Фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив програму національного конкурсу Docu/Україна. Він пройде в Києві та онлайн із 6 по 13 червня 2025 року.
Про це стало відомо з сайту фестивалю.
До цьогорічної програми фестивалю увійшло п'ять документальних стрічок, які висвітлюють динамічне зростання сучасного українського кінематографу.
"Стрічки цієї програми вже встигли опинитися в програмах топових світових кінофестивалів — зокрема, на Каннському, Венеційському кінофестивалях і на Берлінале — та в номінаціях на престижні міжнародні премії. Тепер ці картини презентуються вдома українським глядач(к)ам", — зазначають організатори заходу.
Серед фільмів національного конкурсу Docu/Україна:
- "Стрічка часу" (реж. Катерина Горностай)
Фільм показує, як війна впливає на повсякденне життя учнів і вчителів. Стрічка має мозаїчну структуру: досліджує функціонування школи в офлайн- і онлайн-форматах, біля фронту і в тилу, демонструючи, як звичне життя переплітається з постійною небезпекою.
- "З любов'ю з фронту" (реж. Аліса Коваленко)
У лютому 2022 року українська режисерка Аліса Коваленко приєдналася до лав Збройних сил України. Протягом чотирьох місяців на фронті вона вела відеощоденник і писала листи своєму п'ятирічному сину Тео — як послання пам'яті, на випадок, якщо не повернеться.
Ці особисті матеріали лягли в основу фільму, що розкриває силу любові у реальності війни — любові, яка надихає боротися заради дітей, свободи й майбутнього. У стрічці поєднуються інтимні роздуми, рутина окопного життя, моменти побратимської близькості на тлі обстрілів і втрат.
"Цей фільм вшановує пам'ять усіх бійців, які пішли на війну заради майбутнього своїх дітей, і стає своєрідним мостом пам’яті між поколіннями, чиї мирні життя жорстоко обірвані внаслідок російського вторгнення", — йдеться в описі.
- "Зшиті кроки" (реж. Аліна Максименко)
Після початку повномасштабної війни художниця й режисерка Аліна Максименко залишається в Ірпені під обстрілами — і дивом евакуйовується.
Аліна знайшла притулок у селі, де тимчасово живуть її батьки, і почала документувати їхнє життя посеред бойових дій. Родина намагається зберегти звичну буденність: мати викладає музику онлайн, батько доглядає за тваринами, але напруга зростає і постає болісне питання — залишатися чи тікати.
- "Пісні землі, що повільно горить" (реж. Ольга Журба)
Це аудіовізуальний щоденник занурення України в прірву тотальної війни, відзнятий протягом перших двох років повномасштабного вторгнення Росії.
Фільм складається з місць, людей, рідкісних діалогів, виразних звуків і тиші, що поволі розкривають трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві. На тлі колективної катастрофи нове покоління українців і українок прагне уявити майбутнє.
- "Мілітантропос" (реж. Єлизавета Сміт, Аліна Горлова та Семен Мозговий)
Мілітантропос — сутність, якої набуває людина, вступаючи у стан війни. Цей граничний досвід вимагає постійної індивідуальної та колективної трансформації. Тому в ситуації потрясіння мілітантропос обирає війну як єдину можливість, аби продовжувати існувати.
До журі фестивалю увійшли:
- літературознавиця Тетяна Огаркова;
- кінокритик Ігор Кромф;
- кінокритик Валерій Мирний;
- кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський;
- генеральна артдиректорка Міжнародного фестивалю документального кіно Fipadoc Крістін Камдессю (Франція);
- режисер Марк Баудер (Німеччина).
Про торішній фестиваль Docudays UA — читайте в матеріалі Суспільне Культура.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
