Український книжковий ринок стрімко розвивається, і одним із найяскравіших його сегментів останнім часом стала манґа. Ще десять років тому її можна було знайти хіба що у фанатському перекладі або за кордоном, але сьогодні кольорові томики з японськими історіями стоять на полицях ледь не усіх українських книгарень.
Манґу нині друкують як спеціалізовані видавництва, на кшталт Nasha Idea чи MAL'OPUS, так і інші, що мають у своєму портфелі лише кілька тайтлів (видавництво "Видавництво" чи "Сафран").
Суспільне Культура поспілкувалося з представниками видавництв Nasha Idea та ARTBOOKS, щоб дізнатися: як обирають тайтли, чому манґа давно вийшла за межі "дитячої літератури" і чому українцям варто читати азійську літературу.
Nasha Idea
Ірина Олешко, засновниця видавництва Nasha Idea
Як виникла ідея видавати ліцензійну манґу в Україні? З якими викликами ви зіткнулися на старті?
Ця ідея в нас була від самого відкриття видавництва, бо ліцензованої манґи українською у 2019 році не було взагалі, лише завезені з Росії російськомовні ж видання. Ми бачили нішу, яка буквально просилася бути заповненою, тож почали цей шлях з нуля.
Було дуже важко змінити уявлення японців про нас і наш ринок. Вони дивувалися, нащо нам потрібна манґа українською, якщо вона в нас уже чудово продається російською? Ми намагалися донести, що Україна — це окрема незалежна країна зі своєю культурою і своєю мовою. Це було найскладніше. А другою великою складністю було здобути довіру японців до нас як до надійного видавця.
Чому манґа — це не тільки для дітей? Чи є й досі стереотипи, які доводиться долати?
Манґа не тільки для дітей, тому що вона дуже багата на жанри й вікові категорії. Усі жанри, які ви знаєте в літературі, у "стандартних" книжках, також наявні в манзі: романтика, детектив, трилер, психологія, фантастика, фентезі, драма, історичний роман (у нас в асортименті, наприклад, є суперпопулярна манґа про вікінгів), комедія, бойовик, жахи, містика, психологія, міфологія… Буквально весь фікшн, який ви можете уявити.
Так само й про віковий рейтинг: манґа може бути і конкретно зроблена для дітей, і просто підходити для дітей, якщо не містить нічого відвертого й страшного, але дуже значна частина тайтлів не розрахована на дітей узагалі. Це просто такий вид дорослої літератури, як-от графічний роман, тільки специфічно японський. У манзі порушено безліч важливих тем, висвітлено абсолютно всі аспекти життя, і абсолютно кожна людина може знайти історію для себе.
Як ви обираєте, який тайтл варто видати українською?
Наш підхід дуже комплексний. Це мікс наших особистих вподобань і аналіз ринку. Іноді ми обираємо тайтли, в яких бачимо потенціал на майбутнє, хоча на момент релізу вибір може здатися дивним. Прикладом є манґа "Ґаннібал", яку на момент виходу українською переклали ще тільки французи. Тепер, коли в нас вийшло десять томів цієї історії, а саму манґу видали в США, Іспанії тощо, уже ні в кого немає сумніву, чому ми обрали саме її.
Хто сьогодні читає манґу в Україні? Чи змінилася аудиторія за останні роки?
Основна аудиторія — це підлітки і молодь до 25 років, але манґу читає також чимало старших дорослих. Аудиторія не міняється, вона просто зростає, бо українськомовна манґа тепер значно доступніша, асортимент дуже врізноманітнився, манґа стала представлена на багатьох офіційних платформах офлайн і онлайн.
Які серії ви радите тим, хто тільки відкриває для себе світ манґи?
Тут складно сказати, бо все залежить від того, який жанр вам більше подобається.
Мабуть, якщо це фентезі, то "Чарівник бібліотеки", "Проводжальниця Фрірен", "Ательє чаклунських капелюхів". Якщо трилер, то "Ґаннібал".
Якщо любите історичні романи — "Сага про Вінланд": суперцікава манґа про епоху вікінгів. Якщо хочете мрійливої романтики — "Мій щасливий шлюб": це як "Попелюшка", тільки в атмосфері японської аристократії з дрібкою магії.
Якщо ж бажаєте порадувати дитину чи дорослого, який дуже любить котиків, — "Чі. Життя однієї киці".
Чому, на вашу думку, українцям варто звертати увагу на манґу? Як вона допомагає краще зрозуміти Японію й інші азійські культури?
Бо в манзі ви маєте змогу пізнати цей багатий світ японської культури повністю, комплексно, дослідити особливості функціонування їхнього суспільства, багато чого дізнатися про японський етикет, цінності, традиції, особливості побуту та їжі, побудову стосунків і ще багато чого цікавого.
Яку серію вам би дуже хотілося видати?
