Завершилася 92-га церемонія вручення премії "Оскар". Трансляція стартувала з червоної доріжки о 01:30 за українським часом, нагороди почали роздавати о 03:00, а до 6-ї ранку актори, режисери, сценаристи, продюсери й усі причетні вирушили хто куди: хто на зіркове after-party (святкувати перемогу або заливати поразку), а хто додому, до родини.
І хоча без критики не обійшлося, список номінантів цього року міг похвалитися розмаїттям – якщо не жанровим, то культурним і сюжетним. Похмурий комікс "Джокер" боровся за перемогу в номінації "Найкращий фільм" із військовою драмою "1917", а перемогли "Паразити", чия феноменальна популярність досі вражає.
Не оминуло й відчуття, що Академія знову встала на шлях компромісу і керується лише їй відомій логіці при обиранні переможця. Після цього у глядача може постати справедливе запитання: як і хто взагалі визначає переможців? І що останніми роками відбувається з досі найпопулярнішою кінопремією у світі, в який бік вона рухається і кому намагається сподобатись?
Читайте також: "Оскар 2020. Усі переможці кінопремії"
Як голосують за переможця
Кіноакадемія складається з понад 8000 учасників: "досвідчених представників, чоловіків і жінок, професіоналів зі світу кіно", чиї імена не розголошуються. Кожен із них, залежно від роду діяльності, входить до категорії, яка голосує за свою номінацію: режисери висувають кандидатів (не більше ніж 5 конкурсантів для кожної номінації, вносити їх потрібно в порядку зниження симпатії) на "Найкращого режисера", актори обирають акторів, оператори оцінюють операторську роботу. І разом вони голосують за "Найкращий фільм".
Заповнені бюлетені передають аудиторській компанії PricewaterhouseCoopers, де фахівці рахують результати та знаходять "магічне число" – мінімальну кількість голосів, необхідних для номінації. Його визначають шляхом ділення загальної кількості бюлетенів на десять можливих кандидатів + 1.
Наприклад, візьмімо 8000 бюлетенів. Ділимо їх на 11 та отримуємо 727. Це і є "магічне число". Стільки голосів має набрати конкурсант, щоб потрапити до списку фіналістів. Фільм не може бути номінований, якщо його не зазначено як мінімум у 5% бюлетенів. Тобто для участі він мусить набрати принаймні 400 голосів.
Щоб стрічка автоматично пройшла до наступного етапу, п'ята частина журі повинна вказати її в особистому рейтингу під номером 1, але зазвичай через цю високу планку перестрибують обрані щасливчики. Номінантів має бути п'ять – як же обрати інших?
Якщо фільм набрав мало голосів
PricewaterhouseCoopers прибирає зі списків фільм, який набрав найменше перших місць у бюлетенях. Його місце займає претендент, який до того перебував на другій позиції. Уявіть, якби хто-небудь вніс "Зоряні війни" до свого бюлетеня на 1 місце (і за нього більше ніхто не проголосував), а на друге місце – "Джокера". У такому разі буде вважатися, що людина голосує саме за "Джокера".
Коли фільм отримує мало голосів
Якщо половина членів Академії поставить "Ірландця" на першу сходинку, фільм гарантовано пройде до номінації. Але зараховуються тільки 727 голосів (наше "магічне число"), а залишок балів втрачає чинність під час наступних розрахунків. Їх прибирають з інших бюлетенів, а на перше місце автоматично підіймається наступний за ним кандидат. І так доти, доки не визначиться п'ятірка фіналістів.
Коли стають відомі претенденти з кожної номінації, починає діяти інша, вже зрозуміліша схема: журі надсилають списки з претендентами на звання п'ятьох найкращих стрічок року, і кожен просто ставить позначку навпроти найбільш гідного, на їхню думку, кандидата. Для перемоги потрібно набрати 50% голосів + 1. Але що, як усі номінанти наберуть приблизно рівну кількість голосів – по 20%? Переможе фільм, який матиме на один голос більше.
