Стрічка "Я померла в Ірпені" української режисерки Анастасії Фалілеєвої номіновано на національну словацьку кінопремію "Сонце в тенетах" (Slnko v sieti) у категорії "Найкращий анімаційний фільм".
Про це йдеться на сайті нагороди.
"Сонце в мережі" — кінопремія, яку з 2004 року вручає Словацька академія кіно і телебачення (SFTA) за найкращі аудіовізуальні твори та художні виконання у сфері вітчизняного кінематографу. Премія названа на честь однойменного фільму Штефана Угера, який належить до покоління чехословацької нової хвиліЧехословацька нова хвиля — термін, який використовується на позначення покоління чехословацьких кіносценаристів і режисерів, які почали творити в 1960-х роках..
Про що мультфільм "Я померла в Ірпені"
"Я померла в Ірпені" — документальна стрічка, яка розповідає про перші дні повномасштабного вторгнення через особисту історію режисерки. Стрічка тривалістю 11 хвилин поєднує анімацію, яка створена на основі малюнків вугіллям, та особисті архіви Фалілеєвої.
"Через особистий голос за кадром і нелінійні образи фільм досліджує, як пам'ять руйнується під впливом екстремального стресу, позиціюючи анімацію і як свідчення, і як заклик до справедливості", — зазначає режисерка.
Це вже не перша нагорода для стрічки. У 2024 році вона стала найкращою анімацією не тільки українських конкурсів (зокрема, національного конкурсу KISFF та міжнародного конкурсу фестивалю Linoleum), а також найкращою документальною анімацією фестивалю Cinanima Animated Film Festival у Португалії та найкращим короткометражним фільмом Bucheon Animated Film Festival у Південній Кореї.
У 2025 році стрічка отримала нагороду як найкращий короткометражний фільм Міжнародного кінофестивалю в Інсбруку (Австрія) та як найкраща міжнародна анімація Міжнародного фестивалю короткометражного кіно у Клермон-Феррані (Франція).
У 2026-му році анімація потрапила до короткого списку на премію "Оскар", однак не стала номінанткою на нагороди.
Хто така Анастасія Фалілеєва
Анастасія Фалілеєва — українська режисерка анімації, відома своїми роботами "Тигр блукає поруч" та мультсеріалом "Пес Патрон".
Працювати з анімацією почала у 16 років, коли вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на спеціальність "Режисер анімаційного фільму". Її майстром був Олег Педан: у 2020 році він помер від онкозахворювання, а Анастасія присвятила йому окрему стрічку — документальний фільм під назвою "Пап'є-маше". У ньому майстер розповідав, як працювати з цією технологією.
Режисерка працює у техніці стопмоушену і мальованої анімації, а у своїх роботах висвітлює теми дорослішання, ізоляції, аб'юзу та психологічного насильства й змін.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