Нам би хотілося випускати більше таких серій, як "Хіраясумі", — це звичайні буденні історії в жанрі slice of life ("шматочок життя"), навіть якщо вони не такі популярні, як екшн-жанри чи романтика.
Але ми завжди ставили перед собою завдання наситити ринок манґи в Україні найрізноманітнішими тайтлами на будь-який вік і смак. Ми бачимо свою місію в тому, щоб ринок манґи наповнювався, розвивався й тішив усіх поціновувачів.
Як ви бачите майбутнє манґи в Україні?
Ринок манґи зараз дуже стрімко розвивається, багато ліцензій з’являються українською. Це, звісно, призведе до перенасичення ринку й зменшення продажів, адже попит нарешті буде задоволено достатньою пропозицією. Але манґа не втрачатиме популярності, це гарантовано.
ARTBOOKS
Едуард Коваленко та Аяка Ямагіші, старші менеджери з міжнародних прав видавництва Artbooks
Чому вирішили взятися і за манґу і чому саме "Атака титанів"? Що стало визначальним у виборі саме цього тайтлу?
Едуард Коваленко: Активно видавати японську художню літературу ми починаємо вже цього літа. Першою книжкою в цьому напрямі стане "Щоденник мандрівного кота" Хіро Арікави. Ми розглядаємо манґу та японську прозу як єдиний цілісний напрям.
І якщо говорити про "Атаку титанів", то, на нашу думку, цьому твору не потрібні додаткові пояснення. Це сучасна класика — подібні твори з’являються раз на 10–15 років. Коли ми дізналися, що маємо шанс отримати ліцензію на видання цієї серії, то без вагань залучилися на повну: така можливість трапляється один раз у житті. Ми пишаємось тим, що саме Artbooks став домом для цього шедевра.
Наскільки складним був процес купівлі прав на цю серію?
Едуард Коваленко: Будь-яка комунікація з японськими видавцями потребує великої уваги до деталей і дуже високого рівня підготовки. У цьому процесі нам неймовірно допомогла наша менеджерка з міжнародних прав Аяка — на окремих етапах її роль була ключовою. Перемовини були досить інтенсивними та відбувалися не лише онлайн, а й особисто.
Вирішальною була вже особиста зустріч в Лондоні — за участі нашої видавчині Анни, менеджера з Kodansha та Аяки. Водночас величезний обсяг роботи був виконаний онлайн. Японського партнера цікавила не лише інформація про книжки, які ми видаємо, а й рівень розвитку інфраструктури компанії, команда, внутрішні процеси — багато деталей, які ніколи не траплялись на перемовинах з іншими партнерами.
Попри інтенсивність процесу, ми хочемо особливо відзначити високий професіоналізм наших колег з Kodansha. Усі перемовини відбувалися на основі взаємної поваги та довіри. Ми досі підтримуємо тісний контакт, звертаємося за порадами й уже плануємо наступні кроки співпраці.
Яку ціль ви ставите собі, видаючи такий знаковий тайтл — популяризувати манґу, залучити нову аудиторію, посилити присутність японської культури в Україні?
Едуард Коваленко: Наша головна ціль — щоб у людей, які чули назву нашого видавництва, одразу виникала асоціація з японською художньою літературою та манґою.
Насправді в Україна манґа є доволі популярною, і ми вважаємо що наші читачі як ніхто заслуговують на можливість читати улюблений жанр рідною мовою.
Також поява в країні такої великої ліцензії підкреслює факт, що український ринок зростає та є перспективним для таких видавничих гігантів, як Kodansha. Тому ми віримо що ця співпраця матиме великий вплив не лише для Artbooks, а й на всіх видавців країни.
Сама ж манґа "Атака титанів" уже вважається сучасною класикою, яку ми можемо рекомендувати широкій аудиторії читачів. Це комплексний та багатогранний твір, досвід прочитання якого буде неймовірним.
Хочемо підкреслити, що ми розглядаємо манґу нерозривно з японською художньою літературою. Це один великий новий напрям у нашому видавництві. У нашому портфелі вже є багато відомих японських авторів та нових манґа-серій — і багато всього ще попереду.
Чи очікуєте ви інтерес до "Атаки титанів" не лише серед фанів, а й у ширшого читацтва, яке досі не стикалося з манґою?
Едуард Коваленко: "Атака титанів" — унікальний твір ще й тому, що, окрім всесвітньо відомої манґи, є потужна аніме-екранізація. Багато хто вже називає її найвизначнішим аніме XXI століття.
Ми впевнені, що популярність аніме залучить нових читачів — тих, хто захоче побачити першоджерело — манґу, й порівняти дві версії цієї історії. Зі свого боку ми докладемо всіх зусиль, щоб якомога більше людей відкрили для себе цей шедевр.
Чи вважаєте ви, що цей тайтл може бути містком до глибшого інтересу до японської культури та літератури?
