В Україні знову загострилася дискусія про правове визнання одностатевих пар. Приводом для цього стала реєстрація нового законопроєкту про Цивільний кодекс. Правозахисні організації заявляють, що документ може звузити права одностатевих пар, тоді як частина консервативних рухів і релігійних організацій висловлюється проти будь-яких форм легалізації цивільних партнерств.
Суспільне Культура зібрало позиції сторін — від аргументів громадських організацій, міжнародних інституцій до історій конкретних пар.
Новий Цивільний кодекс і дискусія про партнерства
Двадцять другого січня 2026 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про реєстрацію нової редакції Цивільного кодексу України (законопроєкт № 14394). За його словами, документ підписали 138 нардепів, більшість із фракції "Слуга народу". Над текстом обсягом 832 сторінки працювали 247 експертів, додає Стефанчук.
Втім, правозахисні організації заявили, що деякі положення документа звужують можливості юридичного визнання одностатевих пар. Зокрема, законопроєкт передбачає визнання "фактичного сімейного союзу" виключно для різностатевих партнерів. За оцінкою правозахисників, це може позбавити одностатеві пари навіть тих механізмів часткового правового визнання, які вже існували у судовій практиці (приклад: судове встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу).
Також документ пропонує автоматично визнавати недійсним шлюб із людиною, яка здійснила гендерний перехід, без чіткого визначення моменту такої зміни. Правозахисники наголошують, що це може поставити під сумнів навіть ті шлюби, які були укладені законно після офіційної зміни гендерного маркера в документах.
Керівник проєктів та адвокаційний менеджер ГО "Точка опори" Олег Максим'як заявив, що рекодифікація Цивільного кодексу має "посилювати рівність і людську гідність, а не закріплювати застарілі норми".
За його словами, якщо в межах євроінтеграції Україна зобов'язалася забезпечити можливість реєстрації одностатевих сімей, відповідні положення мають бути відображені в оновленому Цивільному кодексі. В іншому разі, як наголосив він, це може ускладнити закриття переговорних розділів і перспективу членства України в ЄС.
Організації "КиївПрайд" та "ХарківПрайд" закликали громадськість долучитися до впливу на доопрацювання законопроєкту № 14394 та опублікували перелік можливих дій. Представники організацій зазначили, що підготували рекомендації, як люди можуть висловити свою позицію, а також оприлюднили шаблон листа для звернень.
У ГО зазначили, що ЛГБТІК+організації вже підготували свої правки до законопроєкту і тепер чекають, як парламент вирішить розглядати документ далі. Паралельно вони працюють із міжнародними партнерами, щоб привернути увагу до цієї теми.
Також активісти закликають людей поширювати інформацію про законопроєкт. За їхніми словами, ті, хто має велику аудиторію в соцмережах, можуть записувати відеозвернення, пояснювати суть документа та розповідати, які є способи вплинути на його доопрацювання.
Одним із тих, що підтримали права ЛГБТІК+, став співак Melovin. У своєму відеозверненні в Instagram він розкритикував законопроєкт № 14394. У відео артист пояснює пункти з документа і каже, що "на всіх чекає пастка та великі проблеми, що стосуються шлюбу, насильства й аліментів".
"Скандальний законопроєкт, який зруйнує життя жінок та моє. Ми можемо опинитися в пастці рішень, які змінять наше життя — без нас. У парламенті просувають законопроєкт № 14394 про новий Цивільний кодекс України. І це не технічна правка — це масштабні зміни, які зачіпають особисті, сімейні та спадкові права", — каже співак.
Що кажуть в Євросоюзі
Позиція Європейського Союзу щодо одностатевих пар не є однорідною, бо сімейне право належить до компетенції самих держав. Проте є кілька принципових речей, які сформувалися через політику ЄС та рішення судів.
У Єврокомісії розповідають, що у 13 країнах ЄС дозволений шлюб для одностатевих партнерів (Іспанія, Франція, Нідерланди, Німеччина). У 20 країнах дозволяють цивільні партнерства (Швеція, Словенія, Естонія). У деяких членів ЄС, зокрема у Польщі, Болгарії та Литві, закон прямо визначає шлюб як "союз чоловіка і жінки".
У 2025 році Суд ЄС постановив, що країни-членкині повинні визнавати одностатеві шлюби, укладені в інших державах в межах блоку, навіть якщо їхнє національне законодавство не передбачає таких шлюбів. Відповідний вирок пролунав під час справи, у якій подружжя чоловіків з Польщі, що уклало шлюб у Німеччині, вимагало внести відповідне свідоцтво до польського цивільного реєстру. У цьому їм відмовляли польські національні органи.
