Кабінет міністрів затвердив переговорні позиції за двома останніми переговорними кластерами з ЄС. Це означає, що Київ завершив усі необхідні процедури для відкриття всіх шести блоків переговорів про вступ до Євросоюзу.
Про це йдеться на євроінтеграційному порталі.
Цього тижня уряд схвалив дві переговорні позиції України за кластером 4 "Зелений порядок денний та стале з’єднання" та кластером 5 "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості".
Переговорні позиції — це ключові документи, на основі яких Брюссель оцінюватиме прогрес Києва у виконанні критеріїв членства. Їх підготували з урахуванням звітів Єврокомісії після скринінгу українського законодавства.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголосив на оперативності виконання зобов’язань.
"Зараз Україна має схвалені переговорні позиції за всіма шістьма кластерами... Протягом цього року завершено скринінг, розроблено та розпочато впровадження дорожніх карт реформ. Україна готова рухатися далі", — прокоментував урядовець.
Що охоплюють затверджені кластери
- Кластер 4 ("Зелений порядок денний та стале з’єднання"): транспорт, енергетика, транс’європейські мережі, довкілля та зміни клімату.
- Кластер 5 ("Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості"): аграрна політика, продовольча безпека, ветеринарний та фітосанітарний контроль, рибальство, регіональна політика, а також фінансові та бюджетні питання.
Тепер Україна очікує на наступні кроки з боку європейських партнерів для офіційного старту переговорів за цими напрямками.
Нині Україна готова відкрити усі переговорні кластери. 2 жовтня 2025 року президент Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою та закликав лідерів ЄС відкрити кластери про вступ України до Євросоюзу.
Попри технічну готовність Києва і схвалення переговорних позицій урядом, для фактичного відкриття кластерів необхідне одностайне рішення всіх 27 країн-членів Євросоюзу. Саме принцип консенсусу є головним викликом для України на цьому етапі.
Головна перепона — Угорщина. Основним джерелом блокування залишається Будапешт. Угорщина систематично ветує або затягує ухвалення рішень, що стосуються євроінтеграції України, висуваючи низку вимог щодо питання нацменшин. Також Будапешт, часто разом з іншими сусідами України, висловлює побоювання щодо конкуренції з боку українського агросектору, вимагаючи захисних механізмів для своїх фермерів
Що відомо про блокування Угорщиною вступу України до ЄС
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що "членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини".
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. До опитування додавався перелік "сім ключових загроз", які, за версією уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — економічні ризики, міграція, вплив на пенсійну систему та робочі місця.
Також уряд Угорщини розіслав громадянам країни лист, у якому прямо закликає угорців висловитись проти членства України в ЄС під час консультативного референдуму.
26 червня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він проти вступу України в ЄС, оскільки це приведе війну на їхню територію. Він також оголосив результати консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС. Всього проголосувало понад 2 млн угорців, 95% голосів — проти членства для України у ЄС.
Попри назву, це не є референдумом у юридичному сенсі: його результати не мають обов'язкової сили для уряду. Проте прем’єр Орбан використовує опитування як інструмент політичного тиску на партнерів у Євросоюзі.
Очільник угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що лише 600 тисяч угорців взяли участь у консультативному референдумі. Всього в Угорщині проживає понад 9,5 млн населення. У Києві цю ініціативу називають політичною маніпуляцією.