Цю систему важко назвати виваженим рішенням колегії професіоналів. До того ж турбує питання: наскільки результат може залежати від випадковості та рекламної кампанії перед "Оскаром", популярності серед аудиторії та кількості зібраних на інших фестивалях нагород? Речей важливих, але не пов'язаних безпосередньо з якістю стрічки. У цьому відмінність "Оскара" від багатьох кінофестивалів, де переможців визначає вузьке коло експертів.
Що коїться з премією останніми роками
Згідно з даними каналу ABC, вручення "Оскара" у 2017 році дивилися 33 мільйони глядачів. Це найгірший результат для церемонії за 10 років. Схожа ситуація виникала у 2008 році, коли кількість переглядів впала до 30 мільйонів. У 2018 році рейтинги склали 26,5 мільйонів, а в 2019-му глядачів трохи побільшало – до 29,6 мільйона.
Але скаржитися на падіння рейтингів Академія почала ще 1988 року. Щоб повернути інтерес аудиторії, найняли продюсера Алана Карра. Церемонії вирішили додати гламуру й лоску. Переможця вперше стали оголошувати відомою фразою "І Оскар отримує...", а кімнату ведучих за сценою перетворили на розкішний "Клуб Оскар". Тоді преса охрестила результат одним із найбільш провальних.
Але згодом постала серйозніша проблема. Згідно з опитуванням 2014 року, проведеним Los Angeles Times, 76% представників Академії були чоловіки, з яких 94% білі, а їхній середній вік сягав близько 63 років. "Оскару", щоб гарантувати об'єктивність результатів, терміново знадобилося оновлення й омолодження складу журі. Після дворічного бойкоту премії на ґрунті расової дискримінації у листопаді 2015 року Шеріл Бун-Айзекс оголосила про старт програми "A2020", метою якої стало протягом 5 років додати Академії етнічного та гендерного розмаїття.
У 2016 році лави Академії поповнили 683 нових членів: з них 46% були жінками та 41% – людьми з темним кольором шкіри. У 2017 році запросили 774 осіб із 57 країн, але тільки 39% з них були жінками. Також змінилися деякі правила в Академії: кожен новий член отримував право голосу на 10 років з можливістю продовження, якщо протягом десятиліття активно займався кіно.
У 2019-му організатори змінили формат церемонії – її тривалість скоротилась і нині становить близько трьох годин. Рішення додати номінацію "Найкращий популярний фільм" з тріском провалилося. Її планували присвятити блокбастерам у спробі привернути масову аудиторію, але все знов обернулося хвилею негативу.
Частиною програми стали музичні номери, а пару ведучих змінили на дуети знаменитостей, які встигали оголосити імена переможців у двох номінаціях і сховатися за сценою до початку чергової музичної паузи.
Основна боротьба Академії полягає у залученні нових глядачів. На церемонії "Оскар-2020" Біллі Айліш виконала пісню the Beatles "Yesterday", а "Паразити" завоювали одразу 4 статуетки з 6 номінацій. Чи можна сприймати це як загравання з молодою аудиторією і корейським ринком? З огляду на те, що розрахункова вартість експорту корейської кіноіндустрії у 2018 році склала 41,6 млн доларів, а саме Південна Корея посідає п'яте місце за обсягом касових зборів після США, Китаю, Японії та Великої Британії.
Міжнародний успіх "Паразитів", чорного комедійного трилера Пон Чжун Хо, вражає. "Пальмова гілка" в Каннах, "Золотий Глобус", кілька номінацій "BAFTA", шість номінацій "Оскар" і чотири перемоги. "Паразити" своїм прикладом наочно демонструють зростання популярності й успіх корейської кіноіндустрії на міжнародному рівні.
Читайте також: "Фільм жахів, спортивна драма й артхаусний детектив. Найочікуваніші українські прем'єри – 2020"
Південнокорейська культура стає дедалі популярнішою. K-рop виконавці (згадайте Gangnam Style, не кажучи вже про бойз-бенди на кшталт BTS), корейські серіали та драми вийшли за межі рідної країни та розпочали експансію на Захід. Кінематографічна "корейська нова хвиля" зосередилася навколо робіт Пак Чан-Вука ("Олдбой"), Пон Чжун Хо ("Окча" і "Паразити") і Кім Чжі Уна ("Я бачив диявола").