Аяка Ямагіші: "Атака титанів" — видатний твір, який може стати ключем до глибшого зацікавлення японською культурою та літературою. Захопливий сюжет не лише розважає, але й порушує глибокі теми, як-от війна, свобода, дискримінація та соціальна структура — вони спонукають читачів замислитися над складними суспільними проблемами.
Емоційна глибина персонажів, їхнє особистісне зростання та багатий на події світ, у якому вони живуть, є прикладом витонченості японського оповідання. Багатьох читачів ця серія зацікавить різними аспектами японської літератури, історії та культурного самовираження.
Не варто забувати, що манґа містить деякі напружені та графічні сцени, які можуть бути не всім до смаку — як і багато впливових художніх творів. Однак світове визнання та популярність "Атаки титанів" є чітким показником її виняткової якості та далекосяжного впливу.
Як ви бачите майбутнє манґи в Україні?
Едуард Коваленко: На нашу думку, майбутнє манґи в Україні — чудове. Віримо, що впродовж найближчих п’яти років українські читачі зможуть читати рідною мовою — і найголовніше, офіційно — ті серії, на які чекали роками. Ми активно працюємо над цим і вже ведемо перемовини зі ще одним великим японським видавництвом.
Однак великою проблемою, на нашу думку, залишається піратство. Ми щиро закликаємо читачів відмовитися від читання піратських видань і долучатися до боротьби з ними. Якщо ви бачите піратські копії — повідомляйте нам, і ми будемо реагувати. Читачам важливо зрозуміти: коли ви обираєте піратство — ви самі віддаляєте омріяну серію, яку так чекаєте. Наші японські партнери неодноразово наголошували: боротьба з піратством — критично важлива. Закликаємо до культури свідомого споживання офіційної продукції.
Аяка Ямагіші: Я також вірю, що майбутнє манґи в Україні — точно світле. Я знаю, що в країні вже є багато шанувальників манґи та аніме, і з появою нових офіційних видань їхня кількість тільки зростатиме. Щиро сподіваюся, що ми зможемо надати можливість навіть тим, хто ніколи раніше не читали манґу, відкрити для себе цей світ через широке розмаїття жанрів та історій. Водночас хочу наголосити всім читачам на важливості вибору офіційних видань.
Кожна манґа чи книга вимагає величезної кількості часу та зусиль — набагато більшої, ніж більшість людей може собі уявити. Створення лише одного розділу вимагає співпраці не лише автора, але й редакторів, асистентів, дизайнерів, а також тих, хто займається друком. Ці твори не є чимось, що можна споживати безкоштовно чи задешево — вони є результатом колективної відданості та відповідальності і є культурним надбанням.
Ось чому так важливо поважати права як авторів, так і видавців, купуючи та читаючи через офіційні канали. Читання піратських версій зрештою шкодить авторам і видавцям, позбавляючи їх можливості випускати нові твори. І в такий спосіб позбавляє читачів майбутніх історій, на які вони, можливо, з нетерпінням чекали. Рішення кожного читача відіграє важливу роль у формуванні майбутньої манґа-культури в Україні та, ширше, майбутнього японського книговидання загалом.
Чому, на вашу думку, українцям варто звертати увагу на азійську літературу?
Аяка Ямагіші: Українському читачеві азійська література пропонує можливість відкрити для себе нові перспективи та цінності. Вкорінені в культурних та історичних контекстах, відмінних від західних, ці твори представляють унікальні підходи до таких тем, як життя, суспільство та людські стосунки.
Японська література, зокрема у формі романів чи манґи, відома тонким психологізмом, витонченою чутливістю та особливою естетикою. Її акцент на тиші та стриманості додає емоційну глибину, що освіжає, — це може зрезонувати з українськими читачами.
Від класичних до сучасних творів, японська література відображає культурні цінності та світогляд нації. Знайомство з цими текстами дає змогу поглибити міжкультурне розуміння та дослідити літературну традицію, відмінну від нашої.
Японська манґа-культура перетворилася на глобально впливовий медіаформат, що вирізняється надзвичайним розмаїттям жанрів і тем. Від історій для дітей до серйозних творів для дорослих — манґа захоплює читачів багатим сюжетом і нюансованим розвитком персонажів.
Багато аніме-серіалів походять із манґи. Більша частина японської манґи друкується в чорно-білому форматі, і цей стилістичний вибір стимулює уяву, додаючи ще один рівень залучення.
Манґа також пропонує дуже особистий досвід читання: читачі можуть ознайомлюватися з твором у власному темпі, переглядати значущі сцени та насолоджуватися передчуттям того, що чекає попереду. Багате використання в японській мові ономатопеїчних висловів — ще одна особливість цього жанру.
На відміну від аніме, манґа дозволяє читачам глибше зануритися в історію у власному ритмі, пропонуючи більш спокійний та інтроспективний досвід — той, який, я сподіваюся, багато українських читачів зможуть оцінити й полюбити.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