Європейські інституції виходять із принципів недискримінації та права людини на приватне і сімейне життя. Тому від держав очікують наявності правового механізму, який дозволяє визнавати одностатеві пари, наприклад у формі цивільного партнерства.
Після звернення правозахисних організацій до Єврокомісії там наголосили на важливості дотримання стандартів ЄС у сфері прав людини. У Брюсселі зазначають, що в процесі вступу до ЄС правова база України має відповідати усім законам та стандартам блоку, зокрема щодо поваги до приватного і сімейного життя та заборони дискримінації.
У Єврокомісії також нагадали про зобов'язання України в межах переговорного кластера "Основи" та розділу "Судова влада та фундаментальні права", а також про необхідність ухвалити закон щодо юридичного визнання одностатевих пар. Брюссель заявив, що стежитиме за виконанням цих зобов'язань і порушуватиме питання впливу нового проєкту Цивільного кодексу під час регулярного діалогу з українською владою.
Судова справа: як двох чоловіків визнали сім'єю
Двадцять п'ятого лютого 2026 року Деснянський районний суд Києва встановив факт спільного проживання та фактичних шлюбних відносин обох чоловіків, визнавши Зоряна Кіся і Тимура Левчука сім'єю без офіційної реєстрації шлюбу.
Зорян Кісь із 2024 року працює першим секретарем посольства України в Ізраїлі, через що тривалий час мешкав окремо від партнера. Пара хотіла виїхати за кордон разом як подружжя, однак Міністерство закордонних справ відмовило, посилаючись на законодавство, де шлюб визначено як "союз чоловіка і жінки". Після цього чоловіки звернулися до суду.
Суд першої інстанції, а згодом і Київський апеляційний суд підтвердили факт їхніх сімейних відносин. У рішенні суд послався на Конституцію та рішення Конституційного Суду України 1999 року щодо ширшого визначення сім'ї. Окрім того, врахована й практика Європейського суду з прав людини щодо права на сімейне життя.
Пізніше Верховний Суд України залишив це рішення чинним. Суд також відхилив касаційну скаргу громадського руху "Всі разом!", зазначивши, що оскаржувати рішення не може сторона, яка не брала участі у справі та чиї права воно не зачіпає. Сам рух пояснював участь у процесі тим, що його мета — "не допустити легалізації одностатевих шлюбів і партнерств в Україні".
Справа військових
Після випадку із Зоряном та Тимуром об'єднання "Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права" повідомило, що військовослужбовець 17-ї бригади Нацгвардії Дмитро Лясковецький разом зі своїм партнером Євгенієм Донцем звернулися до суду, щоб офіційно встановити факт їхніх сімейних відносин.
Активісти пояснюють, що в Україні одностатеві пари досі не мають механізму офіційного визнання. Через це Євгеній юридично не вважається членом сім'ї військовослужбовця і не має передбачених для таких родин гарантій.
В об'єднанні зазначають, що від 2 до 7 % українських військових, що захищають Україну від агресії РФ, можуть бути представниками спільноти ЛГБТК+. Точну цифру визначити наразі неможливо, оскільки багато людей є закритими через дискримінацію і страх втратити кар'єру.
В Україні не реєструють партнерства та одностатеві шлюби, тож партнери й партнерки таких військових за законом не є їхніми родичами, а отже, не можуть офіційно отримувати інформацію, наприклад, про полон партнера чи що він або вона зникли безвісти, не можуть мати право на офіційне впізнання тіла або успадковувати майно. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств", але його досі не винесли на голосування.
За словами президента Володимира Зеленського, згідно з Конституцією, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (стаття 51), а в умовах воєнного чи надзвичайного стану Конституція не може бути змінена (стаття 157).
Ще влітку 2022 року, розглядаючи петицію щодо одностатевих шлюбів, Зеленський звернувся до Кабміну з пропозицією опрацювати питання щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.
Соціологи Київського міжнародного інституту соціології у червні опублікували опитування щодо сприйняття українцями ЛГБТ-військових. 68 % респондентів позитивно ставляться до того, що ЛГБТ-люди воюють, і лише 10 % оцінюють це негативно. У 2022-му ці показники були, відповідно, 66 % і 11 %. Серед тих, хто байдуже ставиться до ЛГБТ-людей, 61 % схвально ставляться до їхньої участі у війні проти Росії.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