Навіть якщо це і загравання з аудиторією (недарма знімальна група "Паразитів" зі сцени передавала привіт усім глядачам з Південної Кореї), "Оскар" періодично звертає увагу на фільми за межами Америки. У 2009 році це був "Мільйонер з нетрів", у 2016 році Алехандро Іньярріту назвали найкращим режисером, у 2018-му "Форма води" Гільєрмо дель Торо вирвала перемогу у "Трьох білбордів під Еббінґом, Міссурі". Минулоріч мексиканець Альфонсо Куарон забрав статуетку "Найкращий режисер", а його стрічку "Рома" визнали "Найкращим іноземним фільмом".
Замість шукати комерційну вигоду в рішенні академіків присудити "Паразитам" цілих 4 статуетки, хочеться вірити, що у цьому і полягає місія "Оскара" – знаходити нову аудиторію та знайомити її з найкращими картинами з усього світу. Мабуть, варто вже припинити сприймати цю премію серйозно і почати розглядати її як майданчик для просування власних ідей. Заповітна статуетка не гарантує загальної любові, але допомагає продати свій фільм (не дарма кіностудії виділяють у середньому по 10 мільйонів доларів на запуск рекламної компанії для своїх кандидатів перед "Оскаром").
Є речі, які складно пробачити
Поки на Заході головною проблемою "Оскара" називають расову і статеву дискримінацію, наш глядач найчастіше скаржиться на нудьгу. Але цю розмову можна вести з року в рік, і ми жодним чином не взмозі на це вплинути. Аби висловити все обурення, ось короткий список "невдач Оскара-2020":
- Адама Сендлера не номінували за роль у фільмі "Неграновані коштовності", Едді Мерфі за комедію "Мене звуть Долемайт", а Роберта де Ніро за "Ірландця".
- Мартін Скорсезе і Квентін Тарантіно поїхали додому з порожніми руками.
- "Історія іграшок 4" перемогла в номінації "Найкращий анімаційний фільм". Чому?
- Жарти та поведінка ведучих іноді викликала подив.
- Залишилися без уваги "Два Папи", а "Одного разу в Голлівуді" виграла тільки в технічній номінації.
Але були й приємні моменти
- Вперше в історії кінопремії головний приз отримав фільм іноземною мовою. Режисера "Паразитів" Пона Джун Хо також визнали найкращим режисером. Його сповнена хвилювання промова перед кумирами – найзворушливіший момент церемонії.
- Найкращим актором став Хоакін Фенікс.
- Найкращий актор другого плану – Бред Пітт, за роль дублера персонажа Леонардо Ді Капріо у стрічці Квентіна Тарантіно "Одного разу в Голлівуді".
- Найкращою акторкою проголосили Рене Зеллвегер, яка зіграла головну роль в історичній біографічній драмі "Джуді" про життя голлівудської співачки й актриси Джуді Гарленд.
- Найкраща акторка другого плану – Лора Дорн за роль у фільмі "Шлюбна історія".
- У номінації "Найкраща пісня" перемогла композиція "I’m Gonna Love me Again" зі стрічки "Рокетмен" про Елтона Джона.
- Статуетку за найкращі візуальні ефекти отримав фільм "1917", а нагороду "Найкращий оператор" здобув Роджер Дікінс.
- Тайка Вайтіті та "Кролик Джоджо" отримали нагороду за найкращий адаптований сценарій (читайте нашу рецензію).
- Емінем заспівав у супроводі симфонічного оркестру, а Елтон Джон, як завжди, вогонь!
- Джеймс Корден і Ребел Вілсон вийшли оголошувати номінантів у костюмах котів.
"Оскару" не раз пробачали всі гріхи, "аби лише виправились наступного року". Але запаси довіри потроху закінчуються. Академії потрібно розібратись у внутрішніх проблемах, в системах голосування, стати відкритішими до глядачів і чітко визначити вектор розвитку. Інакше існує велика ймовірність, що за кілька років ми всі почнемо дивитись церемонію вручення премії "Золота малина", яка, судячи з усього, відбувається набагато веселіше.
Читайте також: "12 шедеврів українського кіно, які має подивитись кожен"
