанні мультиплікаційних фільмів — студії "Київнаукфільм" (зараз "Укранімафільм"). Про зв'язок між анімацією та архітектурою режисер говорив так:
"У вмінні створити образ і побачити його в думці. Це так само, як архітектор, коли креслить план будинку, повинен чітко уявляти всю споруду. Можна бути талановитою людиною, але без особливого бачення мультфільму не створиш. Думка передусім повинна унаочнитися в уяві режисера, і тоді, якщо пощастить, вона оживе на екрані, стане зрозумілою глядачеві".
Як мультиплікатор Дахно дебютував у 1960 році з фільмом "Пригоди Перця", який став першим анімаційним фільмом творчого об'єднання під керівництвом І. Б. Гурвича. Однак найбільше талант Дахна розкрився у 1967 році з виходом першої серії мультфільму "Як козаки...", де він взяв на себе роль режисера і сценариста.
Мультфільми про козаків стали візитною карткою Дахна. Серія охоплюає такі фільми, як "Як козаки куліш варили" (1967), "Як козаки у футбол грали" (1970), "Як козаки наречених визволяли" (1973) та інші. Ці роботи вирізняються яскравим українським колоритом, гумором та чудовою анімацією, що зробило їх популярними серед глядачів різного віку. Загалом Володимир Дахно створив дев'ять короткометражних мультфільмів про запорозьких козаків.
Творчість Дахна вирізняється схильністю до "серійності": окремі його роботи часто переростали у маленькі серіали, де одні й ті самі герої потрапляли у різні пригоди. Наприклад, у 1969 році Дахно був режисером мультфільму "Як козак щастя шукав", який часто приписують до серії про козаків, хоча сам автор цього не задумував.
"Це казка, яку ми написали разом з Михайлом Семеновичем Татарським.Тоді я збагнув, як важко писати казки. Справжня казка повинна бути цікавою, доброю і не без моралі. Цей фільм чомусь увесь час намагалися долучити до «козацької» серії — мабуть, через назву. А може, через те, що я люблю знімати серії: кілька фільмів про Парасольку, «У світі пернатих» і «З життя пернатих», «Справа доручається детективу Тедді». Якось так у моєму житті складається, що один знятий фільм започатковував серію", — розповідав Дахно.
Володимир Дахно працював як режисер, сценарист і художник, а його творчий доробок становить понад 30 анімаційних робіт. Найвідомішими з них є серія мультфільмів про козаків та перший український повнометражний анімаційний фільм "Енеїда".
Козацькі образи є помітною частиною найвідоміших мультфільмів автора. Свою любов до таких героїв Дахно пояснював власним походженням та щирою зацікавленістю в темі:
"Я народився і виріс у Запоріжжі, можливо, звідси — почуття гумору й любов до різноманітних жартів і хохм. По-друге, я завжди цікавився історією Запорозької Січі. Читав Грушевського, Костомарова, все, що вдавалося знайти, незважаючи на те, що тема козацтва тоді належала до заборонених".
Працюючи над "Енеїдою", Дахно не хотів, щоб мультфільм був буквальною екранізацією, а натомість радше історією "за мотивами".
"Я не хотів робити буквальну екранізацію, подібну до російського мультфільму «Казка про царя Салтана». Там віршований текст майже дослівно переведено в дуже реалістичні малюнки. Красиво, але, як на мене, зовсім нецікаво. Краще вже книжку почитати. В своєму фільмі я намагався зробити зображення більш ґротесковим, ввести велику кількість суто анімаційних трюків. Завжди прагну по-своєму перелицювати літературну основу. Я міг би й Шевченка, не змінюючи тексту, так обіграти, що всі б луснули зо сміху, та мало хто з цією ідеєю згодиться. Свого часу мені не дозволили зняти «Руслана і Людмилу». І досі шкодую, такий смішний фільм міг би бути..."
У підсумку мультфільм "Енеїда" став важливим культурним явищем, поєднуючи національні традиції з сучасними анімаційними техніками. Фільм отримав визнання за свою художню виразність та глибину, допомагаючи закріпити місце української анімації на світовій арені. Завдяки Дахну "Енеїда" стала символом національної гордості та творчої майстерності, показавши, що українська культура має своє унікальне місце у світовому кінематографі.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
