Довженко-Центру та десяткам інших заявників на гранти Українського культурного фонду днями повідомили про відмову у фінансуванні проєктів попри високі оцінки експертів. Що відбувається? Чому культурні організації різних напрямків — театри, літературні фестивалі, музичні проєкти — обурюються цьогорічним конкурсним відбором?
Ведуча Радіо Культура Катерина Толокольнікова поговорила про це з Оленою Гончарук, генеральною директоркою Довженко-Центру, та Ларисою Мудрак, головою Наглядової ради УКФ.
Подробиці конфлікту
21 травня Довженко-Центру повідомили про відхилення Наглядовою радою заявки на державне фінансування фестивалю німого кіно та сучасної музики "Німі ночі".
Раніше цей проєкт отримав високу 9 позицію в рейтингу програми "Знакові події УКФ" за результатами оцінювання експертів, був схвалений дирекцією УКФ і перебував на етапі проведення переговорних процедур.
Після відмови в отриманні фінансування Довженко-Центр заявив про відсутність обґрунтування рішення Наглядової Ради та перевищення повноважень з боку її членів, які знехтували оцінками експертів. На думку колективу Довженко-Центру, була порушена процедура, що свідчить про впровадження практики ручного управління і руйнування прозорих процедур, на яких базувалася діяльність УКФ у попередні роки.
Довженко-Центр закликав Наглядову раду повернутися у легітимне поле, а Міністерство культури і інформаційної політики України втрутитися у ситуацію, проаналізувати рішення нового складу Наглядової ради і вжити заходи щодо нейтралізації негативних наслідків аж до розпуску Наглядової ради УКФ.
Це лише один з прикладів обурення, який можна побачити у соціальних мережах. За останні дні дуже багато проєктів, які раніше вигравали гранти УКФ або цьогоріч отримали високі оцінки від експертів, отримали відмови у фінансуванні. Зокрема, літературно-перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM, відродження оперного музичного скарбу — "Золотий обруч" Лятошинського у постановці Молодіжного оркестру, театр "Золоті ворота".
Позиція Довженко-Центру
Олено, хочу вас запитати про проєкт "Німі ночі": чи вже отримував він раніше фінансування УКФ?
Олена Гончарук: Ні, проєкт "Німі ночі" раніше не отримував фінансування УКФ. Ми двічі подавалися в попередні сезони. Отримували експертні зауваження, які стосувалися кошторису, розподілу статей, комунікаційного плану. Вони нас, мабуть, засмучували, але були справедливі. На основі цієї експертизи ми отримували можливість наступного року поліпшити заявку. Нарешті цього року нам вдалося сформувати її таким чином, щоб вона відповідала вимогам і очікуванням процедур УКФ.
А чому, на вашу думку, цього року сталася проблема? В чому конкретно вбачаєте перевищення повноважень Наглядової ради?
О.Г.: Я б хотіла зробити такий відступ невеличкий. Ця ситуація дуже нагадує мені ситуацію з конкурсом на керівника Довженко-Центру. Він відбувся 15 квітня, я є його переможцем, але контракт ще не підписаний, хоча це мало статися 2 травня. Зараз я виконую обов'язки генерального директора. І чітких пояснень, чому так відбувається, немає. Ніхто їх не може надати. Насамперед причини мало б пояснити Міністерство культури, яке підписує контракт з керівниками культурних інституцій. Можливо, це рішення хтось "підвішує". Ми не знаємо хто, але воно висить у повітрі.
З конкурсами заявок УКФ відбувається щось дуже подібне, тому що пояснення, яке отримав Довженко-Центр і більшість аплікантів, було ідентичним. Там був дуже дивний аргумент: відмовлено у підтримці через невідповідність пріоритетам програм, або відсутності демонстрування позитивної динаміки, або неврахування стратегічних цілей Фонду.
По-перше, тут немає чіткого критерію і причини "чому". "Або/ або" свідчить про те, що Наглядова рада не надто глибоко занурювалась в суть заявки. По-друге, ці речі відсікаються ще на етапі технічного й експертного відбору. Якщо заявка проходить технічний відбір — значить, всі документи коректно подані і заявка відповідає цілям УКФ.
Якщо вона пройшла експертний відбір, проєкт передбачає правильну, коректну реалізацію, відповідає позитивній динаміці, враховує і сучасність, і актуальність. Тобто сам цей коментар вже наводить на думку, що щось пішло не так.
А яка версія? Чому так відбувається?
О.Г.: Це може бути лише моя фантазія, гіпотеза, як і всі інші можуть її висловити. Ми би хотіли почути пояснення УКФ, чому порушуються процедури, чому деякі кроки Наглядової ради суперечать законодавству України, яке стосується саме УКФ і регулювання нормативів, якими до нинішнього року керувався Фонд.
