Згенеровано з допомогою ШІ
Кожного року 15 квітня у світі відзначається Всесвітній день мистецтва. Його створили, щоб популяризувати знання про візуальні мистецтва.
З цієї нагоди Суспільне Культура підготувало добірку книг, що розповідають про розвиток українського мистецтва — від початку ХХ століття до сьогодні.
"Авангардне мистецтво в Україні, 1910–1930: пам'ять, за яку варто боротися"
Мирослав Шкандрій
Видавництво: "Фабула"
Ця книжка має бути на вашій полиці, якщо ви цікавитеся авангардом і прагнете справедливості у вивченні українського мистецтва та його інтерпретації за кордоном.
Мирослав Шкандрій написав її, міцно спираючись на традицію західної критики та літературознавства. Саме тому ця книжка постає як ґрунтовне дослідження авангарду, що відбувався на теренах теперішньої України, з проблематизацією усталених канонів у мистецтві (автор, зокрема, розвінчує тезу про "російський" авангард), архівної роботи зі спадщиною, спогадів про той час.
З цієї книжки можна дізнатися про те, як художні експерименти були вплетені в політичні проєкти модерності, а також загалом як виникають зв'язки між естетикою та політичним й ідеологічним.
"Вища мистецька школа Харкова: від модернізму до трансформації (1921–1962)"
Людмила Соколюк
Видавець Олександр Савчук
Дослідниця українського мистецтва Людмила Соколюк написала надзвичайно цікаву книжку про Харків, засновану на кропіткому дослідженні. У ньому через інституційні історії вона розгортає драму модернізму, що опинився під тиском радянської ідеології. Тут можна побачити, як влада намагалася вплинути та змінити мистецтво, однак і те, що вона змінити не змогла.
Харків того часу — щось на кшталт лабораторії, де виникають нові художні форми, з'являються митці, що здійснюють надзвичайно важливий вплив на подальшу історію мистецтва, зокрема на наше сьогодення.
"«Нова ґенерація» і мистецький модернізм в Україні"
Упорядниця: Мирослава Мудрак
Видавництво: "Родовід"
Авторка цієї книжки — Мирослава Мудрак, докторка мистецтвознавства, дослідниця східноєвропейського та українського модернізму, одна з ключових науковиць у цій галузі. Її книжки завжди спираються на архівну історичну роботу та аналіз матеріалів, які були або невідомі, або маловідомі.
У цій книзі вона звертається до історії журналу "Нова ґенерація", показує його вплив на свою добу. Хоча насправді вплив цього часопису досі важко виміряти, адже тексти та критичні коментарі є вагомими й для сьогоднішнього часу.
The Art Of Ukrainian Sixties / "Українські шістдесятники"
Упорядниці: Лізавета Герман, Ольга Балашова
Видавництво: "Основи"
Одна з найбільш очікуваних та важливих книжок про українські мистецькі шістдесяті. Її авторки Ольга Балашова та Єлизавета Герман показують біографії митців, що розгортаються на тлі непростого часу. У книзі також про те, як змінюється мистецтво в різних регіонах в цей час та за допомогою яких художніх і нехудожніх засобів митці намагаються проявити свою свободу.
Сповнена унікальних ілюстрацій книжка показує те, якими насиченими та яскравими були українські мистецькі шістдесяті.
"Перманентна революція: Мистецтво України ХХ — початку ХХІ століття"
Аліса Ложкіна
Видавництво: ArtHuss
Колишня редакторка мистецького часопису ArtUkraine, кураторка сучасного мистецтва та дослідниця Аліса Ложкіна пропонує широку панораму українського мистецтва як тривалого процесу змін. Вона рухається від давнього мистецтва до сучасності, пропонуючи основний огляд тем, жанрів і течій.
Книжка буде корисна тим, хто хоче побачити загальну картину розвитку візуальної традиції, а також вибудувати мистецькі зв'язки.
"Харківська школа фотографії: гра проти апарату"
Надія Бернар-Ковальчук
Видавництво: MOKSOP — Museum of Kharkiv School of Photography
Існує упередження щодо фотографії та її місця в українських музеях, яке кропіткою працею спростовує і змінює Музей харківської школи фотографії. Це упередження стосується як мистецької складової, так і значення матеріальності цього виду мистецтва.
Ця книжка — тривале дослідження Надії Бернар-Ковальчук, що занурилася в історії групи "Врємя", що вплинула на харківське мистецьке середовище та проявила таких авторів, як Борис Михайлов, Євген Павлов та багато інших митців того часу і наступних поколінь.
Ковальчук говорить про Харківську школу фотографії як про простір радикального експерименту, про теорію "Удару", про цензуру, свободу, гру та іронію, що поставала на тлі політичних криз. У книзі — розмова про природу зображення в радянський та пізньорадянський час і роздуми про те, як це можна сприймати сьогодні. Абсолютний must-read для тих, хто цікавиться сучасним українським мистецтвом і його джерелами.
"Культура під тиском від ООО/ОООО"
Борис Філоненко
Видавництво: IST Publishing
Про сучасне українське мистецтво написано не багато книг, а тим паче ще менше мистецької критики. У цьому сенсі збірка "Культура під тиском від ООО/ОООО" критика і редактора Бориса Філоненка є унікальною, адже фіксує та підсумовує певний час в українському сучасному мистецтві. Цей підсумок відбувається через оприявнення теми тиску і насильства, що символічно відображені у пробитих дірочках. Вони у книзі не є випадковими — адже саме в такий спосіб митці колективу "Відкрита група" намагалися прибрати слово "корупція" в уже опублікованому каталозі.
"Кожна робота Бориса Філоненка — це величезна гра на полі історії культури (так, футбол теж важливий ключ до розуміння автора)", — підсумовує Олександр Михед, розповідаючи про цю книжку у межах Премії імені Юрія Шевельова за 2024 рік.
Микола Трох. Enfant terrible української фотографії
Валерій Сахарук
Коли в українському мистецтві уявляють київські 1990-ті, то, найімовірніше, в уяві людей постануть фотографії Миколи Троха. Саме він найбільше задокументував культурні процеси того часу. Однак парадокс полягає в тому, що сам Трох був непересічним митцем, який використовував фотографію як інструмент для розповіді про більш глибокі та проблемні історії. Він створив унікальний стиль, експериментував із формою та темами.
Власне, ця книжка — монографія, що повертає до мистецького контексту автора, чий доробок постійно вислизає із загального наративу.
"Словник сучасного мистецтва. Випуск 1"
Упорядниці: Катерина Бадянова, Лада Наконечна
Видавець: "Метод Фонд" у межах освітнього проєкту "Курс мистецтва" (2021)
Цей словник є експериментальним. Він функціонує як інструмент орієнтації у складному полі сучасного мистецтва. За форматом він поєднує освітню і критичну функції. Але не варто шукати в ньому традиційні описи термінів — тут вони подані не як стабільні визначення, а як відкриті концепти, що закликають до проблематизації та обдумування. Саме тому ця книжка стимулює мислення і більшою мірою відображає динаміку мови та умов мистецтва, які постійно змінюються і розвиваються.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
