Міністерство культури України призначило археолога Максима Остапенка генеральним директором Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Він розпочинає роботу 15 січня.
Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України.
Максим Остапенко — кандидат історичних наук, фахівець із багаторічним досвідом у сфері охорони культурної спадщини. Він очолював Національний заповідник "Хортиця" у 2007–2022 роках, а останні два роки уже керував "Києво-Печерською лаврою". Після початку повномасштабного вторгнення служив у Збройних силах України.
До обов'язків Остапенка належить налагодження діяльності заповідника та підтримка колективу, системна робота зі збереження спадщини, яка є частиною національної безпеки, а також посилення інституційної спроможності та розвиток наукової й музейної діяльності установи.
Віцепрем'єр-міністерка — міністерка культури Тетяна Бережна подякувала Світлані Котляревській, яка виконувала обов'язки генеральної директорки, за відповідальну роботу та повідомила, що вона продовжить працювати в команді.
Що відомо про події, пов'язані з храмами Києво-Печерської Лаври
СБУ 15 листопада 2022 року відкрила кримінальне провадження щодо співів із прославлянням Росії під час богослужіння у Києво-Печерській Лаврі. Другого грудня минулого року президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із Росією.
Увечері 2 грудня чоловічий монастир у Києво-Печерській Лаврі зареєстрували як монастир Православної церкви України (ПЦУ).
Тридцять першого грудня 2022 року закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Українською православною церквою (МП). Успенський собор і Трапезну церкву повернули в державу. У відповідь УПЦ (МП) подала позов до суду.
Двадцять дев'ятого березня з УПЦ (МП) розірвали договір про оренду Нижньої Лаври. На початку квітня там почала роботу комісія Мінкульту щодо передання державі 79 корпусів, які були у користуванні УПЦ.
Комісія МКІП 5 червня завершила перевірки будівель на території Києво-Печерської Лаври. Від УПЦ вимагали звільнити приміщення.
Десятого серпня Господарський суд Києва зобов'язав УПЦ МП повернути національному заповіднику "Києво-Печерська Лавра" 79 об'єктів із Нижньої Лаври. А 9 серпня цей же суд в іншій справі визнав законним розірвання договору безоплатного користування майном Лаври. Підставою для розірвання стала низка порушень, встановлених під час перевірки комісією МКІП та заповідником.
Дванадцятого вересня 2023 року комісія Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" повернула у державне користування ще два корпуси, які розміщені на території Нижньої Лаври.
Восьмого лютого 2024 року депутати Київради ухвалили рішення про відведення земельних ділянок заповідника "Києво-Печерська лавра" у постійне користування. Понад 30 років земля, на якій розташовуються пам'ятки національного та світового значення, не була законодавчо оформлена.
Двадцять четвертого червня, на другий день після Трійці, Православна церква України (ПЦУ) провела літургію в Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської Лаври. У цьому храмі богослужіння не відбувалися майже 10 років через проведення реставрації.
У жовтні 2024 року суд зобов'язав громадську організацію "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" (УТОПІК) звільнити корпус № 19 Києво-Печерської лаври.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