Чи ця ініціатива виходить від власне самої Наглядової ради, чи від них вимагають подібних кроків.
Якраз маємо таку нагоду. З нами на зв'язку голова Наглядової ради УКФ Лариса Мудрак.
Позиція Наглядової ради УКФ
Лариса Мудрак: Дуже дякую пані Олені за оцінки, вам за запрошення та можливість відповідати з позиції голови Українського культурного фонду.
Поясніть, будь ласка, з вашої позиції, що відбувається, тому що ми чуємо дуже багато таких розпачливих слів з приводу того, що проєкти, які раніше подавалися або не отримували найвищі сходинки в списках експертів, на жаль, отримали відмову.
Л.М.: Я спочатку поясню ситуацію, в якій зараз знаходиться Український культурний фонд. Буду вдячна, якщо всі з розумінням будуть ставитися до цих факторів.
Вперше за всі роки УКФ переживає велику і значну ротацію. З квітня пройшов конкурс за другою спробою на обрання виконавчого директора УКФ. Владислав Берковський, який переміг на цьому конкурсі, ще проходить процедуру звільнення з попередньої посади. Він обіцяє з'явитися на початку червня. Турбується, комунікує з Наглядовою радою, але до обов'язків може приступити тільки після підписання контракту, яке відбудеться після 4 червня.
Карантин і всі ці ковідні застереження теж пригальмовували діяльність УКФ. Колектив досі знаходиться на дистанційній роботі. Вперше за всі три роки діяльності почався великий аудит організації. Крім того, турбуленція з УКФ розпочалися не вчора, а десь півроку тому. Зауважень заявників, які отримували та не отримували гранти, накопичилося за роки діяльності достатньо багато.
Частково оновлений склад Наглядової ради. Я працюю лише місяць. Вже впродовж трьох тижнів майже щоденно в турборежимі та довгих багатогодинних засіданнях ми розглядаємо конкурсний відбір. Він відбувається із запізненням на місяць.
Для всіх нас і для мене в першу чергу дуже важлива ця інституція, яка створена за новими принципами, яка має хорошу репутацію, довіру. Але трирічний зріст завжди зумовлює кризу зростання. Це абсолютно нормальна природа речей.
Вона спрямована на те, щоби допомагати контролювати, стабілізувати роботу. Є потреба говорити про покращення процедур, внутрішньої комунікації та координації. Це загальна ситуація, яку я бачу за місяць своєї роботи в УКФ.
Другий пункт — ситуація з конкурсним відбором. Ми всі маємо великий досвід роботи, всі учасники Наглядової ради консультуються з юристами щоденно. На даному етапі порушення законодавства немає.
Є триетапний відбір. Перший — експертне оцінювання, і це не є автоматичною ознакою перемоги. Далі — розгляд дирекцією і погодження експертними радами. І третій етап — проходження процедури схвалення або відхилення Наглядової ради. Згідно із законом Статтею 7 про Український культурний фонд, процедура схвалення чи погодження передбачає розгляд, заслуховування фактично кожного проєкту, який представляє дирекція зі своїми висновками.
Ми в першу чергу звертаємо увагу на висновки дирекції, які ґрунтуються і на роботі експертів. Крім того, є обговорення безпосередньо Наглядової радою всіх проєктів — і загальної картини по кожному ЛОТу, тому що стратегія УКФ — це все ж таки і різноманіття, і рівнодоступність.
Процедура закінчується персональним голосуванням кожного із членів Наглядової ради. На всіх засіданнях присутня більшість, відтак є кворум. Перемагають проєкти, які набирають більшість голосів. "Німі ночі" від Довженко-Центру отримав один голос. Три члени проголосували проти. Таким чином цей проєкт був відхилений, як і всі інші. Ми будемо пояснювати детальніше уже після закінчення всього конкурсного відбору, який ще триває.
З приводу листів заявникам, які не отримали підтримки на останньому, третьому етапі. Фактично вони є типовими. На моє запитання, чому не пояснені чітко причини трьох етапів, – дирекція фонду має свої підстави так діяти. Вже два роки вони мають типові листи на звернення і типові листи на скарги, за допомогою яких комунікують з заявниками. Це дійсно світова практика. Знаю зі свого професійного досвіду. Я сама працювала в грантівських організаціях.
У мене є запитання, чому немає процедури апеляції. Я сформулювала його до дирекції УКФ.
Знову ж таки, три роки роботи – це достатньо маленький термін життя для інституції, шліфування всіх відкритих і зрозумілих процедур. Апеляційної форми немає, на жаль, поки. Як відповіла дирекція: “Уявіть собі, всі незадоволені одразу надішлють нам свої апеляції. У нас немає ні інструментів, ні кадрового потенціалу, ні механізмів поки що немає”.
У 2021 році закінчилася стратегія, яка була написана для трьох стартових років роботи організації. Ми будемо формувати стратегію на наступний період – і трирічний, і десятирічний. І я буду ставити це питання для дискусії та діалогу – чи не варто зробити процедуру апеляції.
Чи можна змінювати правила в процесі конкурсу?
Олено, маєте нагоду, якщо ще є запитання, Ларисі поставити.
Дякую, я б радше відкоментувала. Я чула про пані Ларису як про людину з кришталевою репутацією, і мені дуже прикро, що вона опиняється зараз у вирі таких проблем.
Насправді історія з ротацією і дистанційною роботою для всіх нас уже стає звичною. Всі культурні інституції працюють в такому режимі другий рік. Власне, для того існує нормативна база, закон, щоб в перехідний період інституції продовжували працювати стабільно, забезпечувати ті процеси, відповідальність за які ми на себе беремо.
Безперечно, деякі правила потребують перегляду, але Наглядова рада не може змінювати їх, коли триває відбір проєктів, бо інакше це викликає підозри, що конкурс намагаються підлаштувати під спеціальних окремих заявників. Правила мають розроблятися, звісно, в потоці, але оприлюднюватися з нового сезону.
Наприклад, відмовка, яку зараз УКФ написав, що кошти будуть спрямовані на святкування Дня Незалежності України, за рахунок чого виникла економія коштів. Я перепрошую: за рахунок чого виникає ця економія, про яку ніхто з заявників не був попереджений? Це різний бюджет — бюджет УКФ і бюджет святкування Дня Незалежності. І це не має виникати в процесі конкурсу. Такі пояснення лише заплутують все.
Що стосується переговорної процедури — проєкти допускаються до неї, коли пройшли експертну і технічну оцінку. Якщо все гаразд, це передбачає, що проєкт уже схвалений до реалізації. Це фактично договір про намір. В процесі переговорів може бути змінений кошторис, уточнені статті, план реалізації проєкту, звітності і так далі, але це уже веде проєкт до реалізації. Значить, він схвалений, і надалі Наглядова рада уже фінально ухвалює його до реалізації, але нас зрізали на етапі переговорної процедури. Отже, наміри були поставлені під питання і просто перекреслені.
Я не знаю, як зараз вдасться виправити цю ситуацію глобально. Навіть якщо ми зараз будемо шукати компромісу, консенсусу, реалізація більшості проєктів залишається під великим сумнівом, тому що це питання домовленостей з партнерами, міжнародними партнерами, які також беруть участь у проєктах і "Німих ночах" зокрема.
Подальша доля фестивалю "Німі ночі"
От якраз хотіла вас запитати, яка ж доля фестивалю нічого кіно та музики "Німі ночі" без державного фінансування? Чи все ж таки він відбудеться?
О.Г. Він відбувався всі попередні роки, крім 2020-го, коли сталася така вже всім зручна пандемія. Тоді ми скасували фестиваль, по-перше, через неможливість його безпечно провести для аудиторії, по-друге, через те, що три місяці ми були фактично ізольовані і не було можливості везти сюди виконавців та проводити перемовини з зарубіжними кіноархівами. А ще у нас був дуже складний фінансовий стан, який, на жаль, зберігається і донині.
Провести фестиваль без грантових коштів неможливо, але ми все одно шукатимемо можливості зробити хоча б у мінімальному форматі та показати публіці, що ми втрачаємо. Бо якщо тенденція збережеться й надалі, ми не отримаємо спеціального фінансування з бюджету на проведення будь-яких подій. Всі заходи, які проводяться в нашому Центрі та стосуються насамперед зберігання української кіноспадщини, забезпечуються власним коштом.
"Німі ночі" – це справді спосіб представити нашу кіноспадщину, якою вона є. Нам важливо сказати, що Україна знімала кіно з початку 20 століття і була в світових кінопроцесах. Наші кіномитці подорожували за кордон, до нас приїздили іноземні кіновиробники. З 30-х років Україна була вбудована в радянську систему та перестала існувати як кіновиробник. Наш фестиваль – один із інструментів популяризації тієї кіноспадщини.
Л.М.: Я дуже сподіваюся, що фестиваль "Німі ночі" пройде. Знайдеться підтримка бізнесу в тому числі. Знову ж таки, коментуючи пані Олену, ми жодним чином не порушувалися правила і процедури. Просто нагадаю: відповідальність Наглядової ради – це контролювати процес, бачити загальну ситуацію, розуміти її та допомагати інституції розвиватися, виправляючи помилки, які з'являються безперечно у всіх, особливо в процесі швидкого розвитку, який пережив УКФ.
